СТАМБУЛ -

Москва вважає за краще вводити світову спільноту в оману чи не обговорюючи тему застосування режимом Башара Асада хімічної зброї у сирійській провінції Ідліб.

Москва з самого початку анонсувала три основні цілі операції у Сирії, якими були боротьба з тероризмом, забезпечення територіальної цілісності та заохочення сторін конфлікту до його врегулювання політичним шляхом. Але в дійсності кроки Росії у Сирії не збігаються з озвученими цілями.

Мирні жителі і поміркована опозиція стають основними мішенями ударів ВКС Росії та авіації режиму Башара Асада, що сприяє посиленню ролі прихильників екстремізму. Саме ця політика, тобто тиск режиму Асада на населення, і призвела до появи екстремістських угруповань.

Останні події у Сирії, зокрема застосування хімічної зброї в Ідлібі, продемонстрували, що Москва не готова чинити тиск на режим Башара Асада.

Більше того, Росія як і раніше надає Асаду політичну та військову підтримку. Саме тому сирійський режим продовжує здійснювати свої злочини, уникаючи покарання. Це перешкоджає політичному врегулюванню конфлікту у Сирії та сприяє затягуванню кризи.

Протягом декількох років Москва стверджувала, що не підтримує режим Башара Асада, а долю Сирії вирішуватиме народ цієї країни. Таким чином Росія намагалася переконати всіх у тому, що вона відіграє у Сирії конструктивну роль і не націлена на збереження влади за Асадом, на відміну від Ірану.

Але рішуча підтримка, яку Москва надала режиму Асада після останньої хіматаки, не залишила від цього твердження каменя на камені, показавши, що в дійсності позиція Росії щодо сирійського питання нічим не відрізняється від позиції Ірану.

Іран же, напевно, спробує посилити свої позиції у Сирії, використовуючи для цього конфронтацію між Росією і США. Подібна ситуація може підштовхнути адміністрацію Трампа до того, щоб чинити тиск на Росію або Іран.

Алі Хусейн Бакир, експерт з політичних та міжнародних відносин

Джерело і фото: АА

QHA