КИЇВ (QHA) -

Українські експерти говорять про те, що Україна зобов'язана вести постійний діалог з національними меншинами щодо внесення необхідних правок до закону «Про освіту».

При цьому під час сьогоднішнього круглого столу «Проблеми та аспекти нового Закону України «Про освіту» спікери прийшли до висновку, що прийнятий Радою закон не обмежує права нацменшин, а навпаки дозволяє їм вивчати в школах рідною мовою важливі для них предмети.

Стаття 7 закону «Про освіту» передбачає вивчення національними меншинами рідною мовою всіх предметів до 5 класу, а в подальшому мовою меншин може викладатися кілька предметів. Сюди входять предмети гуманітарного циклу, перш за все, мова йде про літературу відповідних народів та їх історію.

— Європейська хартія регіональних мов дає можливість національній державі на свій розсуд вирішувати, якою мовою національних меншин буде здійснюватися вивчення шкільних предметів. Але в місцях компактного проживання національної меншини складається ситуація, коли випускники шкіл практично не знають української мови. Наприклад, у 2016 році 60% школярів, що належать до угорських або румунським меншостей, не здали ЗНО з української мови. По суті, ці випускники шкіл втрачають не тільки права на отримання української освіти, а й можливості отримати роботу, — сказав старший науковий співробітник відділу гуманітарної безпеки НІСД Андрій Іщенко.

Також, на його думку, подібні прецеденти не дозволяють молодим людям брати участь у політичному житті країни, бо вони не володіють українською мовою.

Але в той же час не потрібно забувати, що в інших іноземних державах, де проживають українці, українську мову вивчають у лічених школах.

— В інших країнах, де проживає велика кількість українців, відсутнє поглиблене вивчення української мови в школах. І ця велика проблема, вивчення рідної мови, була перекинута на українські громади, створені за кордоном, — зазначив Іщенко.

Останнім, хто зробив заяву з приводу українського закону «Про освіту», була Росія, яка лише 25 вересня оголосила про порушення на території України прав нацменшин. Раніше, 9 вересня, був направлений відкритий лист до МЗС України від міністерств закордонних справ Болгарії, Угорщини, Румунії та Греції, які засудили прийнятий Верховною Радою законопроект.

— Пізніше спокійна реакція Болгарії та Польщі дала можливість побачити, що ніякого об'єднання західних країн навколо закону не буде. Гостро на закон відреагували лише Угорщина та Румунія, особливо Угорщина, яка заявила, що це був удар у спину, — зазначив головний консультант відділу гуманітарної безпеки НІСД Олександр Литвиненко.

В Україні державний інтерес полягає в зміцненні української мови, який реалізовується новим законом «Про освіту». У свою чергу, МЗС України підійшло до мовної проблеми конструктивно, запропонувавши відкритий діалог країнам, яких обурило прийняття згаданого закону.

— Ми не робили різких заяв, які могли б погіршити ситуацію. Так, дійсно з самого початку були різкі заяви з боку багатьох країн, але на сьогоднішній день ситуацію вдалося врегулювати. Нам вдалося переконати Болгарію в тому, що цей закон не тільки не шкодить болгарській меншості, а й надає додаткових можливостей. І це згодом визнала сама болгарська сторона. З Грецією теж ведеться діалог про те, що грецьким школам в Україні нічого не загрожує, оскільки тут немає такої серйозної концентрації грецької меншини, якій потрібно було б стовідсоткове вивчення всіх предметів грецькою мовою, — розповів директор Другого Європейського департаменту МЗС Василь Боднар.

За словами дипломата, Україна не порушує двосторонніх угод і цей факт закріплений у відповідних документах. Адже західні країни, які межують з українською державою, визнають, що кожен громадянин України зобов'язаний вивчати державну мову.

Минулого тижня Угорщина на засіданні Ради ЄС підняла питання про порушення Україною угоди про асоціацію з Євросоюзом. Але воно не набуло розголосу, так як спрацювало звернення до Венеціанської комісії для аналізу закону.

— Сторони переговорів прекрасно розуміють, що жодні школи закриватися не будуть і вчителі звільнятися теж не будуть. Що відсоток вивчення предметів українською мовою відбуватиметься поступово і в діалозі з місцевою громадою. Адже від румунської та угорської громади немає різких заяв, а вони, скоріше, просто висловлюють занепокоєння. Щоб імплементувати закон, потрібно прописати закон про повну загальну середню освіту, а також прописати навчальні програми, при цьому не порушуючи прав нацменшин, але з урахуванням вивчення державної мови для інтеграції в українське суспільство громадян румунської або угорської національності, — зазначив Василь Боднар.

У першу чергу, на думку дипломата, потрібно провести правильну інформаційну кампанію для роз'яснення нацменшинам суті закону і того, як він буде набувати чинності.

Нагадаємо, прийнятий українським парламентом закон про повну загальну середню освіту визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова.

28 вересня стало відомо, що Міністерство закордонних справ України направило закон на експертизу до Венеціанської комісії.

11 жовтня ПАРЄ провела на осінній сесії термінові дебати щодо статті 7 українського освітнього закону на вимогу угорських депутатів.

QHA