КИЇВ (QHA) -

Голова правозахисної організації «Правозахисний рух Криму», юрист Енвер Кадиров вважає, що найближчим часом відкриється новий дипломатичний шлюз для відновлення суверенітету України над тимчасово окупованим Кримом.

Як передає кореспондент QHA, про це він сказав у ході круглого столу «Крим: перспектива повернення (проблематика, висновки, шляхи вирішення)».

На думку правозахисника, щодо Криму міжнародна спільнота може використати механізми впливу, які забезпечують захист корінних народів від неправомірних утисків, і які прописані у Конвенціях та Деклараціях щодо захисту прав корінних народів. У випадку з Кримом в акцент слід вивести питання дотримання прав кримських татар як корінного народу півострова. Енвер Кадиров вважає, що необхідно використати право кримських татар на автономію, а також спробувати обмежити тиск Росії, яка є не просто державою-окупантом у Криму, а окупантом, який системно порушує права корінного народу окупованої території.

— Надалі, я гадаю, розгортатиметься дискусія стосовно національно-територіальної автономної республіки, тобто національно-територіального утворення кримських татар на території корінного населення. Була спроба спочатку використати цей аргумент для захисту корінного населення відповідно до Конвенції про корінні народи, де говориться про те, що якщо корінний народ не може протистояти агресії, і якщо держава, на території якої (етнос знаходиться) не може захистити корінний народ, то міжнародні організації починають цим займатися. Тобто тут відбувається підготовка для того, щоб відкрити ще один дипломатичний шлюз для того, щоб чіткіше підіймати питання цілісності України.

Енвер Кадиров також наголосив, що повернення Криму може відбутися лише дипломатичним шляхом, і на торування такого шляху спрямовані зусилля як правозахисників, так і української та міжнародної дипломатії. Зокрема він нагадав, що 19 грудня 2017 року Генеральна асамблея ООН прийняла «оновлену кримську резолюцію», яка стала потужним аргументом для тиску на РФ. І в першу чергу цей тиск спрямований на те, щоб все ж посадити Росію за стіл переговорів щодо окупованого півострова. Зважаючи на те, що Росія постійно заявляє, начебто питання Криму «закрите», кожен крок у напрямку нагадування, що питання насправді не знімається зі світового порядку денного є важливим, зауважує правозахисник.

— Вирішення цього конфлікту відбудеться лише дипломатичним шляхом. Те, що Генасамблея ООН 19 грудня проголосувала Резолюцію, яка базувалася на рішенні Міжнародного суду ООН, в тому, щоб Росія припинила використовувати своє законодавство на території Криму та Севастополя, щоб визнала представницький орган кримських татар, свідчить — це один з кроків у тиску на Росію, щоб вона почала переговорний процес щодо Криму. До цього моменту всі заяви Російської Федерації зводились до того, що питання Криму вирішене і жодним обговоренням не підлягає. І всю увагу зосереджували на тому, що відбувається на сході України. Ця Резолюція свідчить, що триває тиск на Росію в тому, щоб вона сіла за стіл переговорів з питання Криму.

Кандидат педагогічних наук, доцент Університету КРОК, журналіст Андрій Хорошенюк також підтвердив, що Росія як держава-окупант не лише не хоче забезпечувати етнічним меншинам та корінному народу Криму можливостей для розвитку, а навпаки — вдається до утисків і репресій. Він зауважив, що українці та кримські татари наразі найбільше потерпають у Криму від дій окупантів через свою проукраїнську позицію, і Україні необхідно намагатися усіма можливими засобами захищати тих, хто лишається там, і допомагати тим, хто переїхав на «материк». Наприклад, він зауважив, що необхідно допомогти адаптуватись у вільній Україні кримським татарам, оскільки вони змушені залишити історичну батьківщину і потрапляють до незвичного соціокультурного середовища.

Кримські татари — це той форпост українства, який залишився у Криму. Окупаційна влада у Криму неспроможна реалізувати право кримських татар, українців на якісну освіту, оскільки дипломи і документи про освіту, які видаються на окупованих територіях, ніде в світі не визнаються. І частина студентів приїздить в Україну для продовження освіти. Якщо для українців чи росіян зміна місця проживання не так помітна, то кримські татари потрапляють дещо в інші соціокультурні умови, і вони потребують планомірної підтримки, щоб адаптуватися. Необхідно формувати толерантність щодо їхньої культури та їхнього бачення.

Доцент НТУУ КПІ ім. Сікорського, виконавчий директор Інституту світової політики, кандидат політичних наук Євген Магда зазначив, що Росія перетворює Крим на військовий гарнізон, змінює етнічну структуру населення, придушує будь-які прояви невдоволення, проводить примусовий обмін українських паспортів на російські. Півострів, який мав шанс бути унікальною рекреаційною зоною відпочинку, перетворюється на бастіон Кремля у його боротьбі за панування над Чорноморським басейном.

Заради деокупації півострова Україна та світова спільнота повинні постійно утримувати питання окупованого Криму на порядку денному, системно інформувати міжнародну спільноту про порушення прав людини з боку окупаційної влади, про те, що держава-окупант порушує у Криму всі ті зобов’язання, які накладають на неї міжнародні конвенції.

— Крим повернеться, але це тривалий процес. Водночас нам треба згадувати про Крим, не давати забути світовій спільноті про Крим, підтримувати діалог з проукраїнськисми кримчанами, не дозволяти світу забувати про Крим, — наголошує Магда.

Найоптимістичнішим щодо перспектив повернення Криму виявився журналист «Радіо Свобода», кандидат історичних наук Сергій Громенко. На його думку, швидкість повернення окупованих територій під суверенітет України суттєво залежить від послаблення Росії від санкційного та політичного тиску. І це послаблення наразі прогресує. Головне, щоб Україна сама консолідувалася і не дозволила себе перемогти.

— Нам залишилось менше часу бачити Крим і Донбас під окупацією, ніж вже пройшло. Процес дезінтеграції Росії вже запущений, і нам лишається не впасти раніше, ніж впаде влада Москви.

Раніше повідомлялося, що в лютому цього року Європейська Комісія оприлюднила оновлену Інформаційну ноту для представників бізнесу щодо особливостей діяльності в окупованих Криму і Севастополі. Нота закликає економічних операторів ЄС не обходити запроваджені Євросоюзом заборони, зазначає, що держави-члени не визнають прийняті Росією закони щодо Криму, звертає увагу на те, що в ЄС можуть імпортуватися лише ті товари, які мають сертифікати походження, видані українськими органами влади.

QHA