КИЇВ (QHA) -

Історія сучасної кримськотатарської мови почалася в кінці XIX століття, і пов'язана перш за все з діяльністю видатного просвітителя Ісмаїла Гаспрали (Гаспринського).

Отже, що нам відомо про мову, дискусії про класифікаційнуприналежність якої тривають і досі?

♦ Кожна з трьох етнографічних груп кримських татар (ногаї, тати і південнобережці) має свій діалект — степовий, середній і ялибойський, відповідно. Традиційно кримськотатарську мову прийнято відносити до кипчаксько-половецької підгрупи кипчацьких мов. Однак середній діалект, на якому базується літературна мова, посідає проміжне становище між кипчакськими і огузськими мовами, тому така класифікація є не зовсім коректною.

Літературна мова часів Гаспринського, на відміну від сучасної, базувалася на південнобережному діалекті.

♦ Переважна більшість кримськотатарської діаспори у Туреччині розмовляє степовим діалектом. У Болгарії та Румунії, де налічується близько 25 тисяч носіїв кримськотатарської мови, поширені діалекти, які визначають як балканські кримськотатарські мови.

♦ За часів Кримського ханства літературною мовою кримських татар був спершу успадкований від Золотої Орди різновид мови тюркі, а потім — османська мова.

♦ 1939 року кримськотатарську мову було переведено на кирилицю на підставі того, що вона «не забезпечувала умов зближення з культурою великого російського народу». Характерно, що в наступний період німецької окупації Криму влада для спілкування з місцевим населенням використовували як латинський, так і арабський алфавіт.

Писемність до 1929 року була на основі арабської, з 1929 по 1938 рік — латинської, а з 1939 року кириличної графіки.

♦ Кримськотатарська мова не має категорії роду як серед іменників, так і серед займенників (українським займенникам «він», «вона», «воно» відповідає один займенник — «о»).

♦ У селищі міського типу Новоолексіївка Генічеського району Херсонської області, згідно із Закону України «Про засади державної мовної політики» та рішенням сільської ради Новоолексіївка від 19 квітня 2013 року, кримськотатарська визнана регіональною мовою.

♦ Досі багато питань викликає форма написання назви мови — прикметника «кримськотатарський». Згідно з офіційними правилами російської орфографії, слово має писатися разом, однак у Росії використовується дефісне написання. Можливо, в даному випадку «грамотні» люди застосовують правило, з якого випливає, що якщо між частинами складного слова можна поставити сполучник «і», то потрібен дефіс, тим самим свідомо розділяючи Крим і кримських татар. У мовній практиці в Україні використовується виключно злите написання слова.

ФОТО: інтернет

QHA