КИЇВ (QHA) -

Росія скоріше за все не визнає односторонню денонсацію Україною Договору про використання Азовського моря і Керченської протоки і, відповідно, не визнає одностороннє визначення з боку України державного морського кордону в цьому регіоні.

Таким чином речник Державної прикордонної служби України Олег Слободян прокоментував агентству QHA проект постанови Верховної Ради України, в якій депутати просять президента України ініціювати денонсацію Договору між Україною та РФ про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки із подальшою делімітацією державного кордону в Азовському морі.

Слободян нагадав, що згідно з Договором, який був підписаний у грудні 2003 року і ратифікований у квітні 2004 року, Азовське море є морем внутрішнього користування для України та Росії. Тобто, і Україна, і Росія можуть вільно користуватися басейном Азовського моря без висадки на берег протилежної країни, а також робити усе, що вважають за потрібне, якщо це не завдає шкоди іншій державі. Прогнозуючи вплив денонсації Україною згаданого Договору, Олег Слободян зазначив, що Росія, скоріше за все, проігнорує односторонні кроки України і продовжить діяти відповідно до договору 2004 року.

— Зараз формально жодним чином межі держави Україна в Азовському морі не визначені. Так само не визначені й межі держави Росія. Азовське море за цим договором, як це не сумно звучить, одночасно належить і Росії, і Україні. Питання наслідків денонсації договору потребує додаткового вивчення, але я боюсь, що такий крок не призведе до якоїсь зміни у співвідношенні сил у регіоні, а тим більше не вплине на Російську Федерацію. Навряд чи Росія визнає денонсацію договору, яку Україна зробить в односторонньому порядку. Вона буде виконувати договір від 2004 року та ігнорувати будь-які рішення, ухвалені Україною в односторонньому порядку.

Речник ДПСУ зауважує, що Росія системно впродовж багатьох років блокує делімітацію державного кордону в Азовському морі. Він нагадав, що відповідні міждержавні перемовини про делімітацію розпочалися ще у 1996 році, однак за півтора десятиліття прогресу досягти не вдалося, оскільки Росія відкидала усі пропозиції України. У Договорі, ратифікованому ще у 2004 році, також передбачається проведення такої делімітації, однак і після набуття ним чинності процес з місця не зрушив. Слободян акцентував, що таку деструктивну позицію в питаннях кордону Росія займала задовго до початку російсько-українського конфлікту 2014 року. Тим більше зараз навряд чи можна розраховувати на якісь успішні перемовини з Росією у питаннях кордону, зважаючи на нинішній конфлікт між двома державами, анексію Криму і фактичну окупацію частини Донбасу. На думку речника ДПСУ, Росія просто не визнає односторонню делімітацію кордону Україною.

— Цей договір передбачає, у тому числі, можливість проведення демаркації і позначення кордону на місцевості, але загалом, якщо ще далі копнути, то з 1996 — 2012 рр. відбулися 36 раундів перемовин між Україною та Росією щодо визначення лінії державного кордону в акваторії Азовського моря і Керченській протоці. Абсолютно усі ці перемовини ніякого результату не дали. Усі пропозиції української сторони щодо визначення кордону в Азовському морі та Керченській протоці не були прийняті. Останній раунд перемовин відбувся у 2012 році, де Росія також відхилила пропозиції української сторони по визначенню державного кордону в Азовському морі й Керченській протоці. Якщо 36 раундів спільних перемовин в умовах відсутності агресії Росії проти України не призвели до якогось результату і всі пропозиції України Росія відкинула, то сподіватися на те, що вона якимось чином визнає позначення державного кордону в Азовському морі в односторонньому порядку мені здається, це нереально.

Водночас Олег Слободян вважає, що Україна у своєму законодавчому полі все одно має чітко розставити пріоритети у питаннях морського кордону і затвердити все необхідне законодавство, незважаючи на те, яким чином на це реагуватиме Росія. Зокрема, він зауважив, що фахівці ДПСУ беруть участь в розробці закону про прилеглу зону, який має посилити позиції України у захисті її інтересів на морі.

— Нам для себе потрібно чітко визначити — що ми можемо і маємо робити, і в яких межах. Наші фахівці також беруть участь в розробці й обговоренні законопроекту про прилеглу зону. Наша позиція полягає у тому, що ми підтримуємо цей законопроект в цілому, але він потребує доопрацювання. Тому наші спеціалісти працюють у складі робочої групи.

Коментуючи нинішню ситуацію на Азові, Слободян зазначив, що Росія продовжує ескалацію напруженості: наприкінці квітня ДПСУ почала фіксувати перші факти, коли Росія почала оглядати іноземні судна, які прямують в українські порти на Азовському морі, і до сьогодні ці дії продовжуються.

Нагадаємо, сьогодні група депутатів від «Самопомочі» зареєструвала у Верховній Раді проект постанови «Про звернення Верховної Ради України до Президента України, Міністра оборони України стосовно Договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки» (№ 8583). Згідно постанови, Президент України має подати до Верховної Ради проект закону про денонсацію Договору між Україною і Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки, ратифікованого 20 квітня 2004 року з подальшою делімітацією державного кордону в Азовському морі.

У ВРУ також зареєстровано законопроект «Про прилеглу зону» (№ 8361). За словами депутата Ірини Фріз, цей законопроект дозволить Україні здійснювати контроль у водах прилеглої зони, збільшивши вдвічі ширину морської ділянки у якій стане можливим огляд і затримання кораблів щодо яких є підстави підозрювати у протиправній діяльності та порушенні правил передбачених законодавством і міжнародними домовленостями. У разі схвалення цього закону, позиції України у захисті інтересів на морі будуть значно посилені.

QHA