КИЇВ (QHA) -

Україна повинна посприяти створенню на її території національних шкіл для кримських татар з метою збереження культурної самобутності корінного народу Криму. Про це сказав у коментарі кореспонденту QHA в.о. директора Другого європейського департаменту МЗС Василь Боднар.

Дипломат зазначає, що згідно з 7 статтею нового українського закону «Про освіту» корінний народ України має право в школі вивчати всі предмети рідною мовою. Однак у документі необхідно буде вказати конкретні обсяги вивчення тієї чи іншої мови в школі з першого класу до останнього.

— Національні меншини мають право навчатися на мові нацменшин у дошкільному віці до п'ятого класу, і потім починається впровадження української мови. До того ж у пункті 4 статті 7 передбачається вивчення одного або декількох предметів на європейських мовах. Також в одному з положень цієї статті сказано, що корінні народи мають право навчатися весь період базової та середньої освіти рідною мовою, — зазначив Боднар.

За словами дипломата, у деяких іноземних партнерів виникає питання — чому Україна розділяє поняття нацменшин і корінні народи.

— У нашому розуміння корінні народи — це ті народи, які не мають своєї держави. Тому українська держава має перед ним зобов'язання щодо підтримки самобутнього розвитку корінного народу Криму. Тому в статті 7 закону «Про освіту» прописано те, що необхідно для кримських татар. Однак для імплементації цієї статті необхідно внести потрібні поправки в закон «Про повну загальну середню освіту», а також слід розробити окремі програми для вивчення шкільних предметів кримськотатарською мовою. Адже Україна має сприяти створенню на її території національних шкіл для кримських татар, — сказав він.

У той же час Василь Боднар зазначає, що діти корінного народу Криму повинні вивчати предмети державною мовою. Щоб кримські татари після закінчення національної школи мали можливість вступати до українських вишів і мали можливість влаштуватися на роботу до державних установ. Так чи інакше, але вони повинні інтегруватися в українське суспільство.

Щодо мовного скандалу, то дипломат сказав, що його керівництво провело низку зустрічей з представниками іноземних делегацій, на яких обговорили всі делікатні питання, що стосуються закону «Про освіту».

— Ми провели низку переговорів з країнами, які виступили проти нового українського закону «Про освіту». У результаті чого було вирішено, що вчителі в західних регіонах України пройдуть додаткову перекваліфікацію, а також отримають додаткове фінансове забезпечення. Щоб вони могли навчати дітей у школах спочатку румунською мовою з українським словником, а потім українською мовою з румунським словником. У нашому розумінні — це як білінгвальна система освіти, — розповів Василь Боднар.

На його думку, побоювання щодо вивчення всіх шкільних предметів українською мовою безпідставні.

— Це можуть бути передвиборчі маніпуляції політиків або добра нагода для вирішення своїх якихось питань, — зазначив Боднар.

Нагадаємо, раніше в ПАРЄ за результатами дебатів була схвалена велика частина пропозицій румунських і угорських депутатів. Зокрема, угорці та румуни виступили проти ідеї "змішаного навчання" з викладанням 60% предметів українською, а 40% — на мові меншини.

Також з документа видалили всі згадки про те, що навчання "виключно мовою меншини" (без викладання частини предметів державною мовою) завдає шкоди самим дітям через зменшення їх конкурентності на ринку праці та можливих проблем зі вступом до вищих навчальних закладів.

До того ж Асамблея звернулася до України з проханням врахувати всі без винятку рекомендації Венеціанської комісії щодо цього закону.

За прийняття документа з внесеними до нього поправками проголосували 82 депутати, проти — 11 і 17 утрималися.

5 вересня Верховна Рада 255 голосами прийняла закон "Про освіту", який, зокрема, регулює питання використання української мови в сфері освіти.

Закон передбачає перехідний період для дітей, що вступили на навчання до 1 вересня 2018 року і зараз навчаються мовами нацменшин, до 1 вересня 2020 року. З 1 вересня наступного року дошкільну та початкову освіту діти можуть отримувати на мові відповідної національної меншини, при цьому паралельно вивчаючи державну

З 5 класу діти національних меншин почнуть навчатися державною мовою, а мову нацменшин вивчатимуть як окрему дисципліну. Якщо мова нацменшин відноситься до мов Європейського Союзу, також можливе викладання нею однієї або декількох дисциплін.

Офіційні органи низки країн, які мають велику діаспору в Україні, висловили протест з приводу прийняття цього закону.

QHA