КИЇВ (QHA) -

15 травня Путін урочисто, порушуючи правила дорожнього руху, очолив колону вантажівок, що відкрила Керченський міст. Зрозуміло, що міст має вирішити низку внутрішньоросійських проблем, а також необхідності забезпечити стабільне транспортне сполучення з окупованим Кримом. Але разом з тим цей проект вдарив по українських інтересах в Азовському морі. Україна вже подала меморандум до Міжнародного трибуналу ООН з морського права.

Офійна позиція як України, так і провідних західних держав чітка — міст зведено без згоди України і його функціонування є черговим порушенням суверенітету України.

Політична підтримка важлива, але для України набагато важливіше уникнути збитків економічних, або принаймні їх компенсувати.

Збитки

Перших втрат українська економіка почала зазнавати з кінця травня 2017 року, коли Росія в односторонньому порядку оголосила про обмеження параметрів для проходження суден, що прямують з Чорного в Азовське море і навпаки.

— З моменту окупації Кримського півострова Росією і початку будівництва мосту через Керченську протоку, спостерігається суттєве зменшення кількості суднозаходів та вантажообігу в морських портах Маріуполя і Бердянська, що негативно позначається на економічних показниках підприємств, — заявляв ще 27 березня міністр інфраструктури України Володимир Омелян.

Так, вже зараз близько половини морських суден, які заходили в порт Маріуполь протягом 2017 року, не відповідають тим габаритним обмеженням, які запровадила Росія після запуску мосту, і тому власники вантажів змушені шукати нових перевізників.

Окрім того, за словами Омеляна прогнозується суттєве зростання фрахту морських суден, які відповідатимуть габаритним вимогам пропуску через Керченську протоку. Це, у свою чергу, вплине на розподіл руху товарів, що експортуються Україною в бік портів Чорного моря, зменшить завантаження Маріуполя і Бердянська.

— Фактично, велика частка вантажу зараз з портів Азовського моря залізницею переходить до портів великої Одеси. Недоотримання доходів порту внаслідок введення обмежень і втрати вантажопотоку ми поки оцінюємо у 2-3 млн тонн на рік, або близько 50%, ці втрати можуть сягнути 50 млн грн на місяць або 600 млн грн на рік, — вважає Омелян.

До цього слід додати й негативні соціально-економічні наслідки. Зменшення доходів підприємств призведе до падіння відрахувань до місцевих бюджетів.

— Ми завжди маємо пам'ятати, що це є шлях до дестабілізації регіону. Люди, які втрачають роботу в порту, висловлюють невдоволення діями не російської, а української влади, не беручи до уваги складний військово-політичний стан, — підкреслює міністр інфраструктури.

Суди

У лютому цього року Україна подала меморандум до Постійної палати третейського суду в Гаазі за позовом проти Росії щодо порушення останньою Конвенції ООН з морського права. Питання щодо Керченської протоки розглядає Міжнародний трибунал ООН з морського права. У меморандумі йдеться про порушення Росією конвенції ООН з морського права від 1982 року і порушення суверенних прав України в Чорному і Азовському морях, а також у Керченській протоці. Київ вимагає від РФ виплатити компенсацію за завдану шкоду. В МЗС це питання курує заступник міністра Олена Зеркаль.

Після введення в експлуатацію Керченського мосту, спікер МЗС Мар’яна Беца заявила, що меморандум буде доповнено новими даними про економічну шкоду.

— Звичайно, ця частина щодо Керченського мосту буде у нашому позові, який зараз розглядають у Морському арбітражі "Україна проти Росії" про порушення Росією Конвенції ООН з морського права, — повідомила Беца.

Справи такого рівня розглядаються роками. Тим не менш, 21 травня представник президента України у Верховній Раді Ірина Луценко заявила, що розгляд українського позову розпочнеться наприкінці цього року, а на результат можна буде очікувати вже у 2019 році.

Відшкодування

На думку заступника директора Центру дослідження армії, конверсії і роззброєння Михайла Самуся, шанси на задоволення українського позову достатньо високі. Так само як і у випадку з іншим позовом — щодо конфіскації майна українських компаній в Криму, йдеться про порушення принципів міжнародного приватного права. Аби не підірвати принципові засади ведення бізнесу, міжнародні суди вдаватимуться до відповідних рішень з покарання порушника.

— Є поняття «міжнародне право». Росія його розтоптала. Коли йдеться про Будапештський меморандум, інші угоди, Марія Захарова танцює на згарищі міжнародного права. Але, що стосується міжнародного морського права, що стосується приватного права — це все буде дотримуватися до копійки, - зазначив Самусь.

Зокрема, не виключено, що будуть реалізовані вимоги України щодо арешту в іноземних портах російських суден або недопуск їхнього заходження до портів.

— Ніхто навіть не буде дивитися — це Росія чи це не Росія, чи це якісь офшори. Якщо провідні країни світу допустять, що хтось почне не платити за рішенням, наприклад, Стокгольмського арбітражу, то це означає, що уся система міжнародного права перестає діяти. І тоді постає питання — як можна займатися в цій системі бізнесом, — підкреслює експерт.

Зараз невідомі лише терміни розгляду справи, але очевидно одне — відплата за порушення суверенітету України в Керченській протоці не омине Кремль.

Роман Кот

QHA