КИЇВ (QHA) -

У звіті проаналізовано збитки, завдані екології регіону в результаті військових дій, і надані рекомендації для якнайшвидшого поліпшення екологічної ситуації. Дослідники акцентували увагу на міжнародно-правових обов'язках держав захищати жовкілля і притягувати порушників до відповідальності за завдання шкоди екології в період воєн і збройних конфліктів.

— Ми відстежували і аналізували всі відкриті джерела, повідомлення з АТО, соцмереж, доповіді та звіти, що стосуються цього питання. Сьогодні немає абсолютної статистики про кількість відповідальних за правопорушення. Зареєстровані тільки поодинокі випадки. Тому ми не знаємо, що саме діється в зоні конфлікту, зазначає аналітик УГСПЛ Анна Блага.

Внаслідок бойових дій сильно постраждали заповідні території. Багато типових для даної місцевості видів рослин і тварин знаходяться на межі виживання — їх викорінюють чужорідна флора і фауна. Шахти затоплені, лінії електропередач зруйновані. У документі описано негативний вплив цих проблем на екосистему регіону та України в цілому.

— На території заповідників бойовики не дотримуються вимог. Вони відмовляються розмінувати екозони і вдають, ніби мін зовсім немає. Все ще 20-30% мін не розмінували, але ж там ростуть червонокнижні рослини, наголошує старший науковий співробітник Національного науково-природничого музею Ігор Загородюк.

Інформацію про стан заповідників дослідники зібрали під час власного моніторингового візиту в зону АТО.

Як стверджують фахівці УГСПЛ, кращий засіб боротьби зі злочинами РФ на Донбасі — база доказів і вимога компенсації в міжнародному суді. Для цього Україні потрібне доопрацювання стратегічних документів і програм у сфері захисту прав людини та довкілля.

QHA