ТЕГЕРАН (QHA) -

В Ірані майже тиждень тривають наймасовіші з 2009 року заворушення. Почавшись в одному з релігійних центрів країни — Мешхеді, демонстрації швидко поширилися на багато інших міст країни, зокрема і на столицю Тегеран. У сутичках з поліцією вже постраждало майже 500 осіб і загинуло 23.

Свою підтримку протестувальникам висловив ряд світових лідерів. Особливо відзначився президент США Дональд Трамп. Однак те, що відбувається в Ірані, свідчить, що ще рано робити висновки і ставити на падіння режиму аятол.

C різкою критикою на адресу влади Ірану виступили країни Євросоюзу, США, Ізраїль, Туреччина і низка міжнародних правозахисних організацій.

Як часто буває в подібних ситуаціях, спочатку приводом для виступів були суто економічні питання. Загальне, давно назріле невдоволення падінням рівня життя, високою корупцією та інфляцією 19 грудня посилило рішення президента Рухані про збільшення цін на паливо майже вдвічі, що у свою чергу відіб'ється на цінах на продукти і транспорт. І коли президент оприлюднив бюджет, в якому передбачено скорочення субсидій малозабезпеченим, а під цю категорію підпадає більше третини населення, іранці вийшли на вулиці.

Ускладнюють ситуацію і зростання витрат уряду на підтримку союзників: режиму Асада у Сирії, ліванської «Хезболли», угруповань в Іраку та Ємені.

Очікувано соціальні гасла переросли в заклики до відставки президента і навіть верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї.

При цьому велику роль в активізації заворушень відіграли месенджер Telegram і фотосервіс Instagram. Це стосується насамперед каналу Amad News, власником якого є опозиційний журналіст Рухолла Зам. Він змушений був залишити Іран після того, як його звинуватили у зв'язках із західними спецслужбами. Напередодні протестів у каналу був майже мільйон передплатників.

Це вам не 2009-й

Таким чином, Іран стоїть перед серйозним політичним викликом, який можна порівняти хіба що з подіями 2009 року, що ледь не призвели до ліквідації режиму. Але нинішня ситуація має багато відмінностей.

Перш за все, треба відзначити, що демонстранти не пов'язують себе з жодним із двох основних політичних таборів у Ірані. Вони виступають як проти реформаторів на чолі з президентом, звинувачуючи його у провальній соціально-економічної політики, так і проти консерваторів, вважаючи їх релігійними мракобісами, що ведуть країну до середньовіччя.

У зв'язку з цим зазначимо, що спочатку у своїх інтересах невдоволення народу спробували використовувати політичні противники президента, адже почалися вони з Мешхеда — міста, в якому домінує консервативно налаштоване духовенство на чолі з Ебрагімом Раїзі — головним опонентом Рухані на торішніх президентських виборах. Консерваторам не подобаються ліберальні починання президента в економіці, а також спроби зблизитися з ЄС. Проте динаміка подій свідчить, що протести майже відразу вийшли у них з-під контролю.

Крім того, зараз у протестуювальників немає чітко виражених лідерів, які б змогли консолідувати їх в одному напрямку. З одного боку, це їм на руку, оскільки зводить нанівець спроби силових органів обезголовити протест. З іншого боку, відсутність єдиного лідера може зіграти дуже поганий жарт у довгостроковій перспективі, при формуванні чіткої мети і конкретних вимог до влади.

Також варто звернути увагу на роз'єднаність. У заворушеннях бере участь набагато менше людей, ніж 2009 року, але їхня географія значно ширше. Якщо 2009 року головну роль відіграв середній клас у великих містах, то тепер крім нього на вулицях і студенти, і міська біднота, і національні меншини. Ця неоднорідність дозволяє вперше створити союз між різними соціальними силами, але разом з тим і може ускладнити консенсус надалі, при конкретному діалозі з урядом.

Відповідь аятол

Влада Ірану зараз не сприймає протести як загрозу чинному ладу і режим на даному етапі широко не використовує репресії, пам'ятаючи уроки 2009 року. Спорадичні арешти йдуть, але лише проти тих, хто першим нападав на силовиків, мирних демонстрантів же не чіпають. Гальмуванню протестів сприяє і тимчасове блокування Telegram і Instagram.

Більше того, президент намагається отримати свої вигоди з даної ситуації, адже тепер суспільне невдоволення направлене головним чином на силовиків і верховного лідера.

— Спираючись на Конституцію і права громадян, люди можуть вільно висловлювати критику і навіть протест, заявив Рухані 30 грудня, форма критики і протесту має бути такою, щоб результат призвів до поліпшення стану країни і життя людей.

Паралельно активно працює держпропаганда, що транслює меседж про те, що заворушення були спровоковані ззовні.

— Усі, хто не згоден з Ісламською Республікою, використовували різні засоби, зокрема гроші, зброю, політику, щоб створити проблеми для ісламської системи, Ісламської Республіки та Ісламської революції, заявив 2 січня аятола Алі Хаменеї.

Тут їм сама того не бажаючи підіграє міжнародна спільнота. Кожен новий твіт Трампа або заява Нетаньяху відразу ж підхоплюється провладною пропагандою як доказ підступів Заходу.

Крім того, влада Ірану масово виводять на вулиці своїх прихильників. Так, 2 січня іранське державне телебачення повідомило про десятки тисяч людей, які вийшли підтримати режим. Серед гасел: «Лідере, ми готові», «Смерть заколотникам», і навіть «Ми пропонуємо нашу кров лідеру».

Протистояння в Ірані ще далеке від завершення, але вже зараз видно, що там не все однозначно. Результат подій залежить від занадто великої кількості факторів, які неможливо прорахувати, але найважливішу роль у кризі відіграватимуть, в першу чергу, дії влади Ірану.

Роман Кот

QHA