КИЇВ (QHA) -

Восени розпочалась процедура конкурсного відбору претендентів на 5 посад суддів Конституційного суду України, однак недосконалість процедур може призвести до того, що КСУ може стати не незалежним арбітром, а слухняним інструментом у  руках будь-якої з гілок влади.

Як передає кореспондент QHA, таку тезу озвучили учасники прес-конференції «Відбір суддів до Конституційного Суду: головні небезпеки конкурсу».

Експерт Центру політико-правових реформ Богдан Бондаренко розповів, що наразі розпочався процес відбору суддів до КС, який відбувається за трьома процедурами і в підсумку мають призначити 5 суддів, щоб отримати повний склад КС – 18 осіб. Так, 8 вересня розпочався відбір кандидатів на посаду судді КСУ за квотою З’їзду суддів (1 суддя), призначення  має відбутися на з’їзді вже 13 листопада.  9 жовтня розпочався відбір за квотою Верховної Ради (2 судді), призначення має відбутись до 7 грудня включно. 19 жовтня відбір розпочався за квотою Президента (2 судді), призначення має відбутися до 19 грудня включно.

Експерт розповів про ризики, які приховує наявна процедура відбору суддів КСУ, яка, зокрема, не узгоджується з відповідною статтею Конституції, що не дозволяє провести відбір суддів КСУ на конкурсних засадах.

Зокрема, він зауважив, що законодавство містить дві нові конституційні вимоги до претендентів на посаду судді — високі моральні якості та високий рівень компетентності правника. Однак ні Закон, ні жоден із суб'єктів призначення не встановили критерії оцінки цих двох нових вимог. На думку Бондаренка, ані Рада суддів, ані інші суб'єкти не можуть оцінити претендента за цими критеріями.

Щодо процедури відбору кандидатів до КСУ за квотою Верховної Ради, то й тут є протиріччя в законодавстві, яке негативно впливає на конкурсний відбір: передбачено як подання кандидатур парламентськими фракціями, депутатськими групами та групами позафракційних нардепів, так і самими кандидатами. Бондаренко прогнозує, що це протиріччя може вплинути на терміни визначення кандидатур від Ради.

— Закон про КС дозволяє кандидатам самостійно подавати заяви для участі в конкурсі, а Конституція встановила інший порядок – що кадидатури можуть подавати лише депутатські фракції чи групи. Вчора мав відбутися засідання Комітету з питань правової політики, де мали розглянути кандидатури але воно не відбулось. У Комітету є місяць для розгляду питання і подати на ВР. Втім ми знаємо, як повільно працює. Сподіваюсь до нового року вони призначать 2 суддів, які вони повинні призначати за квотою.

Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко наголосив, що наразі роль КСУ в правовій системі дуже висока завдяки тому, що у червні 2016 року відбулася конституційна реформа, що змінила статус Конституційного Суду. Для імплементації конституційних новел 13 липня 2017 року ухвалений Закон «Про Конституційний Суд України». І саме КСУ в умовах парламентсько-президентської республіки повинен жорстко реагувати на перевищення повноважень з боку найвищих органів державної влади.

— Роль КСУ в нашій правовій системі дуже висока. Парламентсько-президентська форма правління, яка передбачена у нас, є досить слабкою. У нас є президент зі своїми повноваженнями і уряд зі своїми, і інколи важко провести межу, де  закінчується компетенція одного органу і починається компетенція іншого. Як тільки якийсь вищий орган державної влади – президент, уряд чи парламент  — виходять за межі своїх повноважень, одразу має бути подання і КС має визначати істину. Ніхто інший  не зможе виконати цю роль арбітра між найвищими органами державної влади.

Водночас, експерт наголосив, що нинішній Конституційний суд, в якому зараз 13 суддів з необхідних 18-ти, не виконує своєї конституційної функції, хоча навіть така кількість суддів дозволяє йому приймати рішення. Приміром, впродовж нинішнього року КСУ не ухвалив жодного рішення, хоча серед тих, які очікують на прийняття, є дуже важливі, скажімо, поданий при Януковичу закон про референдум чи закон про мови. Крім того, КСУ вже кілька років не може обрати голову. Коліушко акцентував, що фактична бездіяльність Конституційного суду ставить під загрозу функціонування всього державного механізму. На думку експерта, прихід нових п’яти суддів може змінити ситуацію як у кращий, так і в гірший бік – залежно від того, хто саме буде призначений на посаду судді. За поганого сценарію, є ризик отримати «слухняний» щодо якоїсь з гілок влади суд.

— На жаль, ми маємо КС, який не виконує своєї конституційної ролі і свого призначення, і ставить під загрозу увесь державний механізм. Прихід 5-ти суддів може значно змінити цю ситуацію. Але, на жаль, як в кращий, так і в гірший бік, і це залежить від того, які особи прийдуть на посади суддів. Якщо певним органам влади вдасться провести туди дуже лояльних і слухняних представників, то ми маємо ризик отримати слухняний щодо Президента чи іншої гілки влади суд. Якщо ж туди прийдуть чесні та компетентні судді, то ми маємо шанс покращити функціонування влади в країні.

