КИЇВ (QHA) -

Національна стратегія у сфері прав людини в Україні виконана менш ніж на чверть. Про це розповіла координатор моніторингу імплементації Нацстратегії Української Гельсінкської групи з прав людини Ксенія Сємьоркіна.

До такого висновку експерти дійшли після щоквартального дослідження рівня виконання і якості впровадження стратегії різними державними органами влади.

— Ми зрозуміли, що треба міняти план впровадження стратегії, адже у первісному вигляді там є багато недоліків. Також ми помітили, що органи влади звітують про виконання стратегії формально, тому після зміни плану ми розраховуємо поліпшити цей показник, — зазначила Сємьоркіна.

Про те, що виконання стратегії, яку в 2015 році підписав президент України Петро Порошенко, зводиться до формальних звітів, говорить і глава директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції Владислав Власюк.

— Деякі виконавці стратегії подають інформацію про виконану роботу невчасно, а іноді і не в повному обсязі. Є випадки, коли впровадження пунктів зі стратегії приписували всій країні, але фактично робота була пророблена тільки в одній області, — підкреслює він.

Експерти відзначають, що всього в Україні близько 150 виконавців Нацстратегії, але особливо важко робота з її впровадження йде із трьома з них — охорони здоров'я, Міністерством науки і спорту і Державною міграційною службою.

З часу підписання документу президентом в Україні змінилося багато, тому і дорожня карта для держорганів у сфері прав людини має змінитися. На сьогодні спільно з правозахисниками в Мін'юсті розробили 125 поправок до існуючих 135 пунктів стратегії. Окремо правозахисники кажуть про окуповані території Криму і Донбасу.

— Нам треба зрозуміти, що робити, коли агресія закінчиться. Дати рекомендації органам влади, щоб вони знали, як треба поводитися у цьому випадку, — зазначає Ксенія Сємьоркіна.

За словами голови правління Центру інформації про права людини Тетяни Печончик, у цьому питанні Україні слід враховувати досвід інших держав.

— Законопроекти, які періодично вносять депутати у Верховній Раді, не відповідають міжнародним стандартам і говорять про якийсь колабораціонізм. Ми ж акцентуємо увагу на тому, що треба побудувати діалог для розуміння процесу. У ньому багато компонентів — починаючи від встановлення причин конфлікту, до компенсації постраждалим від агресії, — підкреслює вона.

ДОВІДКА: Національна стратегія у сфері прав людини була затверджена президентом України Петром Порошенко у 2015 році. Це перший в історії України системний документ, створений для інтеграції прав людини у різні сфери державної політики. Стратегія розрахована на п'ять років — до 2020 року, а для її виконання був розроблений план дій.

Раніше QHA розповідало про те, що через відсутність діалогу про перехідне правосуддя на державному рівні окупанти в Криму лякають людей наслідками поїздок на материкову частину України і переслідуваннями з боку українських правоохоронців.

QHA