КИЇВ (QHA) -

Голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Наталя Корчак сподівається, що вже до кінця поточного року закон «Про політичні партії в Україні» та решта дотичного законодавства будуть удосконалені в частині, що передбачає фінансування політичних партій з державного бюджету.

Як передає кореспондент QHA, про це вона сказала під час круглого столу «Проблеми та перспективи реалізації реформи політичних фінансів».

За словами глави НАЗК, за два роки функціонування закону стало зрозуміло, що саме в ньому потрібно змінити, і нині НАЗК ініціюватиме процес, щоб на законодавчому рівні внести зміни і чітко визначити правила гри.

Зокрема, існує потреба запровадити електронну систему подання та оприлюднення політичними партіями щоквартальних фінансових звітів щодо використання наданих державою коштів (нині закон передбачає подання в паперовій формі, а один звіт може містити кілька тисяч друкованих аркушів).

За словами Корчак, певні проблеми створює і те, що НАЗК є одночасно і розпорядником, і контролером коштів, хоча за кордоном ці функції покладені на різні відомства. Також нині існує проблема із цільовим використанням наданих державою коштів і контролюванням такого витрачання: партії так і не мають чіткого розуміння – які витрати на статутну діяльність є цільовими, а які – ні.

— НАЗК стало заручником ситуації. З одного боку — це орган, який здійснює контроль за акумулюванням та витрачанням коштів політичних партій. З іншого боку, ми стали розпорядниками державних коштів. Скажімо, зараз проблемою є відсутність формулювання — на що можуть витрачатися кошти /отримані від держави партіями/ — чітко, ясно та зрозуміло. Партії запитують, чи можна витрачати кошти на розвиток або на поточні витрати. Ми дозволили партіям витрачати їх на розвиток.

Крім того, у законі необхідно чітко прописати підстави для припинення фінансування партій з державного бюджету, щоб у разі судового оскарження Агентство мало можливість посилатися на закон.

Корчак також вказала на необхідності провести певну ревізію партій.  Приміром, запитання у НАЗК викликають ті партії,  які не подають звіти, або які хоч і подають звіти, але є неактивними, не проводять жодної політичної діяльності. За словами Наталі Корчак, звіти за ІІ квартал п.р. про майно, доходи і витрати подали 276 партій, тоді як першого разу ця цифра становила 195. Вона також наголосила, що партії повинні проводити політичну діяльність, а не існувати лише на папері, активізуючись від виборів до виборів.

— Великим здобутком є те, що ми запустили цей механізм фінансування політичних партій. Зараз ми маємо нагоду удосконалити закон про політичні партії. Фінансування політичних партій і оприлюднені фінансові звіти дають можливість громадянину контролювати діяльність політиків і партій, яким він довіряє. Ми будемо пропонувати, що треба чітко прописати підстави для припинення фінансування з держави. Ми зробимо все для того, щоб все ж таки звіти політичних партій, у першу чергу, були адаптовані за формою паперовою, і відносно цього вже проведена була робота. Ну і все ж таки, щоб у майбутньому ми мали можливість перейти на електронну форму звітності. Добре було б, щоб цю справу /з удосконалення закону/ ми закінчили до кінця року.

Вона також додала, що, ймовірно, НАЗК доведеться просити у депутатів, тих самих політичних партій у Раді про допомогу при голосуванні, щоб забезпечили фінансування на впровадження відповідного програмного продукту для переходу на електронну звітність.

Водночас, голова Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв застеріг пані Корчак від намагань удосконалювати реформу політичних фінансів через Верховну Раду. На думку Соболєва, зараз у парламенті склалась така ситуація, що під час голосування за внесення позитивних змін до закону можна стикнутися із ситуацію, коли певні сили внесуть поправки, що не лише погіршать закон, але й позбавлять незалежності саме НАЗК.

— Як голова комітету профільного прошу вас утриматись від бажання внести якісь зміни у цьому складі парламенту.  Є велике бажання знищити те добре в законодавстві щодо електронного декларування, звітності політичних партій. Час думати не про те, як покращити закон, а швидше,  як зробити, щоб він не погіршився, щоб у ньому не з'явились дірки. У залі може бути атака, яка знищить незалежність НАЗК. Незалежність НАЗК, НАБУ під загрозою була і залишається. Приміром, у нас так виходить, що партії, які не подають звіти, зазнають менше покарання, ніж ті, хто подає звіти з помилками...

Як вихід із ситуації Соболєв порекомендував главі НАЗК вирішувати проблеми на рівні підзаконних актів.

