ДАМАСК -

Рано вранці сирійські урядові сили завдали першого удару за допомогою хімічної зброї по мирному населенню в місті Хан Шейхун на півночі провінції Ідліб. Буквально через пару годин був здійснений ще один авіаудар по одному з госпіталів, які рятували постраждалих від хімічного отруєння. У результаті буквально за день режим Башара Асада вбив понад 100 невинних людей, більше 500 отримали поранення різної тяжкості. Серед загиблих і поранених опинилися переважно жінки і діти.

Подальший розвиток подій з реакцією світової спільноти відбувається за відпрацьованим сценарієм, в якому змінюється тільки час і місце дії. Одна за іншою держави стали висловлювати свої співчуття, в їх числі і Україна:

— Україна підтверджує свою позицію, що застосування хімічної зброї будь-ким, у будь-якому місці та за будь-яких обставин є грубим порушенням міжнародного права і має бути строго засуджене. Особи, відповідальні за такі діяння, повинні бути притягнуті до відповідальності. Україна очікує результатів розслідування, яке буде проведене Місією Організації з заборони хімічної зброї, — йдеться в повідомленні МЗС України.

Своє обурення висловила і Туреччина.

— Асад переконаний, що ніяких санкцій не буде, а заяви, які засуджують, так і залишаться на папері. У результаті страждає сирійський народ, — сказав віце-прем'єр Туреччини Нуман Куртулмуш в ефірі радіостанції Best FM. 

Якими ж можуть бути наслідки цієї трагедії? Про це нижче.

Небезпечний рецидив

Варто зазначити, що традиційно до хімічної зброї в Сирії було особливе ставлення. У той час, коли більшість країн світу ліквідували відповідні потужності та запаси отруйних речовин, Сирія, навпаки, докладала зусиль для посилення цього виду зброї масового ураження.

Це було обумовлено особливостями її історико-політичного розвитку, зокрема, Дамаск розраховував, що хімзброя стане стримуючим фактором для його сусідів, відносини з якими у Сирії будувалися складно, особливо з Іраком, Туреччиною та Ізраїлем.

Ці країни не тільки володіли потужним потенціалом у звичайних озброєннях, а й мали власні програми зброї масового знищення, що робило Сирію вразливою перед ними. Тому сирійське керівництво розглядало хімічну зброю як найважливіший компонент своїх Збройних сил з особливою програмою фінансування, і намагалося посилити його бойові можливості.

Тому не дивно, що опинившись у стані війни з власним народом і постійно терплячи поразки від опозиції, режим Асада активно вдавався до використання хімічної зброї. Найгучніший інцидент до нинішніх подій, що стався у 2013 році ледь не призвів до інтервенції міжнародної коаліції до Сирії.

Коротенько нагадаємо читачеві, що тоді у  результаті авіаударів із застосуванням хімічної зброї в Східній Гуті в провінції Дамаск кількість загиблих перевалила за 1400 осіб, постраждали понад 10 тисяч мирних жителів.

Сполучені Штати Америки і Франція були практично готові розпочати інтервенцію для повалення Башара Асада. Однак у ролі посередника між Сирією і Заходом виступила Росія, яка запропонувала свій план врегулювання ситуації на саміті G20.

За російським планом, Сирія повинна була приєднатися до Організації з заборони хімічної зброї (ОЗХЗ), а всі її запаси хімічної зброї повинні були бути поетапно знищені, на що сирійський уряд дав свою згоду. ОЗХЗ 15 вересня 2013 цього року підтвердила, що в Сирії запущений процес знищення хімічної зброї. А вже 19 серпня 2014 року Організація заявила про завершення цього процесу.

Однак є підстави вважати, що сили Асада передали не всі хімічну зброю до рук міжнародного співтовариства.

За даними Центру сучасних досліджень Харамун, який базується у Досі, коли експерти Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) приступили до ліквідації запасів отруйних речовин сирійської армії, режим відчув небезпеку і став шукати місця, де можна було б заховати частину цих озброєнь, на випадок , якщо вони йому знадобляться в майбутньому. Є дані, що сирійський режим ховав ракети з хімічними боєголовками у таборах Хезболли у Лівані, зокрема, мова йде про боєприпаси, що містять нервово-паралітичний газ.

Підтверджує цю тезу і те, що за минулі від інциденту в Східній Гуті три роки війська, лояльні Асаду, 162 рази використовували хімічну зброю (в Ідлібі, Алеппо, Хамі та Дамаску). Особливо ж ситуація загострилася останнім часом. Так, протягом останніх 10 днів авіація Асада провела як мінімум 3 хімічні атаки:

25 березня в Хамі загинуло двоє людей, понад 30 були поранено.

30 березня, місто Кабун (провінція Дамаск) — постраждало 35 осіб.

4 квітня, Хан Шейхун (провінція Ідліб) — загинули понад 100 мирних жителів, більше 500 постраждало, в їх числі жінки і діти.

Наслідки

Відразу після авіаударів — 4 квітня, на заклик Франції у Раді безпеки ООН пройшло екстрене засідання, результатом якого стала ще одна резолюція, яка навряд чи якось змінить ситуацію в Сирії. Очевидно, нас очікує чергове розслідування, яке затягнеться на довгі роки.

Звернемо увагу читача на інший важливий наслідок цього нелюдського злочину. Наступного тижня державний секретар США Рекс Тіллерсон відвідає Москву для переговорів з Володимиром Путіним, на яких планується обговорити ситуацію у Сирії та Україні.

Коментуючи інцидент, він вже побічно звинуватив в ньому Росію.

— Як самопроголошені гаранти припинення вогню і організатори переговорів в Астані, Росія і Іран також несуть велику моральну відповідальність за ці смерті, — заявив Тіллерсон і додав: — Ми закликаємо Росію та Іран знову використовувати свій вплив на сирійський режим і гарантувати, щоб подібного роду жахливі напади більше ніколи не повторилися.

Росія, за вже сформованою традицією, відмовляється від звинувачень як в свою сторону, так і в бік свого союзника, придумуючи чергові теорії та міфи про те, що трапилося в стилі «дітей спеціально присипають пилом» (відома заява російського екс-постійного представника в ООН Віталія Чуркіна).

Таким чином, висока ймовірність того, що американсько-російські переговори будуть зірвані, що є не найгіршим сценарієм і для нашої країни, адже глобальна політика робиться на багатьох майданчиках і від того, чи зможуть сторони домовитися на одному з них, буде залежати ситуація на іншому. Безумовно, злочин проти людяності, який відбувся в Сирії — загальносвітова трагедія, але, парадоксальним чином, вона може мати позитивні моменти для України.

Роман Кот

ФОТО: інтернет

QHA