КИЇВ (QHA) -

13 вересня — знаменний день, рівно 10 років тому була прийнята Декларація ООН про права корінних народів. Олівер Лооде, експерт Естонського інституту з прав людини, колишній член Постійного форуму ООН з питань корінних народів, оцінив рівень розвитку публічної дипломатії кримських татар і проаналізував, наскільки вона впливає на країну-агресора.

QHA: Ви бували в Києві не раз, брали участь у конференції «Два роки окупації». Що Вас знову привело до Києва?

Олівер Лооде: Мене привело до Києва десятиліття прийняття Декларації ООН з прав корінних народів і завершення проекту кримськотатарської дипломатії, де я брав участь як експерт.

QHA: Як Ви оцінюєте рівень розвитку публічної дипломатії кримських татар на даний момент, 2017 року?

Олівер Лооде: Для мене публічна дипломатія — це комунікація міжнародної аудиторії, тобто кримськотатарська міжнародна дипломатія це те, про що кримські татари говорять на міжнародних майданчиках в ООН, Європарламенті тощо. Протягом останніх двох років я бачу позитивну динаміку, незважаючи на те, що права людини у Криму порушуються все сильніше. Але на противагу цьому кримські татари, які перебувають на материковій частині України, активісти, політики, які їздять на міжнародні заходи, стають професійнішими, ефективнішими публічними дипломатами. Якщо порівняти постійну участь кримських татар на форумі ООН з питань корінних народів у Нью-Йорку у 2016 і 2017 роках, то видно серйозний прогрес. Цього року в делегації кримських татар на форумі було більше представників, зокрема молоді.

QHA: Яка географія дипломатії кримських татар?

Олівер Лооде: Географія має досить глобальний розмах, але є деякі пріоритетні напрямки. Один з них система ООН, також Рада з прав людини, Європейський союз і західні держави. Крім того, сюди б я додав і Туреччину, яка має стратегічне значення, і ще кілька держав, зокрема США і Канаду.

QHA: Наскільки ефективно Україна підтримує кримських татар як корінний народ?

Олівер Лооде: Історично до 2014 року такої підтримки було мало. Кримські татари на форумах ООН у Нью-Йорку часто критикували політику України. Після 2014 року офіційна політика України змінилася на краще з точки зору кримських татар. Але досі є "примари минулого". Українські дипломати на форумі ООН у Нью-Йорку до кінця не розуміють, як ці механізми з питань корінних народів працюють, які є можливості як для кримських татар, так і для України загалом проводити свої взаємини в синергії. Хотілося б, щоб Україна на ще вищому рівні підтримувала кримських татар на цих міжнародних майданчиках. Це не критика, прогрес видно, але більше прогресу в тому, як самі кримські татари виступають і подають себе.

QHA: Як може Україна домогтися того, щоб полегшити долю «в'язнів Кремля» і впливати на країну-агресора, щоб вона виконувала свої ж закони і конвенції, які вона підписувала?

Олівер Лооде: Це непросте питання, і дуже складно визначити прямий зв'язок цієї діяльності на міжнародному рівні в ООН з розвитку подій на локальному рівні у Криму. Є багато факторів, які в кінцевому підсумку визначають, як окупант-Росія поводиться. Але завдяки активній міжнародній діяльності кримських татар і України репресій, які відбуваються в Криму, трохи менше, ніж їх було б, якби жодного опору не чинилося.

QHA: Наскільки ефективна публічна дипломатія кримських татар у Європі?

Олівер Лооде: У кримських татар є серйозні партнери, і один із них — Європейський парламент, депутати якого на кримськотатарському боці. Деякі резолюції Європейського парламенту не тільки підтримували кримських татар, а й задекларували, що кримські татари це корінний народ Криму. Також у кримських татар хороша позиція у Парламентській Асамблеї, в Раді Європи. Є і прямі відносини з країнами Балтія: Естонія, Латвія, Литва.

Є й такі держави в ЄС, які себе бачать меншими партнерами кримських татар, але на це є свої геополітичні причини.

QHA: Чи все зробили законодавці України для того, щоб публічна дипломатія кримських татар могла набувати ефективних форм?

Олівер Лооде: Позитивним є те, що після анексії Криму Верховна Рада визнала кримських татар корінним народом через резолюцію. І зараз йде робота, пов'язана безпосередньо з правами кримських татар. Рано робити висновки, треба дивитися, як все буде розвиватися. Я так розумію, що саме в цьому сезоні парламент займатиметься цими питаннями, тому будемо стежити.

QHA: Чи можливо, що завдяки таким перемогам, як перемога Джамали на Євробаченні 2016 року, про кримських татар у світі краще знатимуть і співчуватимуть нашій боротьбі?

Олівер Лооде: Безумовно, що так. Джамала зробила кримських татар дуже відомими у світі. Культурна дипломатія — дуже перспективна сфера дипломатії, це показує кримських татар як культурний народ, який, замість того, щоб чинити опір агресору зі зброєю, використовує цивілізованіші методи. Я впевнений, що це правильний шлях.

QHA: Чи може допомогти прийняття Північної Саамської Конвенції в ООН у захисті корінного народу  кримських татар?

Олівер Лооде: Кримським татарам можна багато почерпнути в досвіді саамських народів корінних народів Норвегії, Швеції, Фінляндії. Важливо, щоб Україна як держава реалізувала цю Декларацію ООН з прав корінних народів систематично і цілісно. У мене ще є сумніви в тому, чи будуть у кримських татар ті права, які прописані в Декларації ООН.

QHA: Які проводяться заходи в Україні та у Європі, щоб привернути увагу світової спільноти до проблем корінних народів?

Олівер Лооде: Заходи розпочалися у квітні 2017 року, тривали у серпні, а 13 вересня  це День народження Декларації ООН. Експерти ООН збираються в університеті Колорадо, у США, де обговорюватимуть нинішню ситуацію з реалізацією цієї декларації. Але у Києві це буде вперше, коли річниця декларації відзначатиметься на офіційному рівні. Ми плануємо семінари, прес-конференції, де будуть обговорюватися різні питання. Сподіваюся, що така традиція закріпиться і у майбутньому. Чому це так важливо для кримських татар? Бо ця Декларація ООН дуже чітко говорить у статті №3, що корінні народи мають право на самовизначення.

Спілкувалися Ескендер Ганієв і Олександр Воронін

QHA