КИЇВ (QHA) -

Щоби протягом трьох хвилин розповісти перед всією світовою спільнотою про ті порушення прав людини, які зараз уже систематично відбуваються у Криму, знадобиться щонайменше два місяці переговорів і ретельної підготовки, — запевнив кореспондента QHA член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв. Будучи головою Кримськотатарського ресурсного центру, він неодноразово брав участь у засіданнях комітетів таких світових інститутів, як ООН, Рада Європи, ОБСЄ, і зазначає, що для ефективного просування своїх інтересів на міжнародному рівні Україні необхідна не тільки стратегія, але також люди, які зможуть її реалізувати.

QHA: Ескендер-бей, чому з'явилася ідея створення Академії публічної дипломатії кримських татар?

Ескендер Барієв: Для того, щоб цілеспрямовано вести роботу, необхідно вибудувати бачення і напрямок діяльності всіх громадських організацій кримських татар, у тому числі представницького органу — Меджлісу. Власне, цим ми зараз всі і займаємося. Однак для стійкої реалізації Стратегії публічної дипломатії необхідно, щоб були кадри — люди, які знають, як можна працювати ефективно. Тому ми вийшли з ініціативою проведення Академії публічної дипломатії кримськотатарського народу.

Усі бажаючі могли подати анкету та мотиваційний лист. Комісія вже провела перший етап відбору. У рамках нашої програми ми будемо навчати різними напрямами: публічним виступам, пояснювати, як побудована система ООН, як працює система ОБСЄ. Я сам особисто на практиці стикаюся з цими процесами. Багатьом здається, що виступити в ООН протягом трьох хвилин — це просто. Насправді це кількамісячна робота з організації та підготовці заходу й щодо участі в ньому. Ось коли команда буде знати, як все це проводиться, тоді нам легше буде реалізувати план.

Спочатку багато хто став сприймати Академію як проект виключно для кримських татар. Навіть заявки для участі були тільки від кримських татар. Тому ми продовжили ще на п'ять днів — і до нас приєдналися українці.

QHA: Ви часто буваєте в міжнародних інституціях. Представники яких країн активно висловлюють підтримку Україні з кримськотатарського питання?

Ескендер Барієв: Я однозначно можу сказати, що у кримських татар у даний час дуже багато друзів в Європі, у першу чергу в Європарламенті. Тому ми у 2016 році отримали резолюцію Європарламенту, в якій чітко говорилося про підтримку кримськотатарського народу, і резолюцію ООН, причому переважна більшість тих, хто проголосував на підтримку резолюції, — це країни Європи.

2017 рік буде для нас дуже складним. Я це неодноразово говорив. Будуть проходити вибори в Італії, Франції, Німеччині та в низці інших країн, можуть помінятися представники цих країн у Європарламенті. До того ж над цим працює Російська Федерація, створюючи ситуацію в Сирії з потоком біженців до Європи. На тлі ультраправих ідей до влади у цих країнах можуть прийти радикально-консервативні партії.

З нашого боку має проводитися системна робота, і це робота не одного дня, як участь у міжнародному заході, а це в тому числі листування, постійні контакти і обміни — не тільки політичні, але й творчі — інтелігенції, журналістів та інших. Адже вони створюють громадську думку. І тому наше завдання — утримати ту позицію, яку ми сьогодні займаємо в Європі.

QHA: У чому проблема у тих, хто не голосує?

Ескендер Барієв: Тут дуже складні дипломатичні процеси. Тому що деякі країни на час голосування постійно виходять покурити, ув буквальному сенсі цього слова. Деякі країни системно утримуються. Це пов'язано з тим, що вони знаходяться під певним впливом Російської Федерації.

Подивимося на Азербайджан, наприклад: начебто близький до кримських татар народ. У мене там багато друзів — активних діячів, які неодноразово до нас зверталися, щоб ми на міжнародному рівні піднімали проблему Карабаху. Але якщо ми говоримо про останню резолюцію ООН, то офіційний Азербайджан просто був відсутній у залі засідань.

Тому виникає питання: а як же ви хочете вирішити проблему Карабаху, якщо тікаєте від тих проблем, які пов'язані сьогодні з Кримом? Я постійно наголошую на цьому, адже вирішення проблеми Криму вирішить практично всі заморожені конфлікти у Чорноморському регіоні! Тому що саме в Криму Росія зайшла ще далі, ніж у Грузії, у Придністров'ї та в інших регіонах, у тому числі і в Карабасі.

Багато арабських країн, за винятком Оману, Катару, Кувейту і Саудівської Аравії, теж утримуються при голосуванні. Я розумію, що вони десь залежать від Російської Федерації, адже у неї є певний вплив на Близькому Сході. І утримуються вони не тому, що погано ставляться до кримських татар, до України, а тому, що не хочуть псувати відносини з РФ. Але люди, і в першу чергу дипломати, повинні розуміти: щоб навести порядок у світі, ми повинні мати принципові позиції з деяких питань. Сьогодні Україна, вчора була Грузія, позавчора — Азербайджан. І ці проблеми накопичуються — завтра може бути Прибалтика або якась арабська країна...

Розмовляла Медіне Аедінова

QHA