КИЕВ (QHA) -

Парламентські слухання на тему "Доля української громади Криму"  будуть проведені 7 червня в Таврійському національному університеті. Про це повідомив ректор Таврійського національного університету Володимир Казарін сьогодні на круглому столі, передає кореспондент QHA (ТНУ зараз знаходиться в Києві).

Володимир Казарін наголосив, що говорячи про українські інтереси в окупованому Криму, всі переважно концентруються на діяльності Меджлісу кримськотатарського народу та кримськотатарської спільноти – як найбільш структурованих та організованих прихильників України в окупації.

Увесь час говорячи про Меджліс, звертаючи на нього увагу, ми всі в якомусь розумінні намагаємось сховатись за спину Меджлісу та його лідерів, які дуже велику роботу проводять, відіграють велику і важливу роль для захисту України та Криму. Думаю успіхи та ефективна діяльність Меджлісу має бути нам дещо докором в тому розумінні, що ми повинні кожен сам собі поставити питання - а ми що зробили зі свого боку, щоб допомогти Меджлісу в цій роботі, в цих активних діях.

Водночас, зазначає ректор ТНУ, давно настав час обговорити питання про діяльність російської  та української громад Криму - що вони роблять, як вони себе реалізують, з якими проблемами стикаються, якої допомоги потребують.

Володимир Казарін розповів, що лідер кримськотатарського народу, народний депутат ВРУ Мустафа Джемілєв звернувся з листом до Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, який очолює Григорій Немиря, з пропозицією окремо заслухати питання про долю української громади Криму, її лідерів, організацій. Комітет підтримав цю пропозицію і призначив слухання на початок червня. Казарін назвав такий крок Мустафи Джемілєва «дуже мудрим», таким, що засвідчує усвідомлення відповідальності Меджлісом за долю всього Криму і українських громадян, які вимушено опинились в окупації.

— Те що саме Мустафа Джемілєв підняв це питання, підтримане парламентом, свідчить про велику відповідальність, яку лідер кримськотатарського народу, Меджліс усвідомлюють за долю Криму. Власне, вони ініціюють ті кроки і дії, які повинні були ініціювати якісь державні органи.

Володимир Казарін також схвально оцінив обрання Таврійського національного університету майданчиком для проведення цих слухань, зазначивши, що це свідчить про те, що після переїзду з окупованого Криму, університет зміг на належному рівні розгорнути свою роботу.

В розмові з кореспондентом QHA, Володимир Казарін відзначив, що Україна повинна на всіх рівнях збільшити зусилля з підтримки української спільноти в окупованому Криму, оскільки наразі вона недостатня.

— Ми завинили в цьому розумінні кримському українству. Я думаю, що масштаб зусиль з боку України, допомога їм усім /українським патріотам Криму/, повинні бути на два-три порядки вищі.

Зокрема, за його словами, на парламентських слуханнях треба буде говорити, щоб українська сторона на всіх рівнях вимагала від РФ відновлення викладання української мови в Криму. В тому числі апелюючи до обіцянок окупантів, зафіксованих в російському законодавстві (приміром, про українську мову як державну в Криму):

 Я сподіваюсь, що 7 червня ці слухання відбудуться і там буде присутній відроджений український факультет ТНУ, там буде присутня велика кількість наших викладачів з українськими коренями. Вони говоритимуть, що Україна недостатньо вимагає відновлення викладання української мови в Криму (навіть посилаючись на цю Конституцію, яку привезли з Росії до Криму і де написано чорним по білому – «три державні мови» (російська, українська, кримськотатарська). Чому ми на найвищих інстанціях не ставимо питання, що ця норма не виконується?! - ставить риторичне питання ректор.

Володимир Казарін також нагадав про ситуацію з українською гімназією в Симферополі, яка після окупації була перепрофільована на російську начебто на вимогу батьків учнів. Хоча насправді все відбувалось під тиском. Адже до окупації українська гімназія була дуже популярна серед батьків і учнів – конкурс складав до 40 осіб на місце.

— Вони лукаво вкрали українську гімназію в Симферополі, пославшись на начебто бажання батьків, щоб їх діти не вивчали українську мову. Хоча очевидно, що батьки приймали таке рішення під тиском. Тож треба вимагати, щоб її повернули як українську гімназію. При Україні її побудували дуже розкішну – зимовий сад, басейн, в цю гімназію був конкурс 40 дітей на місце, батьки хотіли щоб дитина там вчилась.

Ректор ТНУ також зазначив, що українська громада окупованого Криму перебуває в досить складному становищі - вона зазнала певних кадрових втрат – частина людей, лідерів пішла на службу до окупаційної влади. Крім того, у неї немає об’єднавчої організації, яка б представляла інтереси кримських українців (за аналогією з Меджлісом кримських татар). Водночас, активно функціонує Український культурний центр, представники якого зазнають постійного тиску. І саме тому зараз питання підтримки української громади Криму дуже актуальне.

Довідково. Росія відновила в окупованому Криму політику насильницької русифікації, обмежуючи право української та кримськотатарської громад на навчання рідною мовою, збереження національно-культурної ідентичності тощо.

19 квітня Міжнародний Суд ООН прийняв рішення про застосування попередніх заходів за позовом «Україна проти Росії», зобов’язавши Російську Федерацію припинити порушення Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Зокрема, у зв'язку з ситуацією в Криму Суд постановив, що Росія повинна забезпечити доступність освіти українською мовою.

В результаті політики русифікації в тимчасово окупованому Крим, з 2014 року кількість учнів, які здобувають освіту українською мовою різко скоротилась - в 36 разів, з більш ніж 13 тисяч до менш ніж 400 молодих людей. Ця цифра становить лише 0,2% від загальної кількості учнів, які відвідують школи на окупованому Кримському півострові, тоді як етнічні українці становлять більше 15% населення. Такі дані озвучив Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Ігор Прокопчук на 1144-му засіданні Постійної ради ОБСЄ 4 травня 2017 року.

QHA