КИЇВ (QHA) -

Правозахисна рада Росії зажадала від влади РФ припинити систематичні порушення прав людини в окупованому Криму. Про це йдеться у відкритій заяві, опублікованій на сайті Московської Гельсінкської групи.

Члени Правозахисної ради Росії відзначають істотне погіршення ситуації з правами людини за чотири роки з моменту анексії Кримського півострова Росією і вимагають негайно вжити заходів для захисту основоположних прав кримчан.

Заява Правозахисної ради Росії від 19 березня 2018 року

18 березня 2014 року за підсумками проведеного з грубим порушенням норм міжнародного права опитування жителів півострова була запущена процедура включення Криму і Севастополя до складу Російської Федерації. Попередні дії Російської Федерації у повній мірі відповідають прийнятим ООН визначенню агресії. У цих умовах вже 21 березня був утворений Кримський федеральний округ у складі Росії з введенням на території Криму російської системи управління і законодавства. Цілком очікувано, що факт анексії Криму був засуджений рішеннями Ради Європи та Організації Об'єднаних Націй. Ми також не можемо визнати законність цих дій. Проте об'єктивно жителі Криму опинилися під контролем і управлінням Російської Федерації, яка у повній мірі несе відповідальність за те, що відбувається на півострові.

Через чотири роки після цієї події доводиться констатувати, що ситуація з правами людини у багатьох сферах на Кримському півострові суттєво погіршилася.

До введення російської правової системи в Криму досить вільно проводилися численні публічні акції. З березня 2014 року можливість мирно збиратися на публічні акції була значно обмежена. У повсякденну практику увійшли: відмови організаторам відповідно мирних зібрань, що по суті є їхньою забороною; погрози на адресу організаторів та учасників; розгони мирних зібрань; притягнення організаторів та учасників зборів до кримінальної або адміністративної відповідальності. Введено вичерпний перелік місць, де кримчани можуть проводити мирні зібрання. Вважаємо усі ці обмеження необгрунтованими.

У Криму систематично порушується право на свободу вираження поглядів, у першу чергу тих, хто висловлює незгоду з діями Росії щодо «приєднання» півострова. Правозахисні організації повідомляють про численні випадки обмеження свободи ЗМІ в Криму після березня 2014 року. У першу чергу мова йде про значне ускладнення правил реєстрації (перереєстрації) ЗМІ та почастішали відмови у такій реєстрації, блокування доступу до сайтів і соціальних мереж. За рік, відведений російською владою для перереєстрації кримських ЗМІ, їхнє число скоротилося на 88 відсотків у порівнянні з початком 2014 року.

Зафіксовані випадки тиску на журналістів, які здійснюють свою професійну діяльність в Криму, а також на незалежних журналістів і блогерів, що виражається у необґрунтованих обшуках, затриманнях, звинуваченнях в адміністративних правопорушеннях та кримінальних злочинах, конфіскації техніки, погрозах, нападах і так далі.

Для тиску на журналістів і активістів використовується так званий антиекстремістський пакет законів, застосовуваний вибірково. З'явилися випадки позбавлення волі за пости і репости у соцмережах.

Під загрозою опинилося право кримчан на свободу думки, совісті та релігії. Зокрема, обмеження свободи віросповідання стали наслідком введення додаткових вимог про перереєстрацію релігійних груп, а також внесення змін до російського законодавства у рамках кампанії у боротьбі з терористичними загрозами. У результаті проведеної російською владою перереєстрації, число зареєстрованих релігійних громад з початку 2014 року — вересень 2017 року скоротилося на 63 відсотки. Дії російської влади і застосування російського законодавства на території півострова призвели до обмеження або навіть припинення діяльності цілої низки раніше вільно працюючих релігійних громад, у тому числі Української православної церкви Київського патріархату, Української греко-католицької церкви, свідків Єгови, низки протестантських церков.

Політика РФ в Криму призвела до серйозного обмеження права на національно-культурну автономію і збереження мови і культури представників окремих національних громад. Практично зруйнована система викладання та поширення інформації українською мовою, хоча українці становлять значну частину населення півострова. Відносно активістів Українського культурного центру, які проводять заходи для підтримки української культури (курси української мови, навчання національної вишивки, просвітницькі заходи), зафіксовані й задокументовані такі форми тиску, як довільні затримання, адміністративні та кримінальні переслідування, «профілактичні бесіди», погрози, психологічний тиск.

