КИЇВ (QHA) -

Логіка дій Росії на Донбасі спрямована на свідому ескалацію конфлікту і зрештою на витіснення звідти України і створення там російського протекторату, що йде врозріз із логікою Мінських домовленостей. Таку думку висловив міністр закордонних справ України Павло Клімкін за підсумками зустрічі з федеральним міністром закордонних справ Німеччини Зігмаром Габріелем, передає кореспондент QHA.

Павло Клімкін перерахував останні дії Росії, що прямо руйнують Мінські угоди і викликають ескалацію конфлікту на Донбасі: визнання фейковий документів, виданих в ОРДЛО, конфіскацію сепаратистами українських підприємств, посилення обстрілів і збройних провокацій.

— Логіка російських дій абсолютно зрозуміла це логіка свідомої ескалації з усіма цими діями: визнанням документів псевдореспублік, так званою «націоналізацією» компаній, щоб зруйнувати там українську реальність і створити російський протекторат. У цьому полягає логіка РФ, на відміну від логіки Мінських домовленостей.

Павло Клімкін зазначив, що фундаментальною темою його переговорів з німецьким колегою було обговорення питання, як принести мир на Донбас, змусивши Росію виконати Мінські угоди. Вирішення проблеми, за словами українського міністра, ускладнює те, що РФ не зацікавлена ​​в деескалації конфлікту, оскільки має на Донбасі власні цілі, спрямовані на дестабілізацію України.

— Росія фундаментально зацікавлена ​​у використанні Донбасу для дестабілізації всієї України. Так звана націоналізація, визнання фейкових документів це логіка свідомої ескалації, і ми повинні поставити на цьому крапку і припинити це.

На думку Павла Клімкіна, для встановлення миру на Донбасі треба просто виконувати те, що записано у Мінських угодах, тобто припинити обстріли, надати спостерігачам ОБСЄ доступ до всієї території Донбасу, включаючи неконтрольовану ділянку російсько-українського кордону, зупинити потік озброєння з РФ в окуповані райони.

 Треба просто виконати Мінські домовленості. Логіка Мінських домовленостей полягає в тому, що треба нарешті припинити свідому стрілянину, дозволити ОБСЄ цілодобово і ефективно контролювати всю територію Донбасу та неконтрольовану ділянку російсько-українського кордону. І дати людям хоч мінімальне відчуття повернення до життя, якого вони заслуговують, а потім вже на цій основі працювати. Якщо, звісно, там не буде того озброєння, яке закачується /Росією/ через неконтрольовану ділянку кордону, ми зможемо перейти до наступних кроків.

Павло Клімкін повідомив, що для ефективного виконання Мінських угод зараз обговорюються варіанти посилення СММ ОБСЄ та досягнення реального контролю з боку міжнародних спостерігачів.

Зі свого боку федеральний міністр закордонних справ Німеччини Зігмар Габріель зазначив, що домінуючою темою переговорів було вторгнення Російської Федерації в Україну, розпалювання військового конфлікту у східному регіоні та анексія Криму всупереч міжнародному законодавству. Нагадаємо, що Німеччина входить до Нормандського формату.

— Ми постійно звертаємося до питання про те, як можна було б досягти перемир'я, зупинки вогню і розведення озброєння, — сказав він.

Міністр зазначив, що ФРН залишається вірною всім своїм обіцянкам. За його словами, дуже важливо посилити місію ОБСЄ, щоб нарешті з'ясувати хто і яким чином порушує режим перемир'я. Він також підтримав пропозиції Павла Клімкіна про те, яким чином можна посилити СММ ОБСЄ, і повідомив, що німецька делегація привезла конкретну допомогу три камери для спостереження за ситуацією на Донбасі. Разом із тим Зігмар Габріель висловив жаль, що режим припинення вогню порушується навіть тоді, коли Тристороння контактна група під егідою ОБСЄ досягає домовленостей про перемир'я.

Зігмар Габріель також розповів, що був глибоко вражений важкою гуманітарною ситуацією, яка склалася в Авдіївці в результаті активізації озброєних російських провокацій в кінці січня і в лютому, що не припиняються досі. Причому, наголосив федеральний міністр, всі ці трагічні і неприпустимі події відбуваються в центрі Європи, тому, допомагаючи вирішити конфлікт на Донбасі, Німеччина і вся Європа піклуються також і про власну безпеку.

— Я навіть не можу уявити, якою була ситуація /в Авдіївці/ без опалення, без води, без електрики при мінусових температурах... І це відбувається в центрі Європи. Може, у когось у Європі складається враження, що це відбувається десь на периферії, але це відбувається в центрі Європи! І ці події стосуються не тільки України, Донбасу, це стосується всіх нас у Європі. Ми бачимо, яким крихким може бути мир, до якого ми звикли. Тому все, що ми можемо зробити для мирного процесу, ми робимо не з якихось благодійних міркувань, а виходячи з того, що це стосується нашої власної безпеки.

Зігмар Габріель згадав про свої відвідини Києва за часів Майдану, який виник із прагнення людей вибрати європейське майбутнє для своєї країни.

Пам'ятаю, коли я 2014 року був у Києві, це було не перше моє відвідування, але воно найбільше мені запам'яталося. Чесно кажучи, я ніде в Європі не бачив стільки європейських прапорів, як тоді у Києві. Йдеться про мрії, про надії людей на європейське життя у демократичній країні.

Крім того, федеральний міністр наголосив, що українському уряду в багатьох випадках вдається успішно проводити процес реформування, причому той факт, що в одній з частин країни триває збройний конфлікт, об'єктивно ускладнює проведення реформ в економіці.

ФОТО: МЗС

QHA