КИЇВ (QHA) -

2017 року обласні ради відзначилися масовим прийняттям політичних заяв із різноманітних глобальних питань, які частково виходять за межі їхньої компетенції, замість того, аби займатися вирішенням місцевих господарчих та інших проблем.

Як передає кореспондент QHA, на таку тенденцію акцентував увагу генеральний директор Комітету виборців України Олексій Кошель, в ході презентації дослідження «Рейтинг діяльності голів ОДА у 2017 році».

Олексій Кошель зазначив, що, витрачаючи час і ресурси на прийняття заяв, які не належать до сфери місцевого самоврядування, облради фактично ігнорують ті проблеми, які є нагальнішими для мешканців областей чи міст.

— Ми фактично фіксуємо як у 2017, так і в попередні роки, велику проблему обласні ради часто приймають рішення, заяви, які виходять за межі їхньої компетенції. Політичні сили, які представлені в обласних радах, можуть мати своє бачення загальнонаціональних подій, законодавчих питань, але, на превеликий жаль, ми бачимо парад заяв, які не відносяться до компетенції органів місцевого самоврядування. 

Серед найбільш показових факторів голова КВУ назвав минулорічне звернення Київської обласної ради до Верховної Ради України щодо невідкладного прийняття закону про імпічмент президенту. Він також навів приклад Київської міської ради, яка звернулася до парламенту з приводу необхідності законодавчо врегулювати питання криптовалют, хоча навряд чи кияни більше переймаються біткоїнами, ніж якістю доріг чи роботою комунальних служб міста.

— Я думаю, що для громади Києва є низка невідкладніших питань від енергопостачання до теплопостачання, до будівництва нових каналізаційних мереж, тобто ті питання, якими безпосередньо має займатися орган місцевого самоврядування, а не зверненнями з питань, які відносяться до компетенції українського парламенту, — зазначає експерт.

Аналітик КВУ  Денис Рибачок додає, що 2017 рік, як і 2016-й, став насправді роком гучних скандалів навколо діяльності облрад. Він нагадав, що 2016 року облради також полюбляли займатися глобальними і не зовсім своїми питаннями, зокрема хотіли перерозподілити повноваження між Кабміном і президентому України, 2017 року вони обрали дещо інші пріоритети своєї роботи, але також доволі цікаві.

Денис Рибачок навів ще кілька прикладів заяв і звернень облрад, які, на його думку, є найодіознішими і якими облрада в принципі не повинна була б займатися. Так, Івано-Франківська облрада зверталася до ВРУ щодо перевірки діяльності Української православної церкви Московського патріархату і ймовірно корупційних діянь з боку священослужителів. Вочевидь це не питання того, чим має займатись обласна рада. Львівська облрада запропонувала повернути графу «національність»  у паспорт. Він також згадав звернення Київської та низки інших облрад до ВРУ, в яких просили розробити відповідне законодавство для оголошення імпічменту президенту.

Денис Рибачок вважає, що надмірна кількість політичних заяв від обласних рад свідчить про невірну розстановку пріоритетів у роботі представницького органу і про складну політичну ситуацію в області. З одного боку, кожний представницький орган, обласна рада можуть прийняти звернення до Верховної Ради, до будь-кого іншого і висловити свою позицію щодо певного питання. Водночас, облради повинні діяти в межах правового поля і ініціювання глобальних звернень не повинно йти на шкоду вирішенню конкретних поточних проблем регіону. Експерт зазначив, що зазвичай подібні звернення облрад не тягнуть за собою жодних конкретних наслідків і фактично зводяться до бажання привернути увагу електорату якоюсь гучною заявою.

— Питання наскільки це доцільно і чи повинні облради займатися питаннями біткоїнів, церков, національностей?  Очевидно, що не повинні. Обласні ради мають свої, визначені законом повноваження, і якщо вони й приймають такі звернення, то вони повинні не виходити за межі цих повноважень. Принаймні, це було б логічно. Натомість зараз отримуємо значну хвилю політичних заяв обласних рад, і це є доволі негативною тенденцією, яка все-таки не є конструктивною. Тому що насправді ці звернення ніколи ні до чого не призводять, тобто фактично облради працюють у такому піар-форматі, коли для них ключове щось заявити, хоч очевидно, що далі з цього нічого не буде.

Аналітик КВУ також додав, що Комітет розглядає надмірну заполітизованість діяльності облрад, значну кількість незрозумілих політичних заяв як одне зі свідчень недопрацювання голів обласних державних адміністрацій, зокрема у питанні налагодження комунікацій між ОДА і облрадою.

У вересні 2017 року Закарпатська обласна рада направила звернення до президента України Петра Порошенка з вимогою накласти вето на закон «Про освіту».

QHA