КИЇВ (QHA) -

Україна має забезпечити для дітей з Донбасу і Криму рівний доступ до якісної освіти. Саме тому Фонд «Відкрита політика» спільно з МОН та ЮНІСЕФ цього року провели потужну інформаційну кампанію за спрощеною процедурою вступу до українських вишів, а також створили мережу кол-центрів «гарячої лінії» в регіонах. І головне — створили систему дистанційної освіти в поєднанні з можливістю отримання якісної офлайн-освіти. Про це розповіла в інтерв'ю кореспондентові QHA генеральний директор Фонду «Відкрита політика» Ірина Жданова.

QHA: Чи
відбулися цього року якісь суттєві зміни у роботі освітніх центрів «Донбас-Україна» і «Крим-Україна»?

Ірина Жданова: Так, наприклад, як я вже казала, всі прізвища абітурієнтів шифруватимуться.

Через Освітні центри (ОЦ) цього року можуть вступити і ті, хто має сертифікат ЗНО (Зовнішнє незалежне оцінювання) за 2016-2017 роки. Чому це важливо — тому що бувають випадки, коли школярі одинадцятих класів пішли на звичайну процедуру складання ЗНО. Вони провчилися на екстернаті і склали ЗНО, але вони прекрасно бачать, що їхні сертифікати зі ЗНО не конкурентоспроможні через маленькі бали у порівнянні з іншими випускниками.

Потрібно усвідомлювати, що ці квоти для кримчан — 20%
— є тільки в Освітніх центрах. Тобто у всіх цих 12 університетах і коледжах розуміють, що абітурієнти з малими балами не проходять на бюджет, тому вони можуть за цими сертифікатами прийти в ті університети, які відносяться до ОЦ. І людям, у яких більше ста балів, не потрібно нічого складати, а їхні сертифікати зараховуються як уже складені іспити.

Цього року інформаційна кампанія в ОЦ стартувала набагато раніше, ніж минулого.

Україна як не визнавала документи, видані на окупованих і неконтрольованих територіях, так і не визнає їх, тому всі оцінки в атестатах випускників власноруч виписують в освітню декларацію, яку треба заповнити в ОЦ. Ці оцінки ніхто не перевіряє, і вони ніде не враховуються. Це швидше якась формальна процедура. Завдяки цьому можна здати за 2-3 дні ДПА (Державну підсумкову атестацію) з двох предметів (українська мова та історія України), яку складати набагато легше, ніж ЗНО. Всі питання з ДПА є на сайті «Доступна освіта».

На сайті також є безкоштовні відеоуроки, які можна дивитися без реєстрації.

Крім того, треба скласти ще один профільний іспит зі спеціалізації обраного університету, який вже прописаний в ОЦ по кожній спеціальності.

QHA: Що це дає кримським і донбаським абітурієнтам?

Ірина Жданова: Ця середня оцінка з ДПА зараховується абітурієнтам як середній бал атестата, а профільний іспит зараховується як бал вступного іспиту. Після чого кримчани конкурують між собою в Освітніх центрах в конкурсі на бюджет. А в разі Донбасу — вони конкурують на загальному конкурсі, де для них виділені місця за держзамовленням.

Викладачі прекрасно розуміють, що це діти війни, і вони не навчаються в належних умовах, в порівнянні з іншими дітьми. Навіть у Краматорську, який не входить в цю систему спрощеної процедури, молодь не навчається в належних умовах. Особливо коли їх постійно оточують плакати з написом «Обережно, міни» і вони постійно чують вибухи, які лунають з інших міст.

Слід враховувати, що вони мають рівні права на освіту, але вони не мають рівного доступу до освіти через воєннийого стан.

QHA: Я пам'ятаю, що минулого року МОН вело переговори з медуніверситетом Богомольця щодо прийому абітурієнтів з Криму і Донбасу, оскільки медичної спеціальності в запропонованих навчальних закладах за спрощеною системою не було. Цього року ситуація змінилася?

Ірина Жданова: Це залежить від бажання самого університету. Освітній центр вимагає певного адміністрування, адже це додаткова велика робота.

Тим більше ми не повинні забувати, що відповідно до закону «Про вищу освіту» в університетах є своя автономія, тому рішення повинен приймати ректорат і колектив університету. В даному випадку університети Міністерства культури і Міністерства охорони здоров'я не підпорядковуються МОН, вони підпорядковуються іншим профільним міністерствам.

