КИЇВ (QHA) -

Потрібно дочекатися остаточного тексту розділу Конституції про Крим, а вже потім казати про закони щодо окупованого півострова, які Україна має схвалювати далі. Таку думку висловив постійний представник президента України в Криму Борис Бабін журналістові Олександру Вороніну у студії Радіо Hayat. 

Радіо Hayat: Яким був цей тиждень? Що вдалося зробити вам і вашим підлеглим?

Борис Бабін: Тиждень був насичений подіями. Основна подія тижня – це виїзд на Арабатську стрілку за запрошенням представників «Нафтогазу» і «Чорноморнафтогазу» України. Ми відвідали платформи, з яких ведеться видобування газу в Азовському морі, відвідали промислові об’єкти «Чорноморнафтогазу» та розташування прикордонників на Арабатській стрілці. Також ми на власні очі побачили, що відбувається в місцевостях, наближених до лінії розмежування, і маємо певні висновки.

По-перше, на жаль, лунають заклики від окремих посадових осіб місцевого самоврядування, які в 2014-му році зустрічали росіян з хлібом-сіллю, що перебування українських прикордонників заважають веденню господарської діяльності на цих територіях, наближених до лінії розмежування. Ми особисто переконалися, що там ніякої господарської діяльності не ведеться, що там є лише окремі об’єкти відпочинку. І цим об’єктам ніхто не заважає, там немає ніяких скарг та зауважень. Інша господарська діяльність – це «Чорноморнафтогаз», в яких теж немає ніяких зауважень до прикордонників. 
Далі ми власноруч побачили видобування нафтопродуктів, і тут основна проблема в тому, що після окупації Криму Стрілківське родовище залишилося від’єднаним від єдиної газотранспортної системи України. Два роки на цьому ґрунтувалися всілякі спекуляції, що на Крим  у сховища здійснюється подача газу і таке інше. Наразі на окупований півострів подача газу не здійснюється, там встановлені відповідні пристрої, і ми встановимо ще додаткові заглушки.

Але, оскільки ця частина газопроводу від’єднана від основної системи, ми маємо робити все, щоб Генічеський район був під’єднаний до основної газотранспортної мережі України. Адже інакше немає ніякого сенсу розвивати родовище, яке знаходиться в Азовському морі і яке є зараз, бо там влітку є надлишки природнього газу, які нікуди дівати, а взимку є нестача. Така ситуація виникла через окупацію Криму, і ми маємо її вирішувати. 

Крім того, під час цього візиту ми спілкувалися з представниками громадськості Стрілківської та Щасливцівської селищних рад, обговорювали питання децентралізації, які виникають в цій сфері через не зовсім зрозумілу позицію окремих посадових осіб. Ми також це питання будемо вирішувати.

Потім я взяв участь у нараді в райадміністрації, де ми обговорювали всі ці питання, зокрема питання посилення громадської безпеки та правопорядку в районі, прилеглому до лінії розмежування. Бо на сьогодні ми там не маємо ані співробітників Національної поліції в належній якості, ані Національної гвардії.

Ці проблеми ми обговорили з керівником Національної поліції в Херсонській області, в якого є конструктивне бачення цих питань. І ми будемо ставити завдання перед керівництвом Національної поліції  і МВС України щодо розширення штатів в підрозділах, які находяться біля лінії розмежування. Там через декілька місяців буде створено патрульну поліцію, що забезпечить новий рівень громадської безпеки в цій місцевості. Ми будемо підіймати питання розташування підрозділів управління Національної поліції з Криму та Севастополя в Херсонській області, зокрема і в Генічеську, і в Каланчаку. Бо, на жаль, сьогодні ми маємо ситуацію вакууму у сфері роботі з кримчанами, адже мій перший заступник позавчора виїжджав на спеціальні заходи СБУ на пункті пропуску «Каланчак», і ми зіткнулися з жахливою ситуацією: місцевість біля КПВВ фактично не має можливостей для розташування Національної поліції. А це проблема, адже присутня злочинність, пов’язана з лінією розмежування. Це і нелегальні перевізники, і контрабанда, і інші негативні явища, пов’язані з великим  натовпом людей у голому степу. Це слід не лише моніторити, але й вирішувати. Невдовзі ми плануємо робочу поїздку у Каланчацький та Чаплинський райони, де будемо вирішувати ці питання. 

