КИЇВ (QHA) -

Солідарне ігнорування переважною більшістю кримських татар псевдовиборів президента РФ викликало шок і розгубленість в окупаційної влади. Влада, яка здійснювала шалений тиск і залякування для забезпечення явки, не була готова до такого організованого ненасильницького спротиву.

Таку думку в коментарі агентству QHA висловив глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, відповідаючи на запитання про спроможність України захистити своїх громадян на окупованому півострові, які проігнорували голосування за президента РФ, від можливих репресій.

— Усі побачили — наскільки люди спроможні такими ненасильницькими методами, такими не дуже на перший погляд помітними, поставити на вуха усіх цих окупантів. У них вчора була очевидна розгубленість.

Глава Меджлісу наголосив, що всі, хто вчора відмовився йти на «вибори», були свідомі того, що можуть зазнати репресій з боку окупантів, і при цьому люди все одно ухвалили рішення не легалізувати окупаційну владу своєю участю в цьому фарсі. Рефат Чубаров підкреслив, що така позиція звичайних людей заслуговує на велику повагу.

— Люди, які вчора відверто демонструючи свою позицію не голосували, вони знають, що до них можуть бути здійснені репресії. Я вчора сам читав у багатьох постах (у соцмережах) «ну що ж, витримаємо і це». Така позиція просто надихає нас на велику повагу до цих людей.

Меджліс триматиме ситуацію на контролі і збиратиме інформацію про факти репресій щодо людей, які не брали участі у «виборах», додав Чубаров. Водночас він зауважив, що ані Україна, ані міжнародне співтовариство не мають прямих важелів для захист конкретних людей у разі подібних репресій. Втім, одним з дієвих варіантів залишається здійснення глобального тиску на Росію, щоб змусити її діяти на окупованих територіях у межах міжнародного права.

— На превеликий жаль прямих форм аби допомогти людям, якщо на них буде здійснюватись прямий тиск немає ані у України, ані у міжнародної спільноти. Є одна форма, але вона має такий загальний характер – це прийняття радикальних рішень щодо тиску на Росію в цілому аби змусити її повернутися в межі міжнародного права. А всі інші дії можуть бути винятково ситуативними. Путін ніколи не йде на виконання якихось закликів, рекомендацій до нього, якщо він не побачить в цьому якийсь свій інтерес.

Нагадаємо, 18 березня 2018 року Росія організувала в Криму перші «вибори» президента РФ після окупації півострова. За оцінками російських «виборчих комісій», явка у Севастополі склала понад 65%, в Криму — понад 63%. За оцінками Меджлісу, в цілому явка кримчан не перевищила 30%.

Україна перед "виборами" закликала кримчан проігнорувати їх, а тим, хто брав участь у їхній організації, пообіцяла санкційні заходи (зокрема, такі люди не зможуть скористатися безвізом). Меджліс кримськотатарського народу також закликав кримських татар ігнорувати участь в голосуванні попри те, що це може обернутися репресіями з боку окупаційної влади. Самі окупанти вимагали від кримчан прийти і проголосувати, зокрема, погрожуючи звільненням з роботи чи навчання.

Глава ЦВК Курултаю кримськотатарського народу Заір Смедля повідомив, що активність кримських татар на "виборах" не перевищила 10%, незважаючи на тиск і залякування. За його словами, цифра явки, яку повідомляють російські виборчі комісії, не відповідає дійсності. На підтвердження мізерної явки на псевдо-вибори перший заступник голови Меджлісу Наріман Джелял показав фото порожніх виборчих дільниць у місцях компактного проживання кримських татар. Проігнорували "вибори" й представники інших національностей, що проживають в Криму.

Україна заявила про невизнання і нелегітимність «виборів», організованих Росією на тимчасово окупованому українському півострові.  Євросоюз, Держдеп США, країни "великої сімки" та інші країни Європи й світу засудили проведення Росією виборчого процесу в Криму і заявили про невизнання цих виборів. ОБСЄ не направляло до Криму своїх спостерігачів.

QHA