Водночас, Коліушко, хоч і специфічно, але позитивно відгукнувся щодо діяльності конкурсної комісії з відбору суддів до КСУ за президентською квотою.

— Добре, що у комісії презедентській хоча б роблять вигляд відбору /претендентів на посаду суддів/. Крок до кращого маленький зроблений.

Коліушко також додав, що якість функціонування Конституційного суду має бути безпосередньо цікава й пересічним громадянам, оскільки в Україні запроваджується особливий інститут захисту порушених прав людини — конституційна скарга (QHA: будь-який громадянин України має право звернутися до КСУ, якщо вважатиме, що якесь рішення державних інституцій порушує його конституційні права. Торік ст. 55 Конституції України було доповнено новою частиною "Кожному гарантується право звернутись із конституційною скаргою до Конституційного Суду України з підстав, установлених цією Конституцією та у порядку, визначеному закономю. Крім того, Конституцію України доповнено статтею, відповідно до якої Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції (конституційність) закону України за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції. Конституційна скарга може бути подана в разі, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано»).

— У КС появляється нова функція — конституційна скарга — щодо порушень прав громадян внаслідок неконституційності рішень. Чи стане цей механізм новим важливим захистом прав людини, залежить від того, яким буде суд.

Екс-суддя Конституційного суду Віктор Шишкін занепокоєний рівнем компетенції самих членів конкурсних комісій, які відбиратимуть суддів.

—  Мене хвилює, хто будуть суддями над суддями — хто буде визначати претендентів. Той, хто оцінює, має бути вищим від претендента, скажімо так, як викладач університету оцінює студента. Якби ці комісії наповнились екс-суддями, це було б прийнятно. Хоча інколи судді над суддями недостатньо для того, щоб оцінити суддю.

Шишкін також звернув увагу на такі нові критерії відбору, як високі моральні якості та високий рівень компетентності. На його думку, спроможність судді діяти незалежно є дуже важливим показником. Він навів позитивний приклад діяльності Конституційного суду Молдови. Шишкін нагадав, що цей КС визнав незаконним, таким, що суперечить Конституції Молдови, перебування російських військ у Придністров’ї. Крім того, КС чітко вказував президенту Додону, коли той виходив за межі своєї компетенції. А нещодавно КС Молдови дозволив призначити в.о.президента країни через невиконання Ігорем Додоном конституційних зобов'язань (рішення прийнято у відповідь на звернення уряду РМ до КС через відмову Додона затверджувати кандидатуру міністра оборони республіки). На думку Шишкіна, для ухвалення таких рішень, конституційним суддям необхідні не лише знання, але й певна мужність. При цьому він додав, що склад українського КС, який існував і за часів президента Януковича, і при президенті Порошенку, жодного разу не  наважився вказати главі держави «читай Конституцію», у тих випадках, коли для цього були підстави.

— Щодо нових суддів, з точки зору підготовленості вони можуть бути відповідними, а от з точки зору мужності... Якщо в тебе немає внутрішнього стрижня, то до лампочки всі твої знання.

Говорячи про важливість моральних якостей судді, Шишкін разом з тим зауважує, що далеко не кожна людина, яка працювала в судовій системі, може претендувати на посаду конституційного судді. Зокрема тому, що сфера судової практики - це одне, а діяльність в КСУ потребує дещо інших здібностей і знань, оскільки КСУ - це науково-аналітична установа, яка трактує Конституцію.

— Те що людина дуже добре розглядала кримінальні справи, геть не означає, що вона так саме добре буде розглядати конституціні справи. Фахівець галузі цивільного чи кримінального права може бути недостатньо освіченим в галузі конституціалізма.

Науковий консультант з правових питань Центру Разумкова Віктор Мусіяка акцентував, що після дообрання  п’яти суддів КСУ буде повноцінно функціонувати і саме тому так важливо, хто саме увійде до його складу.

— Мова йде про орган конституційного нагляду, який має зовсім інший статус після прийняття змін до Конституції і закону /про КСУ/. Ми звертаємо особливу увагу  на те, що зараз іде дообрання в кількості 5 судів, які мають закрити цей склад суду, і тоді вже суд буде вирішувати всі ті питання Конституції відповідно до повноважень і в тому числі обрання керівництва суду.

Мусіяка вважає, що процедури, за допомогою яких зараз проводиться відбір суддів, надзвичайно важливі, але, на жаль, вони не забезпечують незалежного конкурсного відбору. Крім того, прогалини в законодавстві щодо нових критеріїв також негативно впливають на результат відбору.

— Держава ухилилась від того, щоб здійснити реально процес відбору кандидатів на посади суддів КС. З'явились два нові критерії при відборі кандидатів - висока моральність і визнаний рівень компетентності. Незрозуміло — ким визнаний рівень компетентності — необхідно було виписати це в законі. Чи це рішення професійної спільноти. Суспільство має знати,  як і кого обирають.

Як повідомляло QHA, президент Петро Порошенко в серпні 2017 року підписав закон "Про Конституційний суд України", акцентувавши, що цей закон запроваджує абсолютно прозорий механізм відбору суддів КСУ. Водночас, правозахисні організації виступали проти прийняття цього закону.

QHA