КИЇВ (QHA) -

У Верховній Раді України зареєстровані три законопроекти про визначення правового статусу окупованих територій Криму і Донбасу. Перший з них, №6400, авторами якого є кілька депутатів на чолі з віце-спікером ВР Оксаною Сироїд, був зареєстрований у парламенті ще 20 квітня 2017 року. Альтернативні законопроекти №6400-1 і №6400-2 були подані нардепами Наталією Веселовою і Мустафою Найємом відповідно.

Незважаючи на те, що кожна з законодавчих ініціатив визначає правовий статус окремих районів Донецької, Луганської областей і Криму, роблять вони це кардинально по-різному.

Так, Сироїд у своєму законопроекті пропонує Україні покласти відповідальність за те, що відбувається на непідконтрольних територіях на державу-окупанта, тим самим знявши з себе низку зобов'язань. Крім того, пропонується припинити з цими територіями економічні відносини, постачання води та електроенергії, а також не виплачувати проживаючим там людям соціальні виплати. Також законопроектом передбачено прирівняти адміністративний кордон з Кримом і лінію розмежування на Донбасі до державного кордону.

— Ми вважаємо, що в умовах такого масштабу агресії збереження незалежності України є головним завданням. Ніколи в останні роки вона не піддавалася такій загрозі, як зараз, і всі дії держави щодо захисту, у тому числі прав її громадян, повинні виходити з необхідності втілити цю задачу — відстояти незалежність України. Ми в цих умовах вважаємо, що обмеження окремого роду прав, особливо людей, які проживають на окупованих територіях, є правовим і необхідним, у тому числі для збереження найважливішого права з прав першої категорії — права на життя, — розповів один із авторів законопроекту №6400 нардеп Єгор Соболєв під час дискусії на тему визначення правового статусу окремих районів Донбасу та Криму.

Альтернативний законопроект Наталії Веселової пропонує не прирівнювати статуси ОРДЛО і Криму, так як вони істотно відрізняються. Нардеп упевнена, що для більш ефективної роботи з повернення окупованих територій ні в якому разі не можна руйнувати соціальні та економічні зв'язки.

— Тут існує два різних види окупації. У Криму — пряма окупація. Росія не заперечує того, що там є її війська, її адміністрація, вона під тиском змушує людей приймати російське громадянство для того, щоб вони могли користуватися всіма правами і законодавством Російської Федерації.

На Донбасі ситуація дещо інша. В окремих районах Донецької та Луганської областей, які зараз непідконтрольні українській владі, Росія заперечує присутність своїх військ, заперечує присутність контрольованих адміністрацій, причому підкреслюється, що там проживають громадяни, які відокремилися і будують свої окремі держави. Це окупація, але вона непряма і здійснюється через третіх осіб, — пояснює Веселова.

У свою чергу, народний депутат Мустафа Найєм каже про те, що «головна відмінність нашого законопроекту (№6400-2. — Ред.), хоча 90% у нас збігається з тим, що є в законопроекті Оксани Сироїд, полягає в тому, що ми прописуємо наші зобов'язання перед нашими громадянами на тій території згідно з міжнародним законодавством».

Правозахисники критично ставляться до всіх трьох запропонованих законопроектів і стверджують, що всі вони залишаються недопрацьованими за багатьма значущими питаннями, наприклад, перетин лінії розмежування або соціальні виплати. Так, доцент кафедри міжнародного права ІМВ КНУ ім. Тараса Шевченка Микола Гнатовський вважає, що вирішення питання правового статусу окупованих територій не можна покладати лише на Верховну Раду.

— Самодіяльність Верховної Ради без президента, без уряду, без міністерства закордонних справ, міністерства юстиції, зокрема — як міністерств, які несуть особливу відповідальність, — ні до чого позитивного не призведе. Тому я все ж би закликав до консолідації зусиль, — зазначив він.

Це вже не перша спроба депутатів визначитися зі статусом і становищем окупованих Донбасу і Криму, а також їх жителів. На сьогодні вже діє Закон «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та Постанова Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями». При цьому раніше вже були зареєстровані кілька аналогічних законопроектів, один із яких — №3593-д «Про тимчасово окуповані території України» — був відхилений комітетом ВР з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Чи можна очікувати, що один із трьох наведених вище проектів закону підтримає більшість у Верховній Раді? Жорстка риторика, як у законопроекті Сироіїд, завжди сприймається парламентаріями дуже неоднозначно. Більш ліберальні альтернативи також мають мало шансів на підтримку в їх нинішньому варіанті. Найімовірніше, поки автори трьох документів не прийдуть до спільного рішення і не закриють всі «дірки» в своїх законопроектах — окуповані території України так і не отримають правового статусу.

QHA