Громадськими організаціями та Міністерством освіти і науки України була проведена додаткова робота за спрощеною процедурою вступу кримських і донбаських абітурієнтів в українські виші. Ви ж знаєте, що закон був прийнятий у травні, а в червні вже були підготовлені всі необхідні документи і нормативно-правова база. Так, це було пізно, але ці питання необхідно вирішувати всім гілкам влади, адже минуло вже три роки.

2015 року переконати суспільство і владу в тому, що потрібно робити в розпал бойових дій «зелені коридори» для дітей з окупованих територій, було дуже складно.

Мені здається, що все більше людей приходить до висновку, що нам треба налагоджувати діалог з людьми, які проживають у Криму і на Донбасі для того, щоб почути один одного.

Щодо медичної спеціальності, то дійсно, у списку українських вишів для вступників з окупованих територій немає медичних спеціалізованих установ. Але в той же час у списку ОЦ є Чорноморський державний університет, в якому є медичний факультет.

Звісно, в ідеалі має бути окремий навчальний заклад, але рішення про це має прийматися міністерствами колегіально.

Списки університетів, куди можуть вступати випускники з окупованих територій, можуть поповнюватися, як це робиться по Донбасу. В жодному наказі немає чіткого переліку університетів, що входять в Освітні центри «Донбас-Україна» і «Крим-Україна», тому що він може змінюватися.

QHA: А як щодо професійно-технічних училищ, технікумів, ліцеїв, коледжів — вони можуть приймати цю групу абітурієнтів?

Ірина Жданова: Це вищі навчальні заклади 1-2 рівня акредитації. Тому випускники, які впевнені, що вони не пройдуть за конкурсом до університету, зможуть 7 серпня, після оголошення результатів конкурсу на навчання з питань бюджету, піти вчитися в ліцеї, технікуми, училища.

Також у них є час вступити на контракт, але починаючи з минулого року всіх, хто вступав на платне навчання, перевели на бюджет. Зокрема університети зверталися до МОН щодо переведення студентів з окупованих територій з контракту на бюджетне навчання, і Міністерство освіти і науки в жовтні-листопаді виділило додаткові бюджетні місця на технічні та фізико-математичні спеціальності. Скажімо, на юридичні спеціальності не було виділено квот, тому що не залишилося місць для держзамовлень, але іноді були винятки. Наприклад, студентка Аліє вступила на юридичний факультет до університету Шевченка за рахунок додаткових місць на держбюджет.

В цьому плані дуже активно працювали самі університети і обласні адміністрації МОН.

Ми щойно повернулися з Краматорська і Сєвєродонецька під великим приємним враженням від того, що там працюють окремо з кожною дитиною. Вони борються за кожну людину.

Цього року МОН виділило для Освітніх центрів «Крим-Україна» близько 870 квотних місць на держбюджет для кримчан.

QHA: На Вашу думку, скільки цього року випускників з Криму вступлять до українських вишів?

Ірина Жданова: Це дуже складне питання, адже цих даних ніде немає. Невідомо, скільки людей зареєструвалося на ЗНО, тому що на екстернат у Донецьких і Луганських областях було зареєстровано близько 600 дітей.

Минулого року з Криму дуже мало абітурієнтів вступало через Освітні центри.Всього в українські виші через «Крим-Україна» вступило 160 осіб. Звісно, через ЗНО вступило більше випускників з Криму, але статистики ми, на жаль, не маємо.

Головними бар'єрами для вступу в українському ВНЗ виявилися інформаційні та матеріальні чинники, адже у Криму дуже багато фейкової інформації.

Ми у своїх умовах програємо Росії, оскільки у них гарантовані державні квоти без ЄДІ, які працюють з 2015 року.

Існує термін «вступний туризм» — це коли до Криму приїздять росіяни і прописуються на півострові, щоб потрапити в універ без держіспитів.

Ми це зробили лише минулого року, але це пізно, тому що інформаційно ми туди нічого донести не можемо. А там розповідають, що як тільки випускники перетинають КПВВ, то їх відразу забирають в армію, або що державних місць уже немає ...

Дуже великий мінус в тому, що Україна пізно починає такі кампанії.

