КИЇВ (QHA) -

Уже через два дні після проведення окупантами Криму так званого «референдуму» про приєднання півострова до Росії президент Казахстану та один із найближчих прихильників глави РФ на політичній карті світу Нурсултан Назарбаєв визнав анексію законною. Крім Казахстану, тільки п'ять країн у всьому світі схвалили ці злочинні дії Кремля.

Через три роки політика казахського диктатора відносно до Криму не змінилася — Назарбаєв продовжує дотримуватися тієї ж позиції та залишається головним союзником Путіна. Як кажуть змушені тікати з Казахстану Айдос і Наталя Садикови, дії Назарбаєва пояснюються повною залежністю від російського лідера, без підтримки якого двадцятисемирічний авторитарний режим не просто похитнеться, а буде повністю зруйнований.

— Казахстан останнім вийшов зі складу СРСР і оголосив незалежність. З тих пір він продовжує орієнтуватися на Росію, так як тут — авторитарний, диктаторський режим, і без підтримки Росії режим Назарбаєва впаде через один-два місяці. Є західний тиск і нестабільність всередині, — зазначив співголова соціал-ліберальної партії «Жусан» Айдос Садиков на прес-конференції в Києві.

Щоб зміцнити свої позиції, кілька днів тому глава РФ зробив вояж по центральноазійських республіках для посилення інтеграції з ЄврАзЄС — так званим союзом, створеним за типом ЄС, тільки під диктатом Москви. Беззастережний вплив Путіна на казахського президента часом доходить до абсурду — наприклад, популярний гірськолижний курорт був закритий на п'ять днів заради того, щоб Назарбаєв покатався там із російським лідером.

— На п'ять днів в Алмати закривають Чимбулак, гірськолижний курорт. Сейсмологи кажуть, що там сходять лавини, Казгідромет каже, що такої небезпеки немає. Тобто всі громадяни Казахстану в кінці сезону, коли там багато людей, на п'ять днів позбавляються доступу на Чимбулак, там виставляють блокпости і так далі, для того, аби 26 лютого там покатився Путін... — розповідає редактор інформаційного порталу «Басьо» Наталя Садикова.

Незважаючи на всі «загравання» з Путіним, кримський сценарій для Назарбаєва може стати реальністю в його власній країні. Російські політики неодноразово заявляли, що окремі райони Казахстану, де проживає велика кількість російськомовних людей, повинні перебувати під контролем РФ.

— Під загрозу можуть потрапити району Казахстану, де багато російськомовних людей, — Північно-Казахстанська, Костанайська області. Тут в більшості своїй живуть не казахи. Є ймовірність того, що там може щось трапитися, але без «зелених чоловічків» саме по собі це не трапляється. Поки не буде диверсій, вливання туди грошей і зброї — нічого не станеться, — вважає Садиков.

За його словами, подібний сценарій може бути втілений у життя в тому випадку, якщо Казахстан спробує стати незалежним від Росії. Тоді розвиток подій буде залежати як від позиції Москви, так і від того, наскільки сильна буде влада, яка змінить Назарбаєва.

— Україна втратила Крим тому, що пішла від диктату Кремля, неначе вийшла з полону, втративши при цьому частину ноги. Те ж саме теоретично може статися і з Казахстаном, — міркує Садиков.

У даний час багато казахстанців бурхливо реагують на подібні заяви російських політиків, згадуючи, що територія Астрахані свого часу належала Казахстану, а Оренбург був його столицею.

— У тому випадку, якщо буде конфлікт, у Казахстану з Росією може статися щось схоже на Чеченську війну. У нас досить багато людей, які дотримуються радикального ісламу. Всі ці люди потенційно, у разі такого конфлікту, стануть активістами і солдатами. Це все може призвести і до серйозних проблем всередині самої Росії — там піднімуться інші народи, ті ж тюркські, можливо, Північний Кавказ, який і так неспокійний, і все це може призвести до розвалу РФ, — поділився роздумами казахський політик.

Політична система Казахстану складається з восьми офіційно зареєстрованих політичних партій, і всі вони дотримуються проназабраевської позиції. Для того, щоб зареєструвати нову партію, потрібно набрати 40 тисяч осіб і отримати схвалення в адміністрації президента. Цим пояснюється відсутність офіційної опозиції. Всі організації, які дотримуються альтернативних поглядів, діють неофіційно — більш-менш відкрито, якщо не бояться, або ж працюють підпільно. Така ж ситуація — і з казахстанськими засобами масової інформації.

— Офіційних опозиційних ЗМІ у Казахстані немає. Вони можуть працювати тільки в тому випадку, якщо знаходяться за кордоном. Останній випадок стався з нашим колегою Жанболатом Мамаєм — зараз він перебуває в СІЗО, і йому загрожує до семи років позбавлення волі. Він був головним редактором газети «Трибуна», яка зараз вже вже закрита. На нього чинився тиск, його били. Людину усіма силами намагаються змусити обмовити себе, — розповіла Наталія Садикова.

Що стосується політичних відносин України і Казахстану, на думку спікерів, Назарбаєв грає роль посередника між Путіним і Порошенком. Він намагається «прогнути» керівництво України і змусити піти на умови Путіна. При цьому Петро Порошенко неодноразово зустрічався з главою Казахстану після визнання ним «референдуму» в Криму.

Експерти переконані, що українському керівництву слід зайняти принципову позицію, відмовившись від переговорів з Назарбаєвим і поставивши умову, що Казахстан має відмовитися від визнання анексії Криму.

Олександра Шекера

ФОТО: інтернет

QHA