КИЇВ (QHA) -

Ризику непродовження мандату СММ ОБСЄ в Україні немає, оскільки наразі ніхто не запропонував жодної реальної альтернативи місії, а в таких умовах Австрія, яка активно працює над врегулюванням конфлікту, навряд чи захоче втратити подібний інструмент моніторингу. Таку думку в коментарі QHA висловив доцент Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Наджос, відповідаючи на питання щодо ймовірності блокування Росією продовження мандату місії СММ ОБСЄ в Україні на наступний термін (термін дії мандату завершується в березні, рішення про продовження має бути прийняте одноголосно всіма країнами-членами ОБСЄ).

Експерт нагадав, що спеціальна моніторингова місія ОБСЄ, яка на принципах об'єктивності та неупередженості спостерігає та звітує про ситуацію на Сході України і сприяє діалогу між сторонами конфлікту, почала свою діяльність ще в 2014 році. З того часу її мандат неодноразово продовжувався, востаннє — за період головування Німеччини в ОБСЄ протягом 2016 року.

Коментуючи припущення, що одна із сторін конфлікту — Росія, може заблокувати продовження мандату, Андрій Наджос нагадав, що кожна держава-учасниця ОБСЄ має право вето і Росія наразі активно акцентує на тому, що Україна начебто порушує Мінські угоди, що може бути використане нею як привід для блокування.

— Причини можливого блокування можуть бути різними, однак апелює офіційна Москва до того, що українська сторона начебто систематично порушує домовленості, у тому числі, у рамках Мінського процесу.

Водночас Андрій Наджос підкреслив, що, швидше за все, загроз непродовження мандату СММ немає, оскільки в її роботі зацікавлені провідні європейські країни, і, зокрема, Австрія, яка головує в організації.

— Я не бачу загроз непродовження мандату СММ ОБСЄ. По-перше, в ОБСЄ головує Австрія. Міністр закордонних справ Курц вже двічі був в Україні з візитами, у тому числі — на Сході України. Австрія як країна-член ЄС активно працює над врегулюванням ситуації на Донбасі, отже, навряд чи захоче випускати такий інструмент моніторингу, як місія ОБСЄ. По-друге, ніхто не запропонував жодної реальної альтернативи місії. За таких обставин ми можемо сподіватися на те, що спостерігачі ОБСЄ продовжать свою діяльність у зоні конфлікту.

Як повідомляло QHA, останніми тижнями з боку бойовиків на Донбасі суттєво збільшилась кількість перешкоджання в діяльності спостерігачів місії СММ ОБСЄ в Україні, а також кількість провокацій, у тому числі і збройних, проти патрулів місії. Тільки за 24 лютого сталося два подібних випадки: поблизу Ясинуватої бойовики відібрали у спостерігачів безпілотник і здійснили постріли у бік патруля; у районі села Пікузи поблизу спостерігачів були здійснені постріли. Наступного дня, 25 лютого, біля  села Катеринівки бойовик ОРЛО заборонив спостерігачам проїзд і здійснив постріли з автомату в повітря поблизу патруля. Крім того, представники як російської влади, так і проросійський сепаратистів активно дискредитують діяльність місії в своїх ЗМІ. Зокрема, звинувачуючи спостерігачів у необ’єктивності та заангажованості на користь України. Керівництво СММ неодноразово спростовувало такі закиди, заявляючи, що спостерігачі намагаються отримувати та оприлюднювати достовірну інформацію, однак переважно саме сепаратисти не дозволяють їм виконувати свою роботу, обмежуючи свободу пересування і не допускаючи до конкретних об’єктів.

Деякі експерти вважають, що така поведінка проросійських бойовиків щодо міжнародних спостерігачів, з одного боку, може бути спрямована на ситуативне залякування та  обмеження можливості моніторингу в місцях загострення бойових дій (аби приховати порушення Мінських угод з боку бойовиків). А з іншого — може розглядатись як спроба загалом унеможливити роботу місії та витіснити її з Донбасу (зважаючи, що спостерігачі є беззбройними, у разі прямої загрози їхнім життям, може розглядатись питання коригування роботи місії).

Також експерти припускають, що останнім часом план Росії щодо Донбасу змінився і замість інтеграції ОРДЛО в Україну на російських умовах Кремль, імовірно, вирішив віддати перевагу «заморожуванню» конфлікту. До таких висновків, зокрема, підводить визнання Росією документів, виданих на території ОРДЛО представниками проросійських окупаційних адміністрацій. Крім того, бойовики заявили про намір захопити розташовані на окупованій території підприємства, які знаходяться під українською юрисдикцією. Тож наявність міжнародних спостерігачів на території ОРДЛО для Росії стає небажаною.

Водночас, саме ескалація насильства на Донбасі є фактором, який свідчить на користь продовження роботи спостережної місії.

Довідка. 22 лютого п.р. на засіданні Ради Безпеки ООН міністр закордонних справ Австрії, голова ОБСЄ Себастьян Курц сказав, що ОБСЄ має намір збільшити кількість спостерігачів у складі своєї Спеціальної моніторингової місії в Україні та зміцнити її технічний потенціал, а також додати години патрулювання вздовж лінії зіткнення.

СММ ОБСЄ в Україні діє з 21 березня 2014 року на запрошення уряду України, її мандат поширюється на всю територію України, включно з Кримом і всією територією Донеччини та Луганщини. В її складі працює понад 700 міжнародних спостерігачів, у тому числі у зоні конфлікту на Донбасі – понад 600 осіб, які моніторять ситуацію по обидва боки лінії зіткнення. Втім, до частини території окупованого Донбасу і повністю до АР Крим спостерігачі реального доступу не мають. Зокрема, відсутнє спостереження на неконтрольній ділянці україно-російського кордону на Донбасі, хоча відповідно до Мінську-1 необхідно «забезпечити постійно діючий моніторинг на українсько-російському державному кордоні та верифікацію з боку ОБСЕ зі створенням зони безпеки в прикордонних районах України і РФ».

ФОТО: прес-центр штабу АТО.

QHA