КИЇВ (QHA) -

Парламентські слухання на тему «Доля української громади Криму» відбудуться 7 червня в ТНУ. Про це повідомив ректор Таврійського національного університету ім. Вернадського Володимир Казарін учора на круглому столі, передає кореспондент QHA.

Володимир Казарін підкреслив, що, говорячи про українські інтереси в анексованому Криму, все в основному концентруються на діяльності Меджлісу кримськотатарського народу і кримськотатарської спільноти — як найбільш структурованих і організованих прихильників України в окупації.

— Весь час говорячи про Меджліс, звертаючи на нього увагу, ми всі в якомусь сенсі намагаємося сховатися за спину Меджлісу і його лідерів, які проводять дуже велику роботу, відіграють велику і важливу роль для захисту України і Криму. Думаю, успіхи і ефективна діяльність Меджлісу повинні бути нам певним докором — у тому сенсі, що ми повинні кожен задати собі питання: а що ми зробили зі свого боку, щоб допомогти Меджлісу в цій роботі, у цих активних діях?

Як зазначив ректор ТНУ, давно пора обговорити питання про діяльність і української громади Криму: що вона робить, як себе реалізує, з якими проблемами стикається, якої допомоги потребує.

Володимир Казарін розповів, що лідер кримськотатарського народу, народний депутат ВРУ Мустафа Джемілєв звернувся до Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, який очолює Григорій Немиря, з пропозицією окремо заслухати питання про долю української громади Криму, її лідерів і організацій. Комітет підтримав цю пропозицію і призначив слухання на початок червня. Казарін назвав такий крок Мустафи Джемілєва «дуже мудрим», що свідчить про усвідомлення Меджлісом своєї відповідальності за долю всього Криму і українських громадян, що вимушено опинилися в окупації.

— Те, що саме Мустафа Джемілєв порушив це питання, яке підтримав парламент, свідчить про велику відповідальність, яку лідер кримськотатарського народу і Меджліс відчувають за долю Криму. Власне, вони ініціюють ті кроки і дії, які повинні були ініціювати певні державні органи.

Володимир Казарін також позитивно оцінив обрання Таврійського національного університету майданчиком для проведення цих слухань, зазначивши: це свідчить про те, що після переїзду з окупованого Криму університет зміг розгорнути свою роботу на належному рівні.

У розмові з кореспондентом QHA Володимир Казарін підкреслив, що Україна повинна на всіх рівнях посилити підтримку української спільноти в окупованому Криму, оскільки зараз така підтримка недостатня.

— Ми заборгували в цьому сенсі кримському українству. Я думаю, що масштаб зусиль з боку України, допомога їм всім (українським патріотам Криму), повинні бути на два-три порядки вищою.

Зокрема, за його словами, на парламентських слуханнях треба буде підняти питання, щоб українська сторона на всіх рівнях вимагала від РФ відновлення викладання української мови в Криму, у тому числі апелюючи до обіцянок окупантів, зафіксованим у російському законодавстві (про українську мову як державну в Криму):

— Я сподіваюся, що 7 червня ці слухання відбудуться, і там буде присутній відроджений український факультет ТНУ, там буде присутня велика кількість наших викладачів з українським корінням. Вони будуть говорити, що Україна недостатньо вимагає відновлення викладання української мови в Криму, навіть посилаючись на цю «конституцію», яку привезли з Росії до Криму і де написано чорним по білому: «три державні мови — російська, українська, кримськотатарська». Чому ми в найвищих інстанціях не ставимо питання, що ця норма не виконується?! — поставив риторичне запитання ректор ТНУ.

Володимир Казарін також нагадав про ситуацію з українською гімназією в Сімферополі, яка після окупації була перепрофільована в російську, нібито на вимогу батьків учнів. Хоча це очевидно відбувалося під тиском, адже до захоплення Криму українська гімназія була дуже популярна серед кримчан та їхніх дітей: конкурс становив до 40 осіб на місце.

— Вони лукаво вкрали українську гімназію в Сімферополі, пославшись на нібито бажання батьків, щоб їхні діти не вивчали українську мову. Хоча очевидно, що батьки приймали таке рішення під тиском. А у цієї гімназії є статус, закріплений державою, тому необхідно вимагати, щоб її повернули як українську гімназію. При України її побудували дуже розкішну: зимовий сад, басейн, до цієї гімназії був конкурс 40 дітей на місце, всі батьки хотіли, щоб їхня дитина там навчалася...

Ректор ТНУ також зазначив, що українська спільнота окупованого Криму знаходиться у досить складному становищі — вона понесла певні кадрові втрати: частина людей пішла на службу до окупаційної влади. Крім того, у неї немає об'єднуючої організації, яка б представляла інтереси кримських українців (за аналогією з Меджлісом). Хіба що досі активно функціонує Український культурний центр, представники якого при цьому піддаються постійному тиску. І саме тому зараз питання підтримки української громади Криму дуже актуальне.

Довідка. Росія відновила політику насильницької русифікації в окупованому Криму, обмежуючи право української та кримськотатарської громад на навчання рідною мовою, збереження національно-культурної ідентичності тощо.

19 квітня 2017 року Міжнародний суд ООН ухвалив рішення про застосування попередніх заходів за позовом України проти Росії, зобов'язавши Російську Федерацію припинити порушення Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. У зв'язку з ситуацією в Криму суд, зокрема, постановив, що РФ повинна забезпечити доступність освіти українською мовою.

У результаті політики русифікації в тимчасово окупованому Криму з 2014 року кількість учнів, які здобувають освіту українською мовою, різко скоротилася — у 36 разів, з більш ніж 13 тисяч до менше ніж 400 учнів. Ця цифра становить лише 0,2% від загальної кількості учнів, які відвідують школи на окупованому півострові, тоді як етнічні українці становлять більше 15% населення. Такі дані озвучив Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Ігор Прокопчук на засіданні Постійної ради ОБСЄ 4 травня 2017 року.

QHA