Радіо Hayat: Чи будуть проведені конкурси при наборі в патрульну поліцію в цих районах?

Борис Бабін: В Херсонській області ця робота вже триває, і ми моніторимо це, спілкуючись з керівництвом Нацполіції регіону. І ми маємо надію, що патрульна поліція вже взимку вийде на  дороги херсонських районів, зокрема в Каланчаку і Генічеську. Але цього недостатньо, ми маємо забезпечити цілий комплекс.
По-перше, щоб патрульна поліція забезпечувала правопорядок.

По-друге, звичайна поліція, слідчі та кримінальний розшук мають бути там не для галочки, як було до війни. Зараз штат в підрозділах Каланчака та Генічеська такий самий, як був у 2013-му році, коли поруч з ними були кримські правоохоронці, яких сьогодні немає. І це ненормально.

По-третє, потрібно, щоб були присутні спеціальні підрозділи Національної поліції по Криму, яка сьогодні заходиться в місті Одеса. 
По-четверте, це розташування підрозділів Національної гвардії у районах, наближених до лінії зіткнення, особливо там, де є величезне скупчення людей, я маю на увазі Генічеський район, бо там курортна зона.

Радіо Hayat: Чи аналізували ви проект бюджету на 2018-й рік на предмет того, чи збільшилося фінансування на кримські програми та потреби переселенців?

Борис Бабін: В нас на сьогодні немає якоїсь кримської бюджетної програми. Є, наприклад, окреме фінансування на внутрішньо переміщених осіб, на освіту для кримчан. Ми це моніторимо, але це, насамперед, відповідальність органів виконавчої влади – Мінсоцполітики, Міністерства освіти, МОЗу та Міністерства з питань тимчасово окупованих територій. Ми тільки можемо давати якусь загальну оцінку цим процесам. І ми її надаємо, і кажемо, що, якщо є досі проблема з облаштуванням КПВВ, то нам повинні пояснити, чому так відбувається. 

Наприклад, ми отримали відповідь Національної поліції, що вони не можуть перевести Нацполіцію Криму та Севастополя в місто Херсон, тому що, нібито, немає фінансування і відповідного приміщення. Але я точно знаю, бо ми спілкувалися з представництвом Фонду Держмайна, що таке приміщення є. І переведення сюди підрозділів не потребує особливих бюджетних змін. 

Радіо Hayat: Останні два дні в парламенті спостерігалася напруга, коли приймався законопроект про реінтеграцію Донбасу. В критиків цього законопроекту було зауваження, що в ньому зовсім не згадується Крим, і нас запевнили, що до другого читання відповідні поправки будуть внесені. Дайте оцінку цьому законопроекту.

Борис Бабін: Цей законопроект поданий головою держави, і його текст був узгоджений з нашими міжнародними партнерами. Я впевнений в тому, що цей законопроект має підґрунтя і повинен бути обговорений народними депутатами. Але як юрист я скажу: дочекаймося остаточного тексту закону, і тоді зробимо висновки. Адже ніхто не каже, що сьогодні потрібно скасовувати закон про тимчасово окуповані території, який був схвалений в 2014-му році щодо Криму. Якщо в нас є закон про Крим, який сьогодні діє, можливо, буде ще додатковий закон про Донбас. Ніхто не каже, що про Крим забули. Якщо ми вже маємо чинний закон про Крим, який в принципі непоганий, то скасувати його, як на мене, сьогодні недоцільно. А ось обговорення питання скасування закону про вільну економічну зону «Крим» має відбуватися. 

В нас декілька процесів йдуть паралельно. Зараз йдуть обговорення в Конституційній комісії щодо змін до Конституції України в розділі «Автономна Республіка Крим», тому приділяти сьогодні величезну увагу закону про Крим, коли ми ще не знаємо, що наші шановні науковці нам запропонують до результату, можливо зарано. Потрібно дочекатися якогось остаточного тексту розділу Конституції про Крим, а вже потім казати про закони щодо окупованого півострова, які ми маємо схвалювати далі.  

Радіо Hayat: В нас інформація, що в анексованому Криму почався призов до російської армії. Що можна порадити батькам, які не хочуть, щоб їхні діти служили в цій армії?

