КИЇВ (QHA) -

Тут можна прочитати першу частину інтерв'ю заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза та його дружини Ельміри Аблялімової, які розповіли журналісту Ользі Волинець та директору інформаційного агентства QHA і Радіо Hayat Гаяні Юксель про "судовий процес" в окупованому Криму.

Радіо Hayat: Ельміра ханум, справа Чийгоза, яка була виділена в окреме провадження зі "справи 26-го лютого", стала майданчиком, куди могли приходити наші співвітчизники і виступати, висловлювати свою думку. Які з виступів кримських татар Вам найбільше запам'яталися і чому?

Ельміра Аблялімова: Я не буду називати прізвища, я буду називати фрази. Одна фраза настільки вбилася в мою пам'ять. Виступав один свідок, вже похилого віку, з нашого боку і, розповідаючи про національний рух кримських татар, сказав таку фразу: "Ми, кримські татари, все робимо з любов'ю". Йому ставлять запитання, кажуть, що ви щось поламали. Він відповів: "Навіщо ламати? Це ж все наше". Такі фрази дуже чітко характеризують кримськотатарський народ. Динара ханум почала плакати і говорити на питання, навіщо ви сюди прийшли: "Тому що я — кримська татарка. Це наша Батьківщина". Цей процес для багатьох став вододілом: є правда, а є цілковита брехня.

Ахтем Чийгоз: Я спершу доводив цих самооборонщиків, які приходили з гордим виглядом переможця. Після кількох запитань вони стояли там, як опущені курки, тому що вони прийшли на процес, думаючи, що це перемога, а тут, виявляється, є кримські татари, зек, який не мовчить, щоб йому дали менше, а в лице ставить їм такі питання, від яких вони відразу переносяться в інший час. Я поставиви Енверу запитання: "Ти громадянин України?". Він відповів, що так. Я кажу: "Тобі його нав'язували?". Він відповів: "Щоб отримати громадянство України, ми ще й мітинги робили, а ці прийшли, всунули його, тому що і на роботу не вийдеш, і сім'ю годувати нічим, вдома жити не можеш".

Ельміра Аблялімова: На питання, навіщо ви прийшли туди, один з наших свідків відповів: "Як чому? Щоб Рефат ага, який перебував у будівлі Верховної Ради, у віконечко побачив, що є ми, у нас є думка, яку він мав висовити депутатам". Мені здається, що для кримських суддів це не було шоковим визнанням, але для судді, який приїхав із Саратова, це було дивно. Цей же чоловік розповідав про акцію, коли вони в кінці 90-х зав'язували пов'язки: "Батьківщина або смерть". Мені здається, це було відкриттям для всіх, хто виявився слухачем. Це судові пристави, які спочатку поводилися дуже агресивно. В кінці процесу вони поводилися інакше.

Радіо Hayat: Ви пробули в СІЗО майже три роки. Ми знаємо, що Ви там користувалися великим авторитетом. Як це сталося і чому?

Ахтем Чийгоз: СІЗО це закрита установа, призначена ламати людей. В такому замкненому просторі неможливо будь-яку дію приховати. Там треба вміти з собою домовитися. Там є чорне і біле. Незважаючи на цю ізольованість, я висловлював свої погляди і свою думку навіть в особливо жорсткі миті. Мені говорили: "Що там твоя Україна?". Я категорично відповідав, що Україна це моя держава, яку ви намагалися знищити. Це мої суди, які фактично були в іншій камері. Деякі виходили (там було віконце) і говорили: "Чийгоз там знову судить". Я щоразу готувався показати абсурдність самого процесу з точки зору декларацій судової системи, слідства, прокуратури. Це викликало повагу серед в'язнів і серед персоналу. Людина або піддається обставинам і втрачає гідність, або, витримавши обставини, зберігши честь і гідність, знаходить гідне місце у суспільстві.

Радіо Hayat: Адвокати розповідали про важкі умови утримання. Йшлося про те, що їжа не відповідала жодним стандартам, були проблеми з перебуванням там людей, які сповідують іслам.

Ахтем Чийгоз: Доводити до відома суспільства це обов'язок адвокатів, захисників, громадських діячів, що якимось чином отримували інформацію. Якщо ти чоловік і потрапив у таку ситуацію, розповідати байки і стільки уваги приділяти цим обставинам, на мій погляд, не зовсім правильно.

В Росії кажуть, що це одне з найгірших СІЗО. Весь цей час я харчувався тими можливостями, які сам особисто знаходив. За перші 2 3 місяці я скинув 15 кілограмів. Я зрозумів, що або я буду потихеньку чахнути, або знайду методи тримати себе у формі. Я знаходив можливість себе фізично підтримувати, робити вправи. Так, немає умов умитися, але є вода і місце, куди можна нахилитися і помити обличчя.

Радіо Hayat: Ураза тримали?

Ахтем Чийгоз: Так, але останнього разу я не зміг, бо у мене процес ішов з ранку до вечора. Це пов'язано з великими нервами. Попередній піст я тримав зі своїм сусідом по камері, який прийняв іслам.

Радіо Hayat: Це кримський татарин?

