КИЇВ (QHA) -

Спровокована новим витком паспортних скандалів, пов'язаних з екс-главою УКРІНФОРМ Романом Насирова та колишнім нардепом Андрієм Артеменко, в нашому суспільстві знову активізувалася дискусія щодо громадянства України та вимог до нього. Націоналісти люто пов'язують поняття громадянина з патріотизмом, середній клас і бізнесмени хочуть спокійно вести бізнес за кордоном, залишаючись українцями. Що стосується держслужбовців, то більшість депутатів, які готують відповідні законопроекти, не прагнуть регламентувати кількість громадянств, обмежуючи коло осіб тими, хто безпосередньо відповідає за національну безпеку країни.

З огляду на важливість теми громадянства, кореспондент QHA обговорив різні аспекти законотворчості і вдосконалення правового поля України в частині громадянства з адвокатом, кандидатом юридичних наук, докторантом кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка, членом Громадської ради при Державній міграційній службі України Ольгою Поєдинок.

QHA: Ольго, на сьогодні дискусія про подвійне (та більше) громадянство з подачі президента України набула статусу законопроекту, який називають емоційним, поданим оточенням гаранта невчасно. На які аспекти законотворчості у сфері громадянства сьогодні Ви б звернули головну увагу?

Ольга Поєдинок: Що стосується законопроекту № 6175 від 13.03.2017 року та несвоєчасністю його подачі, то мені здається, що це була скоріше вимушена відповідь Порошенко на ту величезну кількість електронних петицій на сайті АПУ, на які він мав відповісти. Однак шанси на підтримку даного проекту ЗУ парламенту невеликі, враховуючи ту кількість альтернативних проектів з проблематики громадянства, яка з'явилася з березня по червень цього року.

QHA: Як Ви ставитеся до конкуренції законопроектів з даної проблематики?

Ольга Поєдинок: Перелік цих законопроектів досить великий — близько двадцяти. Їх можна умовно розділити на кілька груп: від таких, де за громадянство України і проти можливості наших співвітчизників мати іноземне громадянство борються сильно і непримиренно до тих, де авторство належить Вадиму Рабиновичу (фракція «Опозиційного блоку» в парламенті), який пропонує відпустити це питання і не боротися з подвійним і множинним громадянством.

Десь посередині знаходяться законопроекти, що регламентують обмеження для держслужбовців і лояльно ставляться до прагнення збільшити кількість громадянств звичайних людей, оскільки дана процедура не впливає на ослаблення національної безпеки нашої країни.

Нардепи також намагаються законодавчо спростити процес отримання українського громадянства іноземцями, які воюють на території нашої країни. Стосовно цієї категорії громадян прийняті зміни, які стосуються іноземців та осіб без громадянства, якщо останні укладають контракт із ЗСУ. Однак чи буде розширюватися коло даних осіб, і чи будуть поширюватися зазначені вимоги на добровольчі батальйони, поки ніхто не знає.

Окремо стоїть законопроект від 19 лютого 2016 року № 4113 (один з авторів — член депутатської фракції «Народний фронт» Георгій Логвинський), який пропонує ввести обмеження щодо осіб, які мають громадянство держави-агресора.

QHA: Громадяни Криму від початку є громадянами двох країн, оскільки мають два паспорти — України та Росії. Ситуація з безвізом і біометричними паспортами збільшує кількість кримчан, що більше відчувають себе українцями?

Ольга Поєдинок: У нас є окрема норма, яка стосується такого випадку. Україна не визнає отримане кримчанами громадянство РФ як насильно нав'язане в контексті збройного конфлікту. Для України і всього цивілізованого світу жителі анексованого півострова досі залишаються українцями.

Що стосується безвізу та його ролі в посиленні бажання кримчан позиціонувати себе українцями, то це дуже позитивна тенденція. Україні і надалі варто робити такі кроки, щоб робити українське громадянство привабливішим, аніж громадянство, наприклад, Польщі чи Угорщині.

QHA: Латвія запропонувала своїм громадянам брати будь-які громадянства країн ЄС, виключивши лише російське. Чому Україні не піти таким шляхом?

Ольга Поєдинок: Чинний Закон України «Про громадянство України» є найреалістичнішим. Він закріплює відсутність громадянства адміністративно-територіальних одиниць — тобто передбачає єдине громадянство в рамках унітарної держави, а також неприйняття правових наслідків іноземного громадянства.

Наприклад, якщо українець має російське громадянство, ізраїльське, канадське, то на території нашої країни він визнається виключно громадянином України. Такий підхід абсолютно нормальний, і він відповідає міжнародній практиці.

QHA: Лише 26% країн Африки й Азії мають обмеження у кількості громадянств, 55% абсолютно не мають. Як Ви вважаєте, Україна змушена йти на обмеження, бо у неї складна демографічна обстановка і йде війна, чи існують ще якісь важливі причини?

Ольга Поєдинок: Чи можна домогтися того, щоб у сучасному глобальному світі українці мали тільки одне громадянство? Напевно так. Але це вимагатиме колосальних зусиль. Для цього всю територію нашої країни треба обнести бетонною стіною, накрити якимось саркофагом, або повернути «залізна завіса». Потрібна ізоляція, заборона міжнародних шлюбів та інші перешкоди. Ціна питання буде занадто велика — внутрішня і зовнішня ізоляція.

При цьому навіть перераховані зусилля не гарантують, що якесь імперська держава не захоче своїми внутрішніми документами зробити громадян України своїми громадянами. Така дія в сучасному міжнародному праві кваліфікуватиметься як недружній акт, що навіть не є міжнародним правопорушенням. Таким чином, подвійне громадянство неможливо заборонити, точно так само, як і побороти це явище.

QHA: Говорячи про громадянство, багато політиків апелюють тим, що посилення в цьому питанні позбавить нас інвестицій від тих, хто виїхав на роботу за кордон, які 2012 року склали 4% ВВП України. Ви поділяєте такі побоювання?

Ольга Поєдинок: Законопроект Порошенка № 6175 від 13.03.2017 року містить досить жорстку норму, яка передбачає необхідність протягом 6 місяців вжити заходів щодо припинення іноземного громадянства і подати свої паспортні документи іноземним державам для здійснення КМУ заходів з повернення паспортних документів іноземних держав у відповідні уповноважені органи цих країн .

Однак громадяни України, які виїхали на заробітки за кордон (Угорщина, Румунія) у своїй більшості можуть вибрати іноземну державу, де вони працюють. Таким чином, в Україні, на Закарпатті, наприклад, можуть звільнитися або будуть заселені іноземцями цілі території. Неминуче виникне питання — що з ними робити?

Хоча, мені здається, що громадянство — це в першу чергу політична категорія, оскільки надає широкі можливості впливати на політичне майбутнє — право голосувати, бути обраним. І якщо розглянути політику Польщі, Угорщини, РФ, то, за всіх наших претензій до них, вони, перш за все, намагаються збільшити кількість громадян, нехай навіть ті живуть за кордоном.

Що стосується України, то у своїх спробах ввести деякі обмеження у природний, об'єктивно існуючий процес за рахунок нормативно-правових обмежень, нашій владі треба розуміти, що разом з цим дуже важливо поступово змінювати тарифи, створювати робочі місця, підвищувати соціальні стандарти, будувати житло, надавати іпотечні кредити, виявляти турботу щодо українців. Лише такий підхід збільшить привабливість нашого громадянства для самих українців, а може з часом і для іноземців.

Спілкувався Едуард Солодовник

QHA