КИЇВ (QHA) -

Конкретні рішення про розширення можливостей СММ ОБСЄ в Україні може бути прийняте вже в березні цього року, коли на Постійній Раді ОБСЄ відбуватиметься обговорення продовження мандату СММ. Про це повідомив перший заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Александр Хуг під час скайп-включення в Українському кризовому медіа-центрі,  відповідаючи на запитання QHA щодо позавчорашньої заяви глави ОБСЄ Себастіана Курца про намір збільшити кількість спостерігачів організації в Україні та зміцнити її технічний потенціал.

За словами Александра Хуга, наявні пропозиції стосовно нарощення потенціалу місії СММ ОБСЄ в Україні обговорюються на рівні Постійної Ради ОБСЄ.

Александр Хуг не уточнив конкретних цифр щодо збільшення кількості спостерігачів, відеокамер чи БПЛА, зауваживши, що всі деталі будуть опрацьовуватись пізніше.

— Як тільки буде прийняте таке рішення (про розширення СММ ОБСЄ) на рівні Постійної Ради у Відні, тоді СММ буде уповноважена більш детально опрацьовувати ці питання та визначитись, яку це матиме реальну реалізацію на місцях.

На уточнююче запитання, чи може бути прийняте це рішення вже в березні, коли вирішуватиметься питання про продовження або перегляд мандату СММ, Александ Хуг відповів ствердно.

—Так, ми з нетерпінням чекаємо, коли продовжиться обговорення на рівні Постійної Ради ОБСЄ стосовно продовження нашого мандату. Тому що, як вам відомо, наший мандат закінчується наприкінці березня, і ми чекаємо на рішення, яке має бути прийняте стосовно нашого мандату.

Варто нагадати, що ще торік ОБСЄ, в якій тоді головувала Німеччина, не вважала за потрібне збільшувати кількість спостерігачів в Україні, мотивуючи це тим, що навіть наявна кількість не може в повному обсязі виконувати свої обов’язки, оскільки сторони чинять їм перешкоди у патрулюванні (QHA: за інформацією самих спостерігачів, переважну кількість обмежень у пересуванні вони зазнають з боку бойовиків). Водночас зараз ОБСЄ таки заявило про доцільність збільшення кількості спостерігачів на Донбасі. Кореспондент QHA вирішив уточнити в Александра Хуга, чи це означає, що ОБСЄ вдалося знайти порозуміння зі сторонами щодо припинення перешкод у роботі спостерігачів у майбутньому.

Відповідаючи на це питання,  Александр Хуг зауважив цікавий момент — збільшення кількості перешкод, які сторони чинять спостерігачам у пересуванні в зоні конфлікту на Донбасі, безпосередньо пов’язане із активізацією бойових дій: чим активніше ведуться бойові дії в тому чи іншому районі, тим більше там обмежуються пересування патрулів СММ.

— Якщо ви подивитися на наші щоденні звіти, ви побачите випадки обмеження свободи пересування наших спостерігачів. І насправді ви можете помітити певну кореляцію між інтенсивністю бойових дій у районах і обмеження свободи пересування наших спостерігачів у цих районах. Там, де ці бойові дії інтенсивніші, там більше ми стикаємось із випадками обмеження нашої свободи пересування.

На думку Александра Хуга, відведення сторонами важкого озброєння і розведення позицій сприятимуть нормалізації обстановки на лінії розмежування, а відповідно, і діяльності спостерігачів.

— Якщо сторони будуть вживати подальших заходів для стабілізації ситуації, зокрема, відведуть важке озброєння, це дозволить нам отримати більший доступ, який  буде забезпечений сторонами, і наша свобода пересування збільшиться по обидва боки лінії зіткнення.

Камера спостереження ОБСЄ в Широкіно
Камера відеоспостереження ОБСЄ у Широкіно

 

Як повідомляло QHA, 22 лютого п.р. на засіданні Ради Безпеки ООН міністр закордонних справ Австрії, голова ОБСЄ Себастьян Курц сказав, що ОБСЄ має намір збільшити кількість спостерігачів у складі своєї Спеціальної моніторингової місії в Україні та зміцнити її технічний потенціал, а також додати години патрулювання вздовж лінії зіткнення.

Довідка: СММ ОБСЄ в Україні діє з 21 березня 2014 року на запрошення уряду України, її мандат поширюється на всю територію України, включно з Кримом і всією територією Донеччини та Луганщини. В її складі працює понад 700 міжнародних спостерігачів, у тому числі у зоні конфлікту на Донбасі – понад 600 осіб, які моніторять ситуацію по обидва боки лінії зіткнення. Втім, до частини території окупованого Донбасу і повністю до АР Крим спостерігачі реального доступу не мають. Зокрема, відсутнє спостереження на неконтрольній ділянці україно-російського кордону на Донбасі.

На Донбасі спостерігачі СММ ОБСЄ проводять моніторинг у складі груп патрулів, а також здійснюють моніторинг із 14 різних локацій по всій зоні конфлікту, зокрема, за допомогою відеокамер спостереження, безпілотних літальних апаратів та інших засобів повітряного спостереження. Спостереження за допомогою технічних засобів ведеться цілодобово.

Уздовж лінії зіткнення СММ ОБСЄ встановила 6 камер відеоспостереження, які надають можливість моніторингу з кутом огляду 360 градусів 24 години на добу, сім днів на тиждень. Камери СММ розташовані, зокрема, на шахті «Октябрська» (9 км на південний захід від центру Донецька, т.зв. «ДНР») – однак у вересні минулого року вона була знищена; у н. п. Петрівське (підконтрольний т.зв.  «ДНР», 41 км на південь від Донецька); у н. п. Станиця Луганська (підконтрольний українському уряду, 16 км на південний схід від Луганська); у підконтрольній уряду частині н. п. Золоте (60 км на захід від Луганська); у н. п. Широкине (20 км на схід від Маріуполя).

В розпорядженні СММ ОБСЄ також було щонайменше 4 безпілотні літальні апарати, однак влітку минулого року бойовики збили 2 безпілотники. УВ грудні торік ОБСЄ оголосила тендер на закупівлю БПЛА замість знищених.

ФОТО: інтернет

QHA