Ахтем Чийгоз: Ні, це молодий хлопець, який перейнявся до мене повагою. Він взяв у мене книжку, вчив молитви. Коли його відправили в колонію, він мені дзвонив. Я запитав, чи робить він намаз. Він відповів: "Звичайно, Ахтем ага". Так, їсти по суті нічого, передачі недостатньо, про це багато можна говорити, але це не означає, що ти повинен перетворитися на тварину.

Радіо Hayat: Як вдавалося здійснювати зв'язок з тими, хто перебував на волі?

Ахтем Чийгоз: Це було рідко, за деякі такі дзвінки я потрапив на яму. Звичайно, там все відстежується, прослуховується. Це складно, але іноді мені щастило, мені допомагали. Ельміра була моїм зв'язковим. Вона забезпечувала звернення.

Радіо Hayat: Наскільки я знаю, Ви дуже пильно стежили за подіями, які відбуваються тут, на материку, певною мірою навіть критикували їх. Наприклад, критикували частина Меджлісу, яка тут знаходиться, за те, що на якісь заходи збирається мало народу. Що треба зробити, щоб масштабніше проводити такі акції?

Ахтем Чийгоз: Була така можливість через дружину, через адвоката. Вони приносили мені роздруківки. Моя критика стосувалася цих питань, бо найголовніше — це робота з людьми. Зараз я розумію, що є певні обставини, які не дозволяли утворити зв'язок всіх кримських татар, які перебувають в Україні. Користуючись моментом, я хочу звернутися в першу чергу до своїх співвітчизників. Кожен прожитий тут день, кожен зроблений крок має бути спрямований на допомогу у звільненні нашого народу там, у Криму. Якщо цього не робиться, то гріш ціна перебуванню тут, це означає, що ця людина намагається облаштувати свій особистий добробут. Тоді вона несе на собі великий гріх, коли весь її народ там перебуває у дуже важкому становищі. Перше, що я почну робити, я об'їду Україну.

Радіо Hayat: За кордон збираєтеся?

Ахтем Чийгоз: Так, у мене є пропозиція і президента, і Міністерства закордонних справ, щоб я і Умеров виїхали і з перших вуст розповіли, що там насправді відбувається. Я вважаю, що це та робота, яку ми повинні зробити максимально добре, правильно, щоб це принесло результат громадянам України, які залишилися у тій важкій ситуації. Там терор, беззаконня, тваринне насадження, тебе намагаються перетворити на безмовну істоту. Тому кожен день тут має бути спрямований на те, щоб сконцентрувати всі зусилля держави, суспільства, європейських союзників (не тільки їхні правителі і президенти, а й їхні громадяни несуть пряму відповідальність за те, що сталося у XXI столітті).

Радіо Hayat: Ви бачили доповідь, яку підготував УГСПЛ у "справі 26 лютого"? Чи плануєте Ви написати книгу у "справі 26 лютого"?

Ахтем Чийгоз: Книгу вже почали писати. Я думаю, що в цій книзі трохи позначиться те, що Чийгоз сидів, все інше буде присвячене подіям того часу, тому що ці події залишаться в історії. Жодної боротьби за російську мову, російський народ, "русский мир" ніколи не було у Криму. Це були окремі групи, які паразитували на цих проблемах. Вони хочуть в якусь скрєпу увігнати 26 лютого. Книгу почне писати Полозов, а потім створиться група.

Радіо Hayat: Яким було сприйняття України до початку окупації, якою вона була для Вас, коли сиділи у СІЗО, якою побачили після звільнення?

Ахтем Чийгоз: Я пишаюся своєю державою, українським народом, тому що знаю, що в такий складний період і за короткий термін, маючи війну на своїй території, вони довели світові, що ніхто не зможе безкарно розтоптати гідність народу, честь, історію, державу цього народу.

Радіо Hayat: В інтернеті зараз є чималий резонанс і суперечки щодо інтерв’ю Ільмі Умерова, де він сказав, що треба боротися не за людей, а за території. Як Ви можете це прокоментувати?

Ахтем Чийгоз: Я думаю, що Ільмі в це вкладав якийсь свій особливий сенс. Територія без людей нікому не потрібна. Він мав на увазі, що окремо взяті долі — це трагічно, але війни без жертв не буває.

Радіо Hayat: Чи є вже відомості про те, чи зможете Ви в'їхати до Криму? Чи знайомі Ви з указом президента РФ з приводу свого звільнення?

Ахтем Чийгоз: Це їхні проблеми, а не мої. Я не збираюся прораховувати варіанти, я не збираюся робити з цієї дії якісь акції, я поїду додому. Це не шлях до самогубства, ми у зачно гірші часи їздили додому. Я не називаю це спробою. Я просто поїду додому, питання, які виникнуть, будемо вирішувати по ходу виникнення.

Радіо Hayat: "Хаят" перекладається як життя. Що для Вас життя?

Ахтем Чийгоз: Я ставлюся до цього не так філософськи. Я вважаю, що кожен день — це і є життя, треба гідно проживати її кожен день. Я постараюся це робити і надалі.

Ельміра Аблялімова: Колись один викладач в інституті поставив на дошці точку крейдою, а потім стер цю точку. Він сказав: "Проживіть це життя так, щоб ви не були цією точкою".

Джерело: Радіо Hayat

QHA