КИЇВ (QHA) -

Реальна кількість кримських виборців, які взяли участь у голосуванні за президента РФ, не перевищує 30%, і фактично збігається з кількістю тих, хто брав участь у так званому «референдумі» у 2014 році.

Таку оцінку в коментарі агентству QHA висловив заступник глави Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз.

Чийгоз підкреслено вживає словосполучення «день голосування», а не «вибори», акцентуючи, що в Росії виборів як таких не існує. За його словами, кримські татари у переважній більшості не брали участь в цьому голосуванні, втім, як і більшість кримчан в цілому. Кримськотатарська спільнота проводила відповідний моніторинг як до голосування, так і під час, і саме на цьому моніторингу базуються його оцінки.

— Ми моніторили усі ці політичні процеси і тисячі кримських татар брали участь в цьому моніторингу. За нашими оцінками і за тим моніторингом, який ми проводили, десь близько 30% людей в цілому брало участь в «дні голосування» вчора на території Криму. Кримські татари у переважній більшості не брали участь в цьому голосуванні, це факт. Те, що більшість кримського суспільства не брало участь в цьому «дні голосування» — це теж вже факт.

Заступник глави Меджлісу відзначив, що цифра тих, хто реально приходить голосувати на різноманітні «голосування», організовані окупаційною російською владою в Криму, фактично є стабільною від проведення так званого «референдуму» 16 березня 2014 року і коливається у межах 30%: схожі цифри насправді були і на голосуванні до Державної Ради Криму в 2014 році, і до Державної думи у 2016 році. Така стабільність ігнорування російських псевдо-виборів в окупованому Криму, на думку Ахтема Чийгоза, засвідчує, що рівень протестності кримського суспільства у відношенні до окупантів зберігається. У тому числі завдяки активним діям в цьому напрямку України та міжнародного співтовариства.

— Ця цифра (30%) зокрема підтверджується і попередніми політичними фарсами. Картина зберігається і зберігається завдяки тому, що протестність кримського суспільства проти окупації дуже ефективно стимулюється Україною та міжнародним співтовариством. Тобто, тими механізмами консолідації навколо несприйняття окупації Криму Росією та санкціями.

Нагадаємо, після проведення референдуму 16 березня 2014 року лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв заявив, що за реальними оцінками у ньому взяли участь лише трохи більше 34% виборців.

18 березня 2018 року Росія організувала в окупованому Криму перші «вибори» президента РФ після окупації півострова. За оцінками російських «виборчих комісій», явка у Севастополі склала 65,7%, в Криму — 63%.

Україна заявила про невизнання і нелегітимність «виборів», організованих Росією на тимчасово окупованому українському півострові. Верховна Рада України ухвалила Звернення до міжнародного співтовариства, в якому закликала не визнавати російські вибори в Криму і ввести за їхнє проведення санкції. Україна також закликала кримчан проігнорувати ці "вибори", а тим, хто брав участь у їхній організації, пообіцяла санкційні заходи (зокрема, такі люди не зможуть скористатися безвізом). Меджліс кримськотатарського народу також закликав кримських татар ігнорувати участь в голосуванні, попри те, що це може обернутися репресіями з боку окупаційної влади. Самі окупанти вимагали від кримчан прийти і проголосувати, зокрема, погрожуючи звільненням з роботи чи навчання.

Євросоюз, Держдеп США, країни "великої сімки" та інші країни Європи й світу засудили проведення Росією виборчого процесу в Криму і заявили про невизнання цих виборів. ОБСЄ не направляло до Криму своїх спостерігачів.

QHA