КИЇВ (QHA) -

Human Rights Watch назвала найбільшими негативними трендами в Україні страждання цивільних людей через війну на Донбасі, свавілля російських окупаційних адміністрацій в ОРДЛО, а також обмеження свободи слова і думки, що засвідчує висилка з України російських журналістів та вимога до громадянських активістів декларувати свої доходи.

Як передає кореспондент QHA, про це заявила директор та дослідниця Human Rights Watch в Україні Таня Купер, презентуючи «Всесвітню доповідь Human Rights Watch — 2018» на брифінгу в УКМЦ.

Таня Купер зазначила, що, в порушення Мінських домовленостей, військові дії на Сході тривають, продовжуючи створювати загрозу цивільному населенню і цивільній інфраструктурі, а міжнародні організації продовжують реєструвати втрати серед цивільного населення.

За її словами, становище людей лишається складним через відсутність на пунктах пропуску, особливо з боку непідконтрольної території, санітарно-гігієнічних умов, іншої інфраструктури, через необхідність тривалого очікування в черзі в несприятливих погодніх умовах, а також через наявність мінних полів та постійних збройних зіткненнь і обстрілів.

Серед таких негативних кроків Human Rights Watch називає зобов’язання громадських активістів декларувати свої доходи, яке хоч і планують підкоригувати, але нова процедура також не сподобалася правозахисникам.

— За винятком ситуації на сході, найбільш негативним трендом в Україні торік стало погіршення рівня свободи висловлення думки та свободи ЗМІ. Уряд України, посилаючись на необхідність протистояти російській агресії на Донбасі, а також антиукраїнській пропаганді, здійснив низку кроків з обмеження цих свобод. У березні 2017 року президент Порошенко підписав закон, який зобов'язує і активістів, і журналістів, які розслідують факти корупції, публічно декларувати особисте майно за аналогією з державними чиновниками. 10 липня Президент вніс до Ради пакет поправок, які передбачають скасування цієї вимоги, але замість цього вводиться невиправдано обтяжлива звітність для всіх громадських організацій та осіб, які з ними співпрацюють.

Водночас вона відзначила деякі позитивні кроки, які були вжиті українською стороною для полегшення перетину лінії розмежування на сході України для цивільних осіб.

Крім того, Human Rights Watch не сподобалася діяльність сайту «Миротворець», на якому публікується інформація про людей, причетних до розв'язання війни та сепаратистських настроїв в Україні.

— Влада в Україні так і не вжила жодних реальних кроків щодо розслідування діяльності проурядового сайту «Миротворець», а деякі посадові особи в Україні публічно виступали на підтримку адміністрації цього ресурсу, — зауважує Таня Купер.

Серед негативних для дотримання прав людини в Україні факторів Human Rights Watch також називає висилку Службою безпеки України в липні та серпні минулого року за начебто антиукраїнську діяльність кількох іноземних журналістів, а також ненадання декільком дозволу на в'їзд. Зокрема це були кілька журналістів з Росії та двоє з Іспанії, зауважують в організації.

Негативом правозахисники називають відсутність результатів розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета, яке сталося 2016 року, а також напад того ж року на телеканал Інтер, який має репутацію проросійського. Серед негативних факторів — фактично відсутність результатів розслідування подій на Євромайдані та в Одесі 2 травня.

Серйозною проблемою з правами людини в Україні правозахисники називають відсутність їхнього дотримання на непідконтрольних уряду територіях та безкарність проросійських бойовиків, які перетворюють людей на своїх заручників. В умовах відсутності законності українські громадяни, що проживають в окупації, стають максимально вразливими, наголошують у Human Rights Watch.

— Катування і свавільне утримування під вартою продовжують практикуватися та лишаються повністю безкарними. Підтримувана Росією де-факто влада самопроголошених Донецької та Луганської "народних республік" продовжувала торік утримувати під вартою цивільних осіб протягом кількох тижнів або місяців без будь-яких контактів із журналістами, родичами, загалом із зовнішнім світом. Місцеві "служби безпеки" діють в умовах вседозволенності та без будь-якого зважання на закон. За відсутності законності, затримані виявляються максимально вразливими.

За словами Тані Купер, організація задокументувала кілька фактів насильницького зникнення людей, зокрема у Донецьку, включаючи проукраїнського журналіста і блокера Станіслава Асєєва, який до сьогодні перебуває під вартою.

Серед позитиву минулого року в Україні у Human Rights Watch відзначили, зокрема, покращення ситуації з дотриманням прав ЛГТБ-спільноти. За оцінкою правозахисників, Міністерство охорони здоров’я продовжує демонструвати політичну волю до захисту ЛГБТ. Так само позитивно відзначено роботу правоохоронних органів щодо захисту представників ЛГБТ під час щорічних маршів. Водночас правозахисники зазначають, що на побутовому рівні гомофобія поширена, і з цим треба боротися.

QHA