Умови перетину — це теж велика проблема. Для того, щоб перетнути КПВВ у Луганській області, треба простояти 8 годин на черзі. Так, для ЗНО діють пільги для дітей, але не у випадку з Освітніми центрами, хоча тут має бути спрощена процедура перетину КПВВ.

QHA: Всі преференції з навчання на держбюджеті для дітей з Криму та Донбасу породжують негативне ставлення до них серед випускників інших міст, тому що у них забирають можливість вчитися за державний рахунок.

Ірина Жданова: Вони громадяни України і вони мають конституційне право на обов'язкову середню освіту. Чому у них мають бути рівні шанси з київськими дітьми на вступ до вищих навчальних закладів, адже вони від початку знаходяться у нерівних умовах. Це все одно, що виставити на боксерський ринг важкоатлета у 100 кілограмів проти 60-кілограмової людини. Бо якість освітніх послуг для наших громадян у Сімферополі або у Луганську в порівнянні з Києвом — різна. Вони не вивчають там в такому обсязі українські предмети. У Донецькій і Луганській областях не вистачає вчителів математики, фізики, хімії, біології. І там ці предмети для дітей викладають лаборанти, пенсіонери і невідомо хто без освіти.

Хіба це був вибір цих дітей? Вони не голосували за «русскій мір».

QHA: Як саме Ви проводите інформаційну кампанію, і де Ви розміщуєте рекламу, щоб абітурієнти з окупованих територій дізналися про спрощену процедуру вступної кампанії цього року?

Ірина Жданова: Ми співпрацюємо з Міністерством інформполітики, МінТОТ, МОН щодо інформаційної політики з урахуванням минулорічного досвіду. Тому цього року ми робимо комунікаційну стратегію дуже різновекторною, тобто ми визначили політично нейтральні меседжі, які мотивують. Наприклад «Освіта кожному», «Всього п'ять кроків до мети», «Освіта в Україні-2017».

Ми розміщуємо рекламу на загальнонаціональних телеканалах і радіо, які працюють на цих територіях. А також це спрямоване на сарафанне радіо, адже переселенці так чи інакше спілкуються з людьми, що проживають на окупованих територіях, і зможуть їм розповісти про спрощену процедуру вступу до українських ВНЗ.

Ми розміщуємо наші листівки про вищу освіту в Україні в поїздах, що прямують на схід або південь, де живуть переселенці, а також на вокзалах. У «Інтерсіті» ми розмістили відеоролики, постери, листівки.

У Краматорську постери А1 розміщують у філіях Ощадбанку, Пенсійному фонді, управліннях соцзахисту, Центрі працевлаштування. Адже цей постер може прочитати бабуся, у якої є онук, і вона розуміє, що йому потрібен український диплом або атестат, тому вона передасть цю інформацію своїм рідним.

Ці ж постери розміщувалися перед Великоднем, тому що багато людей перетинали КПВВ, і вони могли їх сфотографувати або прочитати. Але ми там не тільки вказали телефони гарячої лінії, але і контакти всіх університетів, і описали всі процедури вступу до українських ВНЗ.

Минулого року у Києві ми запустили разом із МОН «гарячу лінію» з освітніх питань, яка діятиме і цього року під час вступної кампанії. Також цього року ЮНІСЕФ підтримав відкриття «гарячої лінії» у Краматорську, Сєвєродонецьку і Херсоні, провівши навчання, вебінари, тренінги. Розробили методичні посібники та зібрали всі закони, постанови та накази про освіту, щоб у людей все було під рукою.

Вся рекламна продукція розміщена на нашому сайті, на сайті МОН, «Доступної освіти» та МІП.

Крім того, аудіоролики та відеоролики російською та українською мовами покривають і неконтрольовані території. Наприклад, «Голос Донбасу» транслюється на Донецьк.

Місцеве телебачення у Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській областях робить свої ролики. В інтернеті люди дивляться телеканали «Чорноморський» і «АTR», де теж крутять освітні ролики і програми.

Найголовніше на сьогодні — це соцмережі, тому ми зробили окремі продукти у вигляді короткої реклами для Фейсбуку, Контакту, Однокласників, Інстаграму.

Цього року ми дійсно розгорнули системнішу і масштабнішу рекламну компанію.

Далі буде...

Спілкувалася Еліна Сулима

QHA