КИЇВ (QHA) -

Перший президент України Леонід Кравчук вважає неприпустимою ситуацію, коли Польща втручається у внутрішні справи України, намагаючись стати на позицію вчителя і повчаючи українців — кого обирати героями і як називати вулиці.

Як передає кореспондент QHA, про це він сказав на ІV Балто-Чорноморському форумі у Києві, відповідаючи на запитання польського журналіста щодо того, яким чином Україна планує вирішувати суперечності з Польщею.

— Неприпустима ситуація, коли одна країна вчитель і цю роль бере на себе Польща, а інша країна учень. В цю позицію ставлять Україну. І говорять, що Україні робити, кого називати героями, а кого антигероями, які вулиці перейменовувати, які  ні. Слухайте, це пряме втручання у внутрішню політику, у внутрішнє життя України. Пряме!

Леонід Кравчук також згадав, що в історії українсько-польських відносин на побутовому рівні поляки припускалися відверто зневажливого і зверхнього ставлення до українців, і навів приклад з особистої біографії.

— Я народився у Польщі, вірніше в Україні, але тоді територія була польською, перепрошую, але мого батька та мою матір, які працювали на осаднику  таке запропонував Пілсудський на українських землях, інакше ніж "хами" і "бидло" не називали поляки. Вони звикли, перепрошую, я буду відверто говорити, тому що вони завжди були "вчителями".

Водночас перший президент країни наголосив, що в сучасному житті добрі відносини між державами і народами цілком можливі, але за умови рівноправ'я і невтручання у внутрішні справи сусідів.

— Якщо ви хочете, щоб у нас були добрі відносини, а я цього дуже хочу, треба бути рівноправними і не визначати нашу внутрішню та зовнішню політику.

В свою чергу третій президент України Віктор Ющенко нагадав, що в українсько-польських відносинах 2002 року сторони дійшли консенсусу — взаємно попросити вибачення за всі трагедії, які пов’язують обидві країни, і залишити суперечливі історичні питання історикам, а політикам не повертатися до них і не проводити ревізію історії.

— 2002 року після колосально великих дебатів ми дійшли єдиного політично правильного висновку, до одного фундаментального принципу: вибачаємо і просимо вибачення. І цим було сказано жодна зі сторін не залишає за собою право на ревізію. Політикам по суті заборонили повертатися до цих тем, і давайте ми їх віддамо науці, місцевій владі, інститутам, університетам. Ми розуміємо кожна загибла душа потребує поваги і уваги. І для цього є спеціальні інституції.

Водночас він розкритикував сучасних польських політиків, які руйнують досягнутий тоді консенсус і намагаються вдатися до ревізії історії, псуючи відносини обох країн. Ющенко також наголосив, що треба сприйняти як належне, що у України і у Польщі завжди будуть свої власні герої і історія і цілком зрозуміло, що не завжди українські герої аналогічно сприйматимуться польською стороною і навпаки. Разом з тим він наголосив, що у 40-х роках минулого століття і українці, і поляки прагнули високої мети — завоювати незалежність для своїх країн.

— У нас своя історія, у поляків своя історія. Слід зрозуміти глобально одне: на одній і тій самій території в один і той самий час родилося два національно-визвольних рухи. Один очолювала Армія Крайова, і скільки б українська сторона не говорила про прикрості, поляк ніколи до цього не схилить голову і не повірить у це. Це ж саме стосується і української сторони. На цих землях зародився український повстанський визвольний рух, Українська Повстанська Армія. І та і та сторона ставили одну блискучу мету побачити свої країни незалежними і політично суверенними.

Зі свого боку екс-президент України Леонід Кучма наголосив, що розвиток або зупинка подібних конфліктних ситуацій на 90% залежить від позиції лідерів країн.

Раніше повідомлялося, що міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що готовий визнати провину окремих українців за Волинську трагедію, але чекає подібних кроків і від Польщі.

Нагадаємо, у ніч на 1 лютого польський Сенат без поправок ухвалив закон "Про інститут національної пам'яті", який значно розширює повноваження установи з розслідування "злочинів, скоєних проти польського народу і його доброго імені". Відповідно до закону особи, які говорять про "польські концтабори" під час Другої світової війни або заперечують "злочини українських націоналістів" проти польського народу, можуть отримати три роки в'язниці незалежно від місця скоєння злочину. Президент Польщі Анджей Дуда підписав цей закон, однак направив його до Конституційного трибуналу.

У відповідь на ухвалення закону МЗС України заявило, що "Польща намагається зобразити українців злочинними націоналістами". Уряд Ізраїлю та Держдепартамент США також розкритикували цей закон.

QHA