КИЇВ (QHA) -

Міністерство культури України шукає можливості для наповнення Державного реєстру нерухомих пам’яток об’єктами, які розташовані в окупованому Криму.

Як передає кореспондент QHA, про це сказала заступник міністра культури Тамара Мазур на брифінгу в УКМЦ, коментуючи ситуацію зі збереженням української культурної спадщини, яка опинилась на окупованій Росією території АР Крим.

— Що стосується наповнення реєстру кримськими пам'ятками на сьогодні, коли стандартна процедура не діє. Ми над цим працює у тому числі в межах Національної комісії з питань ЮНЕСКО, ми шукаємо способи вирішення цього питання.

Відповідаючи на запитання щодо спроможності української влади захистити об’єкти культурної спадщини від руйнівних дій окупаційної влади Криму (зокрема, від варварських методів реставрації, яку зараз проводять на єдиному в світі об’єкті палацового мистецтва кримських татар «Ханський палац» в Бахчисараї) Тамара Мазур відзначила, що Україна має досить обмежені можливості щодо захисту пам’яток на окупованому Кримському півострові.

За словами заступника міністра, ситуація з окупованим Кримом є для світу унікальною, тож Україна не може використати якийсь аналогічний світовий досвід в питаннях захисту належних їй пам’яток історії та культури, які опинились на анексованій території.

— Питання окупації території Кримського півострова це унікальне питання у світі в принципі. І сказати, що у нас є рішення (щодо захисту кримських пам’яток в умовах окупації), чи хоча б у світі є рішення цих питань ми не можемо.

Разом з тим, Тамара Мазур розповіла, що Міністерство проводить моніторингову роботу щодо стану пам’яток в Криму, виходячи з реальних можливостей — стежачи за публікаціями в ЗМІ та спілкуючись із місцевими кримчанами, які можуть і хочуть допомогти такому моніторингу. Ще один спосіб якось захистити пам’ятки в Криму — апелювання до світової спільноти, міжнародних організацій тощо. Крім того, Мінкульт активно співпрацює з українськими правоохоронними органами Криму, які діють на «материку», зокрема з Прокуратурою АР Крим.

— Щодо моніторингу, то тими методами, які для нас доступні - це моніторинг відкритих джерел, це спілкування з тими людьми, які проживають на території АР Крим і готові надавати інформацію — ми цю інформацію збираємо, узагальнюємо і систематично інформуємо міжнародні спеціалізовані організації і в тому числі правоохоронні організації, які діють на території України і які мають відповідну компетенцію для прийняття відповідних рішень. Ми активно взаємодіємо з прокуратурою АР Крим в частині незаконних археологічних досліджень, в частині містобудівних перетворень на пам'ятках, які охороняються нашим законодавством і роботи на яких проходять без дозволу компетентного органу української держави.

Водночас, Тамара Мазур вкотре з жалем констатувала, що набір механізмів, які Міністерство і Україна загалом можуть застосовувати в сьогоднішніх умовах є обмеженим. І Мінкульт знаходиться в стадії пошуку механізмів співпраці з окупованими територіями в питанні збереженні культурної спадщини.

Коментуючи агентству QHA можливості України щодо захисту пам'яток в Криму голова Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Микола Княжицький зазначив, що по лінії парламенту системно проводяться публічні заходи, на яких піднімається ця проблематика і до ЗМІ та суспільства в Україні та за її межами доноситься реальний стан речей. Однак, на його думку, доки триватиме російська окупація Криму, доти Україна не матиме дієвих важелів вплинути на ситуацію.

— Виступи і заяви щодо збереження культурної спадщини робляться постійно, круглі столи проводяться в Києві, це все відбувається. Але, очевидно, ми не вирішимо цієї ситуації (зі знищенням пам'яток на окупованих територіях) до тих пір, поки ці території будуть окуповані. Але очевидно маємо робити все, щоб привернути увагу міжнародної громадськості до того, що там відбувається.

Нагадаємо, у 2016 році  Кабмін за поданням Мінкульту розблокував наповнення Державного реєстру нерухомих пам’яток.  Крім того, Мінкультури визначив серед своїх основних стратегічних завдань до 2019 року «Створення електронного інформаційного ресурсу культурної спадщини і культурних цінностей», який передбачає упорядкування питань структури органів охорони культурної спадщини, розробку стандарту метаданих для опису об’єктів нерухомої спадщини та  має стати основою формування електронного реєстру, який  відкриє світу інформацію про українські пам’ятки.

Також у 2016 році Мінкультури звернулося до ЮНЕСКО з вимогою направити на тимчасово окуповану територію АР Крим моніторингову місію ЮНЕСКО для здійснення всеосяжного моніторингу, у тому числі оцінки ситуації щодо збереження пам’яток, внесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Із обов’язковим залученням українських фахівців, які знайомі з особливостями кримських об’єктів культурної спадщини. В списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО знаходиться один об'єкт від України, який розташований в Криму: Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора. Кандидати на внесення до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Криму: Чуфут Кале, Ханський палац в Бахчисараї, Кримська обсерваторія, Генузська фортеця, Ескі-Кермен, Мангуп-Кале (список на момент до окупації РФ).

Ханський палац у Бахчисараї (крим. Han Saray) — родова резиденція династії Ґераїв — правителів Кримського ханства у 1532— 1783 рр. — пам'ятка історії та культури всесвітнього значення, єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури. Ханський палац зараз зазнає варварської реконструкції з боку окупаційної російської влади, що ставить під сумнів його подальше включення до списку ЮНЕСКО.

Наразі в Україні і світі розгорнута кампанія по захисту Ханського палацу. У листопаді 2017 року Мінкультури України звернулось до міжнародної Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) та Міжнародного центру вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей (ICCROM)  з проханням вчергове звернутися до Російської Федерації із вимогою припинити знищення української культурної спадщини на території Криму. Також Мінкульт звернувся до Росії із вимогою негайно припинити варварську реставрацію Ханського палацу. Активно долучилась до захисту Хан-Сараю і Туреччина, в якій проживає найбільша в світі діаспора кримських татар. Приміром, Товариство культури і взаємодопомоги кримських татар у Туреччині запустило у соціальній мережі Twitter кампанію на захист Ханського палацу в Бахчисараї, який знищують російські окупанти. А відомий турецький співак Ахмет Шафак назвав фактичне знищення Хан-Сараю історичним геноцидом проти кримськотатарського народу.  Однак Росія ігнорує заклики як української сторони, так і світової спільноти.

QHA