КИЇВ (QHA) -

У понеділок 31 липня в інформаційному агентстві «Главком» відбулася прес-конференція під назвою «Плата за війну». На ній було представлено аналітичний звіт Центру документування, в якому проаналізовано юридичний статус найманців і представників незаконних збройних формувань, які ведуть війну на сході України.

— Учасниками збройного конфлікту на території Донецької та Луганської областей України є не тільки збройні сили України та РФ, а й безліч озброєних груп, які не входять до їхнього складу. При цьому значна частина порушень прав людини і норм міжнародного гуманності-тарного права, зафіксованих у цих областях України Центром документування Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ), здійснені членами саме подібних груп. З 2015 року з них почали формуватися так звані «озброєні сили Донецької і Луганської народних республік», зазначив аналітик Центру документування Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Сєдов.

Він також зазначив, що крім громадян України, членами цих груп є і резиденти інших держав, перш за все РФ. Росіяни складають понад 10% від усіх учасників збройних формувань, інформація про яких є в базі Центру документування УГСПЛ. Крім громадян РФ є інформація про громадян Білорусі (44 особи), Казахстану (38 осіб), Сербії (28 осіб), Молдови (20 осіб), Німеччини, (19 осіб), Узбекистану (15 осіб), Словаччини (12 осіб), Франції (12 осіб).

Крім того, в Центрі документування також є дані про резидентів Італії, Ізраїлю, Вірменії, Грузії, Чехії, Латвії, Іспанії, Колумбії, Литви, Македонії, Польщі, Болгарії, Азербайджану, Естонії, Киргизстану, Туркменістану, які брали участь у збройному конфлікті в Україні або входили до складу збройних формувань «Д/ЛНР»,  всього понад 250 іноземців, крім росіян.

— Метою дослідження було з'ясувати, наскільки їхнє почуття безпеки обґрунтоване, і чи є можливість притягнути цих громадян до відповідальності за скоєні злочини. Перш за все ми досліджували українське законодавство. Виявилося, що здебільшого найманців притягують за статтею 258-3 за участь у терористичних організаціях, в незаконних військових формуваннях, а також за статтями про порушення законів і звичаїв війни, зазіхання на територіальну цілісність України і ведення агресивної війни, повідомив Сєдов.

Аналітик повідомив, що зазначені статті зручні для правоохоронних органів: не треба докладати великих зусиль для затримання найманців. Якщо є факт того, що людина брала участь у збройному конфлікті, досить знайти військовий квиток «ДНР» — і можна притягати до відповідальності. На території України це легко, але для того, щоб затримати людину за межами України, поза полем дії наших правоохоронних органів, цього замало.

 Однак більшість статей має політичне забарвлення, тому Інтерпол не бере роботу з таких злочинців у розробку. Адже формулювання в українському законодавстві відрізняються від трактування у міжнародному гуманітарному праві, а також від тих, які є у законодавстві інших країн. Через це, якщо українські правоохоронці оголосять людину в розшук за статтею за найманство, на жаль, в інших країнах її навряд чи вважатимуть винною,  повідомив Сєдов.

Едуард Солодовник

ФОТО: інтернет

QHA