РОТТЕРДАМ (QHA) -

У Нідерландах заборонили посадку літака глави зовнішньополітичного відомства Туреччини Мевлюта Чавушоглу. Про це повідомляє видання «Укрінформ».

Офіційною причиною заборони послужили заяви Чавушоглу, що він прибуде на заборонений голландською владою мітинг у Роттердамі 11 березня на підтримку референдуму у Туреччині про внесення поправок до Конституції держави.

У відповідь на скасування владою Нідерландів ряду заходів з його участю, Чавушоглу планував виступити увечері 11 березня у дворі генконсульства Туреччини у Роттердамі.

Раніше мітинги на підтримку турецького референдуму були заборонені у Гамбурзі, Гаггенау і Кельні.

Пізніше президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган пообіцяв Європі відповідні заходи після проведення референдуму.

— Після конституційного референдуму 16 квітня Туреччина вживе відповідних заходів. Анкара вміє бути терплячою. Подивимося, як після цього ваші літаки приземлятимуться у Туреччині. Звісно, я маю на увазі дипломатичну сферу, а не поїздки пересічних громадян. Це окреме питання, що вимагає розгляду, заявив глава Турецької Республіки.

Тимчасовий повірений у справах Нідерландів у Анкарі викликаний в МЗС Туреччини у зв'язку із відмовою на посадку літака глави турецької дипломатії Мевлюта Чавушоглу в цій європейській країні.

У країнах Європи, особливо на заході континенту, лунає критика у бік Анкари за ситуацію у сфері демократії, свободи слова і прав людини. Особливо відрізняються в цьому питанні три європейські країни: Нідерланди, Німеччина та Австрія, де в останні роки спостерігається зростання популярності правих сил.

Негативна тенденція у питанні видачі дозволів на організацію заходів турецької діаспори проявляється і у Швейцарії.

Нагадаємо, згідно із затвердженими президентом країни Реджепом Ердоганом поправкам, за які голосуватимуть громадяни Туреччини, передбачається перехід від парламентської до президентської республіки.

У разі, якщо турецький народ підтримає на референдумі нові конституційні поправки, президент Туреччини перестане виконувати лише представницькі функції — його повноваження будуть розширені. Так, саме гарант держави матиме право оголошувати режим надзвичайного стану, призначати і знімати з посади міністрів, а також розпускати парламент.

Крім того, термін президентських повноважень складатиме п'ять років, причому президент Туреччини зможе обиратися більше ніж на два терміни. При цьому одночасно він буде главою уряду, а посаду прем'єр-міністра планується скасувати 2019 року.

Нагадаємо, робота над новим проектом турецької Конституції розпочалася після проваленої спроби військового перевороту, організованого терористичною організацією Фетхуллаха Ґюлена (FETÖ). На даний момент у Республіці діє Конституція 1982 року. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган на відкритті осінньої сесії парламенту акцентував увагу на необхідності внесення змін до основного закону країни.

QHA