КИЇВ (QHA) -

Нові тренди й факти політично вмотивованих переслідувань громадян України в Криму з боку окупаційної російської влади  мають бути включені до нової Резолюції Генеральної Асамблеї ООН щодо дотримання прав людини.

Таку думку висловила голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик сьогодні на прес-конференції, передає кореспондент QHA.

Тетяна Печончик нагадала, що відповідні резолюції Генасамблеї затверджували в грудні 2016 і 2017 рр. і з кожним разом їхні формулювання були усе більш жорсткими у відношенні до країни-агресора.

— Наприкінці цього року Генеральна асамблея ООН знову розглядатиме Резолюцію про права людини в окупованому Криму і ми хочемо, щоб ця резолюція отримала більшу підтримку і відображала останні тренди й факти політично вмотивованого переслідування громадян України з боку Росії в окупованому Криму.

Тетяна Печончик розповіла, що під час поїздки минулого тижня до США представники українських правозахисних організацій зустрічалися з політичними і громадськими діячами різних рівнів і розповідали їм про останню ситуацію з порушенням прав людини в Криму. Говорячи про показові порушення цього року, вона згадала арешт громадського активіста, блогера Нарімана Мемедемінова, який доносив до спільноти інформацію про арешти кримських татар і перебіг судових процесів над ними, а також вирок українцю Ігорю Мовенку лише за його твердження у соцмережах, що «Крим — це Україна!». Печончик акцентувала, що Росія під приводом боротьби з тероризмом, бореться із незгодними з окупацією.

— Росія продовжує застосовувати своє антитерористичне законодавство, щоб розправлятися з неугодними в Криму: це кримські татари, це мусульмани, це українці, правозахисники, блогери. Арешти громадянських журналістів в окупованому Криму — це теж був один з трендів, який ми намагалися донести до світової спільноти під час поїздки до США.  

Підсумовуючи поїздку до США, Тетяна Печончик у своєму Facebook детально перерахувала й інші «новації» російських переслідувань в Криму, які важливо було б відобразити у тексті нової резолюції Генасамблеї ООН.

— Використання Росією антиекстремістського та антитерористичного законодавства для переслідування кримських татар, мусульман і українців в Криму, переслідування активістів і громадянських журналістів, призов кримчан на службу в армію РФ та відправка їх для війни в Сирію, депортація з Криму українців, які відмовилися брати російські паспорти, безкарність за використання тортур до жертв політично мотивованого переслідування, критична ситуація з наданням медичної допомоги у СІЗО Сімферополя.

Нагадаємо, Перша резолюція по Криму підтверджувала територіальну цілісність України. Вона була ухвалена ГА ООН 27 березня 2014 року, одразу після організованого Москвою і контрольованого військовими без розпізнавальних знаків «референдуму».

Другу «кримську» Резолюцію стосовно ситуації з правами людини в окупованому Криму ГА ООН схвалила 19 грудня 2016 року. У ній Росію було названо «країною-окупантом» АР Крим та Севастополя і засуджено незаконну анексію українського півострова. Окрім того, в резолюції з’явилися вимоги до РФ припинити будь-яке насильство відносно жителів Криму, включаючи незаконні затримання активістів і нелюдське ставлення до них, а також відкликати усі дискримінаційні закони; звільнити усіх незаконно затриманих українських громадян; забезпечити необхідні умови для роботи в Криму журналістів і представників правозахисних організацій тощо.

Третя «оновлена кримська» Резолюція, яку ГА ООН затвердила 19 грудня 2017 року містила ще більш жорсткі формулювання щодо Росії, як країни-окупанта. Зокрема, ООН засудило застосування на території окупованого півострова російських законів і наголосило на необхідності дотримуватися законодавства України. Також наголошуєтсья на необхідності забезпечення громадян України, які проживають в Криму, зокрема українців і кримських татар, релігійними та освітніми правами, які порушуються де-факто окупаційною владою. Окрім того, вимагалося звільнення політичних в’язнів.

Водночас, Росія продовжує ігнорувати вимоги Резолюцій Генасамблеї ООН стосовно дотримання прав людини в Криму, втім, як і проміжне рішення Міжнародного суду ООН щодо припинення етнічних утисків кримських татар і українців. Більше того - з кожним роком окупації репресії проти українських громадян ще більше посилюються.

Також слід зауважити, що кількість країн які голосують за Резолюцію майже стабільно (у 2017 році «за» проголосувало 70 країн, у 2016 — 73 країни), «проти» голосувало 26 і 23 країни відповідно. Водночас значна кількість країн займає позицію «утрималися» (77 і 76), і Росія всіма засобами намагається розширити кількість тих, хто проти або утримався.

QHA