Борис Бабін: Українській владі сьогодні вкрай важко захищати права українських громадян на окупованих територіях. Тому, якщо людина буде сидіти в Сімферополі чи в Бахчисараї і чекати, що українська влада захистить її від держави-агресора в цих питаннях, це неправильний підхід. Якщо людина виїде з Криму, то це вже інший рівень захисту. Якщо ще людина при цьому звернеться до компетентних органів щодо вчинених до неї злочинів, а призов в збройні сили держави-окупанта є міжнародним злочином, то це ще більш захистить його стан. Але до цього необхідні документи – повістки, виклики, відомості про осіб, які намагалися його призвати в армію тощо. І в кожному окремому випадку Представництво президента буде брати це на особистий контроль, я обіцяю. І ми радимо всім кримчанам, які потрапляють в таку складну ситуацію, обов’язково звертатися до нас.

Але за нашими відомостями, оскільки російська окупаційна влада також не хоче сьогодні ризикувати, в Криму реально призивають на військову службу насамперед тих, хто точно не виїде на материкову частину України та не звернеться до органів української влади. І оці загальні заклики про призов носять більш пропагандистський характер, це просто додаткова спроба Росії казати про «Крим наш», тому вони так це публічно афішують. Бо чи чули ви щось про призови в Удмуртії чи Тамбовській області в ЗМІ? Ні, ми не чуємо це по федеральних каналах. Тому лозунги про призови в Криму з кожного «утюга» – це спроби похизуватися, немов ми тут робимо, що хочемо. Всі ці призови та «вибори» в Криму – це величезний фейк, картинки для пропагандистських фільмів.

Радіо Hayat: До речі, на цьому тижні в російській прокат вийшов фільм «Крим», який був розкритикований кількома відносно незаангажованими російськими виданнями як такий, що не відповідає істині. Чи потрібна Україні якась подібна контрпродукція? 

Борис Бабін: Навіть таку доволі халтурно зроблену агітку подивляться мільйони росіян – школярі, студенти, яких загонять до кінотеатрів, військовослужбовці тощо. Тобто не слід недооцінювати цю пропаганду, це - величезне зло. Не слід з цього сміятися, а слід запитати: чи зроблена в нас за три роки війни хоч одна картина, крім стрічок для вузьколобих естетів, які ніхто ніколи не побачить серед пересічних українців? Чи є в нас кінопропаганда? Її немає. Чи є в нас стрічки, які доносять позицію України? Немає таких стрічок. Ми тут маємо величезну проблему.

Радіо Hayat: Можливо, потрібне якесь державне замовлення?

Борис Бабін: Головне – бажання. Поки в профільних органах я цього бажання не бачу. Ми, до речі, з цього приводу звернулися і до профільних органів, і до Нацради, і до профільного міністерства. Ми хочемо провести нараду, обговорити ці питання, зокрема, питання інформаційної безпеки. Адже коли росіяни ліплять фейки, нам немає, чим відповісти. Наприклад, росіяни три тижні тому запустили фейк про мене, що я, начеб то, заявляв про певні речі, і кілька українських видань ці фейки з радістю передрукували і розповсюдили. На жаль, в нас збереглась ця радянська ментальність, коли ми віримо «старшому брату» та передруковуємо російські новини, не думаючи. Я думаю, що в ХХІ сторіччі таке нехтування інформаційними засадами є однією з ключових загроз в цій сфері. І тут, на жаль, йдеться навіть не про те, щоб впливати інформаційно на Крим, а щоб просто захистити себе від того впливу, який йде звідти. Наприклад, візьмемо друковані видання – чи є в нас газета, яку б читали кримчани? Я не кажу про специфічні видання, які пишуть українською, але самі про себе, про своє. Якісь культурологічні есе, які цікаві вузькому колу осіб, але не широкій масі. Широкі маси читають газети не для отримання відомості культурології чи історії, а для отримання новин. А в нас немає друкованих видань, які б працювали для кримчан.

Радіо Hayat: Над чим ви будете працювати наступного тижня?

Борис Бабін: Ми будемо готувати робочу нараду щодо Каланчака, опрацьовувати питання інформаційної безпеки, підіймати низку правоохоронних питань, також ми маємо певні завдання в сфері роботи з громадянами. 

Джерело: Радіо Hayat

QHA