КИЇВ (QHA) -

Уповноважений президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв зазначив, що діти корінного народу Криму мають право навчатися рідною мовою.

Мустафа Джемілєв вважає, що в Україні припустилися помилки, прийнявши закон «Про освіту» без рекомендацій від Венеціанської комісії. Адже необхідно було відіслати законопроект на розгляд Європейської комісії «За демократію через право» для внесення відповідних змін до закону. Про це він сказав кореспонденту QHA.

— Якщо ми хочемо бути членом Євросоюзу, то наші закони повинні відповідати європейським стандартам. А зараз вийшло навпаки — ми прийняли суперечливий закон «Про освіту», який набрав чинності. І це викликало протести деяких країн, при чому досить обґрунтовані. У першу чергу, обурилися угорці та румуни. Після чого вони представили проект резолюції в ПАРЄ, але я б не сказав, що це було сформульовано в різких тонах, а навпаки, документ був витриманий у досить дипломатичному стилі, — сказав Мустафа Джемілєв.

Також Джемілєв сказав, що країни, які виступають проти законопроекту про освіту, висловлювали свою незгоду щодо статті 7 закону про мову навчання, де говориться, що національні меншини можуть навчатися рідною мовою до четвертого класу, а далі навчання має викладатися українською мовою. Потім можна створювати факультативи або класи для вивчення різних мов.

— Але якщо діти не вивчають предмет рідною мовою, то й мова  у них виходить збитковою. Чесно кажучи, у такому становищі опинилася кримськотатарська мова. А відчайдушна справжня війна Рефата Чубарова за введення терміну «корінні народи» дозволить нам вивчати всі предмети в школі кримськотатарською мовою до 10 класу. Ми називаємо себе корінним народом, але ще не прийнятий закон, де чітко говорилося б, що кримські татари — це корінний народ. Сьогодні є розуміння президента і Кабінету міністрів про те, що кримські татари — корінний народ. А що буде, коли прийдуть інші люди до влади і запитають: «А з чого ви взяли, що ви корінний народ? Де закон?» — запитує народний депутат.

За словами Мустафи Джмілева, закон «Про освіту» представляє справжню загрозу для кримських татар. Адже цей закон гірший за російський, в якому передбачено, що національні меншини в національних республіках мають право навчатися до 10 класу рідною мовою.

— Звичайно, в Росії його ніхто не виконує, як і багато інших законів, але у них це прописано, бо це відповідає європейським стандартам. Також зверніть увагу, що в Парламентській асамблеї Ради Європи проти закону «Про освіту» проголосували лише 11 осіб з української делегації. Україні не потрібно забувати, що там сидять наші союзники, які свого часу голосували за санкції проти Росії та проти окупації Криму. І ось коли питання стосується їх, то ми наче проти, — зазначив Джемілєв.

На його думку, Україна не може дозволити собі таку розкіш, як некоректне поводження зі своїми сусідами. До того ж не треба забувати, що в подальшому українській владі доведеться вести переговори з Румунією та Угорщиною.

Нагадаємо, раніше в ПАРЄ за результатами дебатів була схвалена велика частина пропозицій румунських і угорських депутатів. Зокрема, угорці та румуни виступили проти ідеї "змішаного навчання" з викладанням 60% предметів українською, а 40% — мовою меншини.

Також з документа видалили всі згадки про те, що навчання "виключно мовою меншини" (без викладання частини предметів державною мовою) завдає шкоди самим дітям через зменшення їх конкурентності на ринку праці та можливих проблем зі вступом до вищих навчальних закладів.

До того ж Асамблея звернулася до України з проханням врахувати всі без винятку рекомендації Венеціанської комісії з цього Закону.

За прийняття документа з внесеними до нього поправками проголосували 82 депутати, проти — 11, і 17 утрималися.

Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада 255 голосами прийняла закон "Про освіту", який, зокрема, регулює питання використання української мови в сфері освіти.

Закон передбачає перехідний період для дітей, що приступили до навчання до 1 вересня 2018 року і зараз навчаються мовами нацменшин, до 1 вересня 2020 року. З 1 вересня наступного року дошкільну та початкову освіту діти можуть отримувати мовою відповідної національної меншини, при цьому паралельно вивчаючи державну.

З 5 класу діти національних меншин почнуть навчатися державною мовою, а мову нацменшин вивчатимуть як окрему дисципліну. Якщо мова нацменшин належить до мов Європейського Союзу, також можливе викладання нею однієї або декількох дисциплін.

Офіційні органи деяких країн, які мають велику діаспору в Україні, висловили протест з приводу прийняття цього закону.

QHA