КИЇВ (QHA) -

Україна і Захід стоять перед складним вибором. Дипломатичні зусилля, діалоги та круглі столи з питання деокупації Криму практично вичерпали себе, проте силовий варіант повернення анексованого півострова українське керівництво заперечує. Новий майданчик для впливу на агресора Київ може знайти через співпрацю з НАТО.

В інтерв'ю QHA глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров розповів, як обговорення нових загроз Росії в Чорноморському басейні може з часом перетворитися на міжнародний майданчик з питань деокупації Криму за підтримки НАТО.


QHA: Міжнародна майданчик, який Ви пропонуєте, стосуватиметься лише Криму?

Рефат Чубаров: Питання, пов'язані з відновленням територіальної цілісності України, мають бути взаємопов'язані. В ідеалі окупований Крим і окремі неконтрольовані райони Донецької та Луганської областей треба обговорювати на одному переговорному майданчику. Але Крим не став предметом розмови ні у форматі Нормандське четвірки, ні у Мінських угодах. Тому назріла необхідність створення міжнародного майданчика саме щодо Криму. Ми з боку Меджлісу кримськотатарського народу неодноразово вимагали створення такого майданчика. Ідею публічно підтримав і президент України, він назвав її «Женева плюс». Західні партнери України ідею підтримали, багато урядів відкрито за неї висловилися. Але, крім ідеї, жодної конкретики не було, оскільки Росія займає категоричну позицію. Вона не обговорює питання Криму, вважаючи його своєю територією.

QHA: Виходить, що Захід пасує перед Росією, прислухаючись до її думки? Невже Росія так серйозно впливає на країни ЄС, дозволяючи собі не сідати за стіл переговорів щодо Криму?

Р. Чубаров: Наші партнери вважають за можливе починати роботу з обговорення майбутнього Криму без Росії. Захід не боїться. Збиратися і говорити без держави, яка в настільки агресивної і цинічній формі вважає Крим своєю територією, — означає збиратися, щоб оголосити війну. Іншого виходу просто немає. Міжнародна спільнота вважає, що треба створити такі умови, щоб Росія сіла за стіл переговорів. Ми ж зі свого боку впевнені, що треба діяти якомога швидше і без Росії.

QHA: Тоді що треба робити, щоб слова міністра закордонних справ Павла Клімкіна про створення міжнародного майданчика втілилися у життя?

Р. Чубаров: Україна має переконати своїх партнерів у тому, що створення майданчика відповідатиме не тільки інтересам України. Це має бути цікаво всім державам, принаймні Америці та Європі. Але деякі країни думають, що спроба шукати рішення без діалогу з Росією спровокує світову війну.

QHA: Міністр Клімкін з трибуни Верховної Ради говорив, що Україна працює над доступом міжнародних структур на територію тимчасово окупованого Криму. Однак досі жодна міжнародна організація не заїхала на півострів. Моніторинг прав людини в Криму взагалі не ведеться?

Р. Чубаров: Всі країни намагаються реалізовувати заклики та ідеї, закладені в резолюціях міжнародних організацій. Зокрема у резолюції Генасамблеї ООН, прийнятій у грудні 2016 року, Росію не раз закликали допустити на територію Криму міжнародні місії, які могли б об'єктивно проаналізувати дотримання прав людини на півострові. Але Росія постійно уникає допуску будь-яких місій, поки ці місію не будуть оформлятися через Москву. Росія озвучує таку позицію: «Будь ласка, можете, але тільки через наш МЗС».

QHA: Але якщо ці організації звернуться до російського МЗС по акредитацію в тимчасово окупованому Криму, це буде прецедент
визнання Криму територією Росії.

Р. Чубаров: Тому вони не звертаються і не розміщують свої місії на півострові.Міжнародна спільнота не визнає Крим російською територією. А Росія каже: «Вам потрібні місії? Будь ласка, дорога відкрита 
 через двері МЗС Росії. Ні? Тоді розмова закінчена».

QHA: Значить, замкнуте коло?

Р. Чубаров: Намагаємося знаходити шляхи. На зустрічі із заступником Генерального секретаря НАТО пані Роуз Гетемюллер я запропонував, щоб НАТО і надалі просувала ідею необхідності міжнародного майданчика переговорів щодо Криму. Можливо, її варто сформулювати в контексті безпеки Чорноморського регіону. Сьогодні очевидно для всіх, що Росія перетворює Крим на свій військовий плацдарм на південному фланзі НАТО і загрожує з Криму щонайменше трьом країнам Альянсу: Болгарії, Румунії та Туреччині. На півострові стоять сучасні ЗРК. Обговорення нових викликів і загроз у Чорноморському басейні у зв'язку із окупацією Криму може з часом перетворитися на міжнародний майданчик з питань деокупації.

QHA: Під час цієї зустрічі пані Гетемюллер не уточнила, як діятиме НАТО?

Р. Чубаров: Ви гадаєте, на таких зустрічах говорять про те, що НАТО воюватиме з Росією? ..

QHA: Не виключено...

Р. Чубаров: Не буду вигадувати того, чого не було. Скажу одне: майданчик щодо Криму потрібен. Його треба відкривати, навіть якщо Росія цього не хоче. Його можна відкрити у контексті інших явищ, що виникли у зв'язку із окупацією Криму.

QHA: Про які явища йде мова?

Р. Чубаров: Про нові, цілком реальні загрози країнам Чорноморського басейну.

QHA: Діалог із НАТО — найефективніший шлях до деокупації?

Р. Чубаров: Це один з варіантів. Їх може бути багато.

Спілкувався Тимур Савін

QHA