КИЇВ (QHA) -

16 березня 2014 року в Криму відбувся незаконний референдум, після чого Росія почала заявляти, що голосування відбулося відповідно до місцевого законодавства і міжнародної практики.

Перед референдумом масово розклеювали проросійські агітаційні плакати. Україна на той час визнала проведення подібного псевдореферендума нелегітимним і неконституційним.

15 березня 2014 року Рада безпеки ООН розглянула резолюцію, згідно з якою пропонувалося оголосити референдум таким, який «не є чинним». Однак цю спробу розгляду резолюції заблокувала Росія.

У день проведення «референдуму» бюлетені для голосування видавали усім охочим, навіть громадянам Росії. До оголошення результатів голосування банки Криму заявили про свій перехід з наступного дня на російські рублі.

Близько полудня у день голосування окупаційна влада Криму заявила, що явка на дільницях склала близько 50%. У той же час, західні ЗМІ стверджували, що кореспондентів не пускають на виборчі дільниці.

Ще до закриття дільниць у Сімферополі почали святкувати так звану перемогу РФ.

За 15 хвилин після закриття виборчих дільниць оприлюднили результати екзит-полів, згідно з якими нібито 93% виборців проголосували "за приєднання Криму до РФ".

У свою чергу, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв зазначив, що явка на референдумі була до 50%, і 99% кримських татар не голосували.

У той же день самопроголошений глава Криму Сергій Аксенов пообіцяв, що 17 березня 2014 роки так званий парламент звернеться до президента Росії з проханням про включення Криму до складу РФ.

7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав закон, згідно з яким 20 лютого 2014 року офіційно вважається початком тимчасової окупації Криму і Севастополя.

Проведення незаконного референдуму засудили уряди багатьох країн світу, таких як США, Німеччина, Канада та багато інших. Окрім цього, ЄС і США наклали санкційні обмеження на Росію через анексію півострова.

У 2017 році на засіданні Третього комітету Генеральної асамблеї ООН ухвалили оновлений проект резолюції з прав людини в окупованому Криму. У результаті 71 країна виступила за ухвалення документа, і 25 — «проти», серед яких Вірменія, Білорусь, Болівія, Бурунді, Камбоджа, Китай, Куба, Північна Корея, Еритрея, Індія, Іран, Казахстан, Киргизстан, М'янма, Нікарагуа, Філіппіни, Росія, Сербія, ПАР, Сирія, Судан, Уганда, Узбекистан, Венесуела, Зімбабве.

Пізніше у тому ж році Міжнародний суд в Гаазі визнав Меджліс кримськотатарського народу представницьким органом кримських татар. Згідно з рішенням суду, РФ має припинити тиск на кримських татар і скасувати заборону на діяльність Меджлісу кримськотатарського народу.

Окрім цього, в окупованому Криму Росія проведе вибори президента на анексованому півострові, які призначила на день анексії — 18 березня.

У ПАРЄ обговорили проведення незаконних виборів в Криму, на яких заявили про їхню нелегітимність.

У свою чергу, глава МЗС України Павло Клімкін заявив, що усі, хто причетний до організації виборів в Криму, мають потрапити під санкції. За словами міністра, засуджуючих заяв про вибори в окупованому Криму з боку міжнародного співтовариства недостатньо.

Раніше Клімкін звернувся до жителів анексованого півострова з проханням не допомагати окупантам організовувати незаконні вибори і не брати участі в них.

МЗС України також планує закликати глав МЗС країн ЄС ввести санкції проти осіб, причетних до організації виборів.

QHA