КИЇВ (QHA) -

Напередодні події загальносвітового значення — Саміту НАТО, для України відбулася не менш важлива — саміт Україна — ЄС у Брюсселі. Для Києва це була остання перед президентськими виборами можливість обговорити питання двостороннього співробітництва на найвищому рівні, персонально для президента отримати політичні бонуси для президентських перегонів.

У цьому контексті, результати зустрічі двозначні. З одного боку, порівняно з минулорічною зустріччю, помітний прогрес. На відміну від зустрічі у Києві, цього разу все ж таки було підписано підсумкову заяву, в якій є низка ключових для України моментів.

З іншого — Україна потрапила у пастку рутинності. Саміт минув без значних проривів і лідери ЄС чітко дали зрозуміти, що головне завдання для Києва зараз — це імплементація угоди про асоціацію і нічого більше.

Політична підтримка: боїнг і Азовське море

За підсумками саміту, ЄС вчергове підтвердив свою підтримку суверенітету України та її територіальної цілісності.

Ми знову рішуче засуджуємо очевидне порушення суверенітету і територіальної цілісності України внаслідок агресії з боку Збройних сил Росії, яка триває від лютого 2014 року, – йдеться у спільній заяві за підсумками зустрічі.

Важливо, що цього разу, ЄС датує російську агресію не з березня, коли загострилася ситуація на Донбасі, а з лютого — часу окупації Криму.

Ми підтвердили нашу повну підтримку зусиль у рамках "Нормандського формату", ОБСЄ і тристоронньої контактної групи, спрямованих на стале і мирне врегулювання конфлікту на сході України на основі повного виконання Мінських угод усіма сторонами.

При цьому, ми підкреслюємо відповідальність, яку несе у цьому контексті Російська Федерація, — підкреслює спільна заява.

Окрім того, вперше на такому рівні ЄС поклав відповідальність за збиття малайзійського боїнгу на Кремль. Про це заявив Президент Європейської ради Дональд Туск на підсумковій прес-конференції.

— Ми вшановуємо пам'ять жертв, закликаємо Росію визнати свою відповідальність за трагедію (збиття боїнга — ред.) і очікуємо притягнення до відповідальності тих, хто у ній винен.

Вперше на саміті ЄС засудив і спорудження Керченського мосту, а також дії Росії у Чорному і Азовському морях.

 Ми також засуджуємо будівництво мосту через Керченську протоку без згоди України, подальшу мілітаризацію півострова, Чорного та Азовського морів, — вказано у заяві.

Визнання прогресу: боротьба з корупцією, приватизація, нацбезпека

Ключовим за підсумками саміту стало визнання успіхів України в реформах. Зокрема, лідери ЄС привітали прогрес у галузях охорони здоров'я і пенсійного забезпечення. Окрім того, як зазначає підсумкова заява, “значний прогрес був досягнутий у проведенні структурних реформ в галузях децентралізації та державного управління, а також у реформуванні сфер держзакупівель та екології”.

Окремо було виділено прогрес у боротьбі з корупцією, зокрема ухвалення закону про Антикорупційний суд. Тим не менш, Брюссель дав чітко зрозуміти, що знає про можливість саботажу чи затягування його створення на етапі виконання закону.

Ми з нетерпінням очікуємо швидкого ухвалення необхідних поправок, які гарантують його юрисдикцію щодо апеляції на рішення судів першої інстанції. Ми привітали намір забезпечити повне функціонування суду до кінця року, — йдеться у заяві.

Окрім того, лідери ЄС позитивно оцінили ухвалення закону про приватизацію і національну безпеку. Щоправда, відносно останнього було підкреслено необхідність повноцінно реформувати Службу безпеки України.

Конкретика: транзит газу, авіація і безпека на автошляхах

До практичних результатів саміту слід віднести узгодження подальших кроків щодо імплементації угоди про асоціацію.

— Сьогодні у нас є бачення поглиблення наших відносин, особливо у секторальній інтеграції. Україна прагне наблизити наше законодавство щодо енергетики, цифрового ринку, шенгену, а також поглибити наше митне співробітництво, — повідомив президент України Петро Порошенко на підсумковій прес-конференції.

Перші підсумки планується підбити на засіданні Комітету з асоціації Україна — ЄС вже у грудні цього року. Серед інших перспективних сфер співпраці: екологія, зокрема реалізація програми ЄС "Life+" і активізація співпраці з Європейським агентством з питань довкілля; підвищення енергоефективності у житлових будинках через нещодавно створений Фонд енергоефективності; і підписання Угоди про Спільний авіаційний простір.

Окрім того, Єврокомісія готова включитися у перемовини щодо збереження маршрутів постачання газу через Україну після запуску Північного потоку – 2.

Ми підтвердили нашу готовність включитися у тристоронній процес, який триватиме за сприяння Єврокомісії, щодо домовленостей про контракт з транзиту газу до ЄС після 2019 року, — вказано у заяві.

Приємним бонусом стало підписання угоди з Європейським інвестиційним банком про виділення кредиту на 75 млн євро для проектів з підвищення рівня безпеки українських доріг. Кошти підуть на переобладнання транспортних розв’язок і розмітку доріг п'яти найбільших міст України: Дніпра, Києва, Львова, Одеси й Харкова.

У підсумку, саміт продемонстрував значний прогрес і перспективи подальшої співпраці України та ЄС, особливо на тлі охолодження відносин Євросоюзу зі США. Тим не менш, Брюссель не готовий йти на поглиблення Євроінтеграції України справедливо зазначаючи, що Київ спершу має до кінця реалізувати угоду про асоціацію.

Роман Кот

QHA