Відносно активістів кримськотатарського руху, не згодних з політикою влади, застосовують адміністративні та кримінальні переслідування, проводять масові обшуки, затримання, арешти, практикуються насильницькі зникнення. Затримання і обшуки проводяться у місцях компактного проживання кримських татар як спецоперації, з непропорційним застосуванням сили і спеціальних засобів. За допомогою ЗМІ формується негативне ставлення до кримських татар як до «екстремістів», що представляє потенційну загрозу для суспільства. 29 вересня 2016 року Верховний суд РФ заборонив Меджліс кримськотатарського народу, визнавши його «екстремістською організацією». Ця заборона грубо порушує право на свободу об'єднань. Багатьом лідерам Меджлісу заборонений в'їзд на територію Росії та Криму.

Практикується ретроактивне правозастосування. Так, незважаючи на протести міжнародних організацій, триває відкрита 28 січня 2015 року «справа 26 лютого», у рамках якої переслідуються учасники мітингу перед будівлею Верховної Ради Автономної Республіки Крим 26 лютого 2014 року, коли на півострові фактично діяло українське законодавство. Кримінальному переслідуванню були піддані і учасники київського «Євромайдану», що опинилися в Криму. У вересні 2016 року за відео, опубліковане у соціальній мережі, засуджений до штрафу Олексій Шестакович. Його звинуватили у порушенні ст. 20.29 КоАП РФ за пост, розміщений ще у 2010 році.

Відсутність правової визначеності у низці норм російського законодавства дає можливість представникам влади трактувати його на свій розсуд, застосовувати вибірково, необгрунтовано забороняти одні дії і дозволяти інші, використовуючи правоохоронні органи і систему правосуддя як інструменти політичного тиску і залякування опонентів.

Ми звертаємося до влади Росії із закликом негайно вжити заходів для забезпечення захисту основоположних прав кримчан. Ми не визнаємо анексію Криму законною, але ми вимагаємо від влади Російської Федерації, як від влади, яка де-факто здійснює контроль над територією півострова, негайно покласти край порушенням прав людини, а саме: на свободу вираження поглядів, свободи мирних зібрань, свободи релігії і переконань; порушень прав меншин; припинити практику дискримінації, довільних затримань, тортур та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження.

Ми закликаємо переглянути рішення про оголошення Меджлісу кримськотатарського народу екстремістською організацією і заборону його діяльності, а також рішення про заборону лідерам Меджлісу в'їзду до Криму.

Ми закликаємо негайно звільнити усіх політичних в'язнів, які проживали в Криму, або тих, звинувачення яких пов'язані з подіями в Криму або винесені судами в Криму після його анексії Росією: Рустема Абільтарова, Зеврі Абсеітова, Мусліма Алієва, Рефата Алімова, Алі Асанова, Володимира Балуха, Енвера Бекієва, Рустема Ваітова, Мустафу Дегерменджі, Арсена Джеппарова, Андрія Захтея, Руслана Зейтуллаєва, Андрія Коломійця, Олександра Кольченка, Олександра Костенка, Емір-Усеіна Куку, Енвера Мамутова, Ремзі Меметова, Євгенія Панова, Юрія Прімова, Володимира Присича, Ферата Сайфуллаєва, Олега Сенцова, Вадима Сірука, Олексія Чірнія та інших.

Ми підкреслюємо важливість інституту незалежних спостерігачів у здійсненні громадського нагляду за діями влади і в наданні суспільству об'єктивної інформації. Засоби масової інформації, незалежні журналісти і блогери, правозахисники, неурядові організації мають бути забезпечені ефективними гарантіями захисту при здійсненні своєї діяльності. Обмеження їхніх прав мають грунтуватися на законах і міжнародних стандартах в області прав людини.

Ми закликаємо створити умови для безперешкодної роботи на півострові тимчасових і постійних місій спостереження, які направляються як міжнародними і міждержавними організаціями, так і неурядовими організаціями.

Ми закликаємо російську владу почати діалог з усіма зацікавленими сторонами з метою поліпшення ситуації з дотриманням прав людини в Криму.

Права людини понад усе!

QHA повідомляло, що в університеті Нотр-Дам Луазев (Бейрут, Ліванська Республіка) відбувся круглий стіл, на якому обговорили проблеми порушення прав кримських татар в окупованому Криму. Лідер кримськотатарського народу, Уповноважений президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв і заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров під час круглого столу розповіли про анексію півострова і ситуацію з правами людини в окупованому Криму.

Джерело: МГГ

QHA