КИЇВ (QHA) -

Нещодавні резонансні події загострили суспільно-політичну ситуацію в Україні. Блокада ОРДЛО з гучними заявами депутатів Володимира Парасюка, Семена Семенченка та Єгора Соболєва про «торгівлю на крові» розбудила регіональну активність українських громадян.

У понеділок, 13 березня, 50 активістів увірвалися до Волинської обладміністрації через затримання частини учасників торгової блокади, подібні акції пройшли також у Вінниці та у Харкові.

Розгойдувана російськими емісарами ситуація вимагала адекватної відповіді, і дуже скоро вона була дана. У середу, 15 березня, на екстреному засіданні секретар РНБО Олександр Турчинов оголосив про рішення учораж до 13:00 силами Національної поліції та Національної гвардії перекрити всі автомобільні та залізничні шляхи, що ведуть до лінії розмежування, для будь-яких вантажних перевезень.

Президент Петро Порошенко, коментуючи рішення РНБО, нагадав, що в основу державної політики нашої країни покладена реінтеграція неконтрольованих територій до складу України.

— Однак за півтора місяці блокадники не наблизили, а віддалили перспективу повернення цих районів. Не зміцнили, а ослабили вплив України по ту сторону лінії зіткнення. Не розвіяли щеплені російською пропагандою страхи серед наших співвітчизників — посилили. Не повернули хоча б одного полоненого — але ж саме з цієї вимоги починали акцію, чи не так — тільки погіршили їх положення. Не стримали агресивність Росії, а ще більше її розпалили, — підкреслив гарант Конституції.

Найголовніше, що блокада ОРДЛО не сприяла відновленню територіальної цілісності України. Порошенко вважає, що вона, навпаки, ускладнила завдання, і повертати окуповані території тепер буде ще важче, дорожче і небезпечніше.

Кореспондент QHA попросив прокоментувати ситуацію, що склалася, доцента кафедри культурології Києво-Могилянської академії, політолога, публіциста, кандидата філософських наук Ігоря Лосєва.

Ігор, прокоментуйте, будь ласка, рішення РНБО про перекриття силами Національної поліції та Національної гвардії всіх автомобільних і залізничних шляхів, що ведуть до лінії розмежування. Адже таким чином буде припинене транспортне сполучення з неконтрольованими територіями Донецької та Луганської областей.

— Ситуація очевидна. Сидіння на двох стільцях не може бути нескінченним — рано чи пізно треба називати речі своїми іменами. Війна — це війна, а не якесь там АТО, тому що це вже просто смішно. І природно, якщо ми хочемо провести реінтеграцію нині неконтрольованих окупованих територій Донбасу, то ми не повинні матеріально, морально і як завгодно підтримувати так звані ЛНР-ДНР.

Тобто тягар підтримки цих режимів має лежати на агресорі та окупантах, а не на Україні. Тому що поки в основному Україна і підтримувала ці псевдореспубліки. Мислячі представники Донбасу говорять, що ДНР-ЛНР не мають ніякої економіки, крім української. І фактично ось на цих підприємствах там все і трималося.

Тому так само, як і в випадку з Кримом, є Женевські конвенції, відповідно до яких відповідальність за ситуацію на окупованій території несе окупант. І ці Женевські конвенції 1949 року ніхто не відміняв, вони діють, залишаються в силі.

А то, що нам розповідають казки, що якісь там європейські політики говорять, що Україна повинна там допомагати і відповідати за це все, — факультативні речі, які до закону відношення не мають. По суті справи, влада нарешті пішла на те, на що вона повинна була піти в перші дні війни.

Назвати речі своїми іменами, оголосити військове положення на хоча б ось цих територіях і діяти виходячи з ситуації. Тому що не можна проводити політику «вранці воюємо, а ввечері торгуємо». Це згубна політика, самогубна.

Чи може наступним кроком бути введення воєнного стану на території України?

— Може. Або на території всієї України, або на території двох областей — Донецької та Луганської. Але знову ж таки, якщо влада на це зважиться.

Тому що є ціла група людей, цілі прошарки в нашій верхівці, які заробляють фантастичні гроші на торгівлі з агресором на окупованих територіях. Бізнес на крові приносить великі бариші. А вони є людьми впливовими для ВРУ, АПУ і, природно, зроблять все можливе, щоб ці фантастичні прибутки зберегти.

Як відреагують на дану ситуацію представники так званих ЛНР-ДНР і, відповідно, РФ?

— ЛНР і ДНР відреагують так, як їм накажуть у Москві. Думаю, що можуть спробувати дзеркально відповісти, ввівши таку ж блокаду. Ну, скажімо, відмовитися продавати там щось в Україні, адже у нас триває торгівля з Росією. У тому числі такими речами, як твели для електростанцій (паливні, або тепловиділяючі, збірки виробництва російської компанії ТВЕЛ. — Ред.), і іншими. Так що можуть ввести якісь акції проти України.

Адже Путін вже намагається показати свою ліберальність, видаючи укази про визнання паспортів ЛНР-ДНР, а деякі російські банки оголошують про готовність працювати з терористами...

— Ви знаєте, багато в чому треба мати на увазі, що є такі речі, які є блефом. Це робиться для тиску на Україну, для морального впливу, тому що брати сьогодні на російський бюджет ось ці дві території, звичайно, їм складно.

Тим паче що вони і Крим змушені урізати постійно. А взяти на себе ще непідконтрольні Луганську та Донецьку області? Ну, раніше значна частина витрат [покривалася] за рахунок ось цих підприємств, зареєстрованих в Україні та які торгують з нею.

А тепер що вони можуть зробити? Ну, добре, вони їх відіжмуть, ці підприємства, присвоять. А що далі? Скажімо, Росія не знає, куди подіти своє вугілля. Всі шахти в Ростовській області закриті давно. Також Росія не знає, куди подіти свій метал.

Крім того, давати можливість ЛНР-ДНР торгувати під маркою Росії цим всім на світовому ринку означає наштовхнутися на дуже серйозні санкції. Точно так же, як невизнане в світі Придністров'я. Адже чому Придністров'я торгує на світовому ринку? У Придністров'ї є могутній металургійний комбінат, але він має можливість легально торгувати на світовому ринку металом, тому що Молдова дає свою санкцію (печатку, папірець і т.д.). Тобто торгівля йде з дозволу Молдови.

Але якщо Молдова на таке йде і фактично підсилює сепаратистів, то це її право. Україна не може піти на подібний крок, а якщо піде РФ — то це буде міжнародне шахрайство, за яке доведеться відповідати.

Ця ситуація є проявом сили чи слабкості Порошенка?

— Ви знаєте, я не можу проникнути в глибини мозку і душу нашого президента, тому мені важко сказати, що там відбувається. Але справа в тому, що запахло дуже поганими речами...

Йдеться про можливе внутрішнє протистояння — третій Майдан і громадянську війну. Причому справжню громадянську війну, а не ту, про яку розповідає російська пропаганда. І тут, мабуть, президент вчинив цілком правильно, тому що внутрішня стабільність у цій ситуації — найважливіша.

Спасибі за інтерв'ю!

Розмовляв Едуард Солодовник

ФОТО: інтернет

QHA