КИЇВ (QHA) -

Три роки тому у центрі європейської столиці розстріляли понад сто осіб. Роки йдуть, і судовий процес над обвинуваченими у розстрілі Майдану розтягується. Хто з них багатший — вже давно покинув Україну. Адвокати сімей загиблих стверджують, що справи будуть вестися ще кілька років. Примітно, що генпрокурор Юрій Луценко, який днями відзвітував про кількість справ, заведених за розстріли на Майдані, навіть не спромігся провести дні скорботи у Києві та вилетів на ділове турне до Азербайджану.

Дев'ятирічне затишшя в протестній історії України після осені 2004 року похитнулося студентськими протестами, коли Віктор Янукович заморозив підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом. О 04:00 30 листопада стався жорстокий розгін студентського Євромайдана. Під кийки силовиків потрапляли жінки і люди похилого віку. На наступний день почалася Революція Гідності.

Апофеозом тримісячного протистояння стали трагічні події 20 лютого 2014 року, коли силовики розстріляли близько ста осіб при спробі Самооборони Майдану повернути під контроль Жовтневий палац і барикади на вулиці Інститутській.

Ще в квітні 2014 року нова українська влада офіційно визнала винними за масові вбивства на Майдані президента Януковича, керівництво МВС і СБУ. Їх оголосили у розшук і «шукають» досі, незважаючи на те, що керівники всіх силових відомств вже не раз змінилися.

Минуло три роки

На лаві підсудних у Святошинському суді Києва сидять всі ті ж. Рядові — чотири бійці спеціальної роти і заступник командира київського «Беркута» дають свідчення. Решта підозрюваних, точніше, замовники вбивств — або в Росії, або за кордоном. Ті, хто має не одне громадянство, вони переміщаються по Європі, вибираючи країни для життя.

Напередодні третьої річниці лютневих подій генпрокурор України Юрій Луценко заявив, що його відомство розслідує 259 кримінальних справ, порушених за фактом розстрілів мирних протестантів на київському Майдані. За 14 із них слідство веде Генпрокуратура, за іншими 245 — обласні прокуратури.

— Розслідується 259 кримінальних справ, із них до суду направлено 142 обвинувальних акти, — сказав він на нараді за підсумками роботи Генпрокуратури за минулий рік.

У справі Майдану підозра оголошена 353 підозрюваним. В ефірі каналу 1 + 1 17 лютого начальник департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Сергій Горбатюк уточнив, що за злочини проти Майдану в Україні реально засуджена лише одна особа — «тітушка» Василь Артюшенко, засуджений до чотирьох років колонії.

Адвокат родичів Небесної сотні Павло Дикань в ефірі «Подробиць тижня з Олексієм Ліхманом» заявив, що умови кримінально-процесуального кодексу України не дозволяють провести процес покарання настільки швидко, наскільки хочеться.

— Ми перебуваємо в процесі вже півтора року і досі на стадії допиту потерпілих. Хоча це вкрай важлива стадія судового слідства, і занадто багато потерпілих. Я переконаний, що у 2017 році ми не отримаємо вирок. Просто неможливо буде провести всі необхідні процедури в суді. Але на 2018 рік можна розраховувати, — обнадіяв Дикань.

Розслабленість українських правоохоронців породжує високий градус недовіри у суспільстві, тотальну безкарність і низькі показники розкриття злочинів гучних кримінальних справ. Практично жоден місяць 2016 роки не обійшовся без резонансного злочину або страшної трагедії. І кожен такий злочин шефи поліції називали справою честі та брали під особистий контроль.

Згадаймо резонансну справу Толстошеєва, сина бізнесмена із Дружківки. Суд дозволив мажору, який убив на машині жінку, вийти під заставу 137,4 тисячі гривень. Рішення коштувало того, щоб Аваков відреагував так: «Наполягаю — потрібне повне перезавантаження всіх судів — як для відновлення якості суду, так і довіри людей до суду». Молодика відпустили, але Юрій Луценко пообіцяв відновити справедливість.

Далі — справа Шеремета. Вранці 20 липня у центрі Києва був підірваний автомобіль, в якому знаходився відомий журналіст Павло Шеремет. Він помер у машині швидкої допомоги. Хатія Деканоїдзе, тоді ще глава Нацполіції, заявляла, що знайти вбивць Шеремета — справа честі не тільки її та правоохоронців, а й держави. Президент України Петро Порошенко доручив силовикам якнайшвидше знайти винних. Були створені спецгрупи з розслідування вбивства Шеремета з українських силовиків і представників американського ФБР. Виконавці досіне знайдені. Експертизи та перевірки всіх висунутих слідством версій тривають.

Смирення або дія?

Судячи з окремих виступів радикальних угруповань у центрі Києва в поминальні дні жертв Майдану, невдоволення правоохоронцями у суспільстві зростає. Детонаторів протестних настроїв на ґрунті млявої роботи МВС, Генпрокуратури і судів — безліч. Ускладнюють становище маса невиконаних обіцянок діючих політиків, виснажлива війна на Донбасі, величезні ціни на комунальні тарифи.

Проте в пам'ятні дати, які ознаменувалися заворушеннями, кияни могли повністю покластися на поліцію. Сьогодні в центрі Києва стоїть натуральна клітка, що обгороджує поворот з Хрещатика на вулицю Прорізну та Європейську площу. Зі сторони картина нагадує зоопарк. Вулиці столиці патрулюють близько чотирьох тисяч поліцейських. Ранковий мітинг за торгову блокаду Донбасу під стінами Ради у вівторок, 21 лютого, зібрав більше нацгвардійців, ніж протестувальників.

Можливо, настільки масштабні запобіжні заходи не позбавлені сенсу. Так 20 лютого організація радикальних українських націоналістів «Наждак» вже озвучила план проведення дострокових виборів до Верховної Ради.

— Нинішній уряд — найогидніший за всю історію України. Якщо влада не піде на перевибори до парламенту, будуть рішучі дії, — обіцяв лідер руху Микола Дульський 20 лютого, виводячи своїх прихильників на акції протесту в Києві.

Благі ідеї різних праворадикальних сил близькі тільки ідеологічно. Коли доходить до справи, вони часто діють порізно. Без достатньої людської та ресурсної підтримки протестувати багато і результативно радикали не зможуть. Щоб їхні ініціативи мали успіх, а ідеї були почуті, населення повинно побачити серед них силу, якій можна довіритися.

Тимур Савін

QHA