— Зараз, пані Корчак, той час, коли вам треба довіряти більше, ніж депутатам ВР. Зараз у вас є більше можливості якимись підзаконними актами добитись більше, ніж ми зможемо зробити /як депутати/.

Разом з тим, народний депутат наголосив, що проблемою наразі є те, що українські громадяни дуже мало знають про цей закон, про те, що політичні партії отримують фінансування з боку держави на статутну діяльність, щоб не бути залежними від окремих олігархів.  

— Цей закон зроблений не для партій і не для НАЗК, а для громадян, щоб вони могли контролювати діяльність партій. Щоб у громадян з'явилось більше важелів впливу, більше інформації та більше відповідальності за свій голос. Зараз проблема не стільки з законом, скільки у тому, що законом мало користуються громадяни. Суспільство ще не доросло до політичної культури системно стежити за використанням його податків, а також за тим, як партія використовує його голос і гроші.

На думку Соболєва, необхідно не стільки ще краще виписати закон, скільки навчити громадян ним користуватися, щоб не було регресу і повернення до непрозорості.

Зі свого боку глава НАЗК зазначила, що Агентство разом із депутатами намагатиметься напрацювати ефективний формат співпраці.

—  Приміром, нам закидають, що ми повинні розробити чіткі правила, але ми не можемо цього зробити, ми не можемо взяти на себе функцію законодавця. Попри те, що існують політичні ризики, я не думаю, що ми зможемо вирішити цю проблему на рівні НАЗК-Мінфін. Тож тут буде потрібна політична підтримка НАЗК саме в питанні відпрацювання спільних правил з Мінфіном, що потім погоджується на Кабінеті міністрів. Зважаючи на те, як нас дуже "любить" Кабінет міністрів, а Мінфін тут — фільтр всіх цих питань, виникає певне замкнене коло. Будь що можна удосконалити, але процес удосконалення необхідно починати елементарно з розроблення чогось. І нам не завжди йдуть на зустріч, хоча у нас є документи, які засвідчують, що ми намагалися і неодноразово намагалися.  Тому я погоджуюсь із тезою Єгора Соболєва, що можливо ми зможемо відпрацювати якийсь спільний формат співпраці щодо налагодження оцих єдиних стандартів і правил.

Член правління Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко звернула увагу, що  лише 29% українців знають про те, що з 2016 року парламентські партії почали отримувати державне фінансування. При цьому ідею його запровадження підтримують не більше 10% громадян. Абсолютна більшість переконана, що партії повинні отримувати гроші від своїх лідерів і рядових членів, однак лише 13% громадян готові виділяти кошти на фінансування партій, які вони підтримують.

Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко зазначив, що на Майдані одною з найпопулярніших вимог була вимога змінити систему влади, тобто йдеться і про політичну, і про адміністративну, і про судову владу, і про місцеве самоврядування. Однак реформування політичної системи так і не вийшло на очікуваний суспільством рівень.

— Якщо ми подивимось на реформування за ці роки, то найбільше країна просунулась в реформуванні децентралізації, багато зусиль покладено на реформування судової влади. А от коли ми говоримо про реформування політичної системи, ми цього /реформування/ бачимо дуже мало. Чи не єдиний позитивний крок у цьому плані за ці роки — це закон про діяльність політичних партій, про державне фінансування політичних партій.

Експерти також наголошували, що не можна допустити відміну або обмеження базових положень цього закону.

Представник Національно-демократичного інституту Віталія Дєрябіна зауважила, що запровадивши державне фінансування політичних партій, держава хоче зменшити залежність партій від великих фінансових донорів. Це є позитивним і прогресивним кроком, тому не можна допустити скасування державного фінансування політичних партій, оскільки це відкине державу далеко назад у реформі політичних фінансів.

— Україна повинна зосередитись на якісному виконанні вже прийнятого законодавства у сфері прозорості політичних фінансів. Скасування державного фінансування політичних партій або скасування звітності політичних партій, яке пропонується декількома законопроектами, зареєстрованими у Верховній Раді, знівелююють здобутки реформи політичного фінансування і відкинуть Україну далеко за рамки формування належного рівня демократії. Це значно зменшить її європейські перспективи.

Наразі серед основних проблем політичної реформи називають як спроби окремих парламентаріїв підкоригувати її, так і небажання з боку державної влади фінансувати парламентські партії на рівні, якого вимагає закон. Приміром, у 2016-17 рр. ці партії отримали на 10% менше запланованих на їх фінансування коштів, а в проекті Державного бюджету передбачено, що партії, представлені в парламенті, отримають коштів вдвічі менше, ніж це передбачено законодавством на їх фінансування.

QHA