КИЇВ (QHA) -

У вівторок 20 червня в Національному інституті стратегічних досліджень в Києві пройшло засідання круглого столу «Угорський фактор у внутрішній політиці України», в якому взяли участь вчені, експерти, представники органів державної влади та місцевого самоврядування, недержавних аналітичних центрів.

Обговорювалися актуальні проблеми угорської національної меншини України в контексті процесів політизації етнічності та євроінтеграції нашої країни.

Директор Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Горбулін, відкриваючи круглий стіл, зазначив:

— Угорська національна меншина України відіграє важливу роль в етнонаціональних і суспільних процесах у Закарпатті та в Україні в цілому. У Закарпатті проживає понад сто етнічних спільнот, 70% українців, трохи більше 12% угорців. Згідно з переписом 2001 року, українську мову назвали рідною 71%, угорську 12,7%.

Він також розповів, що сьогодні певну стурбованість викликає мовна ситуація у Закарпатті. Так, в Ужгороді у 2015-2017 роках простежується тенденція до зменшення російськомовного населення (11%). При цьому чисельність респондентів, які говорять не українською мовою, складає 14%, що є найвищим показником серед міст України. А у зв'язку з активізацією державної політики Угорщини кількість носіїв угорської мови у Закарпатті останнім часом значно зросла.

— Найбільша чисельність українців, які говорять угорською мовою, зосереджена на українсько-угорському кордоні: в Мукачеві - 13,8%, в Ужгороді 36,5%. Україна зацікавлена ​​інтегрувати угорську меншину в національний процес державотворення, але головною умовою цього є вільне володіння державною мовою України її представниками,  наголосив Володимир Гобулін.

В ході круглого столу експерти акцентували увагу присутніх на тому, що уряд Угорщини, по суті, спокушає, заграє з представниками угорської національної громади у Закарпатті, використовуючи політичну і фінансову складові.

На думку як вчених, так і представників державної влади і місцевого самоврядування, угорська сторона може пускати в хід елементи гібридної війни, які Кремль на даний час використовує в анексованому Криму і на Донбасі.

— Підтвердженням цьому є те, що Будапешт виявляє демонстрацію турботи про потреби закарпатських угорців, розвитку політичної присутності в регіоні, формуванні системи освіти, науковому обґрунтуванні історичної приналежності Закарпаття Угорщині, зазначив Горбулін.

Він застеріг владу Угорщини від того, щоб використовувати національне питання в українському Закарпатті для зайвої політизації, за якою, на його думку, стоїть Москва:

Питання політизації використовується РФ для посилення власного впливу на інформаційний простір країн ЄС. Агентами інформаційних зусиль Російської Федерації перш за все стають представники національних меншин. Російські політичні сили здійснюють деструктивний вплив у країнах сусідах України для протиставлення громад етнічних меншин українській владі.

Однак інші учасники круглого столу висловили колективну думку про те, що Україна, всупереч старанням Москви посварити Київ і Будапешт, залишається для Угорщини ключовим партнером у сфері торговельних відносин, транскордонної співпраці та безпеки.

Всі спікери були єдині в тому, що для поглиблення співпраці з Угорщиною Києву потрібно послідовно працювати над пом'якшенням суперечливих питань, а також підтримувати стимули своїх ключових інтересів.

Для України ці стимули полягають у твердій позиції ЄС щодо російських санкцій, пов'язаних з війною на Донбасі, розвитку транскордонної інфраструктури, адаптації кращих практик безпеки, демократичних перетвореннях, розвитку середнього та малого бізнесу, енергетики та децентралізації в рамках Вишеградської групи. Інтереси Угорщини в Україні можна зрозуміти як пошук нових ринків для експорту, співпраця у сфері оборони і, звичайно, для підтримки життєдіяльності угорської меншини Закарпаття.

Багато в чому інтереси Києва і Будапешта не виключають один одного, а навпаки, доповнюють. І Україна, і Угорщина виграють від транзиту і реверсу природного газу, що стимулюватиме зростання економіки Закарпаття, так само, як міждержавні торговельні ініціативи. Крім того, співпраця необхідна в рамках створення повноцінної системи європейської безпеки.

ФОТО: інтернет

QHA