КИЇВ (QHA) -

І хоча ми всі прекрасно пам'ятаємо початок російської агресії на сході України, багато хто з нас були дуже далекі від тієї, іншої реальності. Від реальності, протилежної нашому повсякденному життю — з роботою, будинком, розвагами, сім'єю та друзями. Ми чуємо про війну кожного дня, складаємо свою думку під тиском різних обставин. Але чути і бачити — абсолютно різні речі. Про тих історичних «кіборгів» Донецького аеропорту був знятий документальний фільм, і не один. І на плечі кримськотатарського режисера Ахтема Сеітаблаєва лягла досить важка місія створення повноцінного художнього фільму про героїв у той час, коли війна ще триває. Для кримськотатарського режисера робота з темою АТО не є чимось новим, він був ведучим військово-патріотичного ток-шоу «Хоробрі серцем». Йому також не чужа і тема окупації, адже його фільм «Чужа молитва» розповідає саме про фашистську анексію Криму. Ну, і звичайно, ми всі пам'ятаємо його картину про сталінську депортацію кримськотатарського народу 1944 року — «Хайтарма», яка змусила плакати багатьох глядачів. Однак, як на мене, Ахтем Сеітаблаєв перевершив себе самого створенням «Кіборгів», і це найкращий фільм за всю його кар'єру. Поки що.

Події фільму «Кіборги» розгортаються навколо боїв за Донецький аеропорт у 2014 році, які в цілому тривали більше 240 днів і стали одним із найголовніших етапів війни на Донбасі. Незважаючи на величезні втрати, переважаючу кількість противника і військової техніки, наші воїни стояли за аеропорт до останнього.

У центрі фільму Ахтема Сеітаблаєва п'ять військовослужбовців. Це юнак з благополучної сім'ї, який міг замість війни поїхати на елітний музичний конкурс, доброволець з позивним Мажор (Макар Тихомиров), вже загартований у боях Гід (Роман Ясинівський), самовпевнений Марс (Олександр Піскунов), військовослужбовець Субота, чесно виконуючий присягу (Андрій Ісаєнко), Старий (Віктор Жданов) і командир — націоналіст Серпень (В'ячеслав Довженко).

Звичайно, ми зустрічали і більший team-up у кінематографі, а тому питання не в кількості, а в самій якості передачі характерів кожного з персонажів на всі 100%. У «Кіборгів» особистості є центром всієї історії. Не жорстока і груба війна з вбивствами і зрадою, а саме люди зі своїми історіями, мотивами, цілями та поглядами, як на минуле, так і на майбутнє нашої країни. І завдяки акторському складу і приголомшливій роботі сценариста Наталії Ворожбит, ми отримуємо неймовірно живих персонажів, в яких пізнаємо себе, а також своїх друзів, знайомих і близьких, які захищають Україну протягом цих останніх чотирьох років.

За майже дві години перегляду фільму ми сприймаємо персонажів як реальних людей з цілою палітрою всіляких емоцій, починаючи від гніву і болю та закінчуючи надією. Кожне слово із суперечки або спокійного діалогу героїв врізається тобі в пам'ять, проникає під шкіру, оголюючи ту, часом гірку, правду, про яку ти зрідка замислюєшся.

Діалоги стали золотою серцевиною всієї стрічки Ахтема Сеітаблаєва. Будь то розмова Серпня з полоненим українцем, воюючим на боці сепаратистів, про те, як схожі їхні долі і прагнення до незалежності, і про те, якими далекими вони виявилися один від одного. Або суперечка двох поколінь з різними знаннями про минуле України і з різними планами на її майбутнє. Кожне слово є чистісінькою правдою. Тут немає ні краплі пафосу, якого я дуже боялася перед переглядом фільму. Тут тільки ті гострі проблеми і дилеми, які ми часом боїмося озвучувати навіть у себе в голові. Разом із героями ми відповідаємо на питання: «Навіщо ми тут, на війні?» та «За що ми любимо Україну?». Тут немає пропаганди в стилі Піманова з його проплаченим «Кримом». Тут є подача думок відразу двох сторін, практично об'єктивізм.

А тепер уявіть собі, що золота середина фільму обрамлена не менш цінним поєднанням декорацій, музики, операторської роботи та монтажу. Коли тільки було анонсовано початок зйомок, журналісти змогли подивитися на відтворений ДАП. Всі декорації у фільмі виглядають дуже правдоподібно. І, може, я не можу судити, але я вірю тим військовим, які брали участь в обороні аеропорту і подивилися «Кіборгів». І вся відтворена похмура атмосфера військових дій вселяє тобі віру, що ти знаходишся там, а не в залі кінотеатру. Ти завжди відчуваєш присутність ворога, навіть коли його не показують на екрані. Ти співпереживаєш головним героям кожну хвилину фільму.

Окремої «голлівудської» похвали гідна постановка всіх бойових сцен. Такого рівня в нашому кінематографі, принаймні, на моїй пам'яті, ще не було. Якщо на початку кінематографічного сезону осінь-зима 2017 року нас зміг порадувати в цьому плані фільм «Червоний», то тут вже «Кіборги» не просто радують, а виводять наш кінематограф на рівень вище, а то і на два.

Звичайно, при роботі з бойовими сценами чималу роль відіграє операторська робота і монтаж. З огляду на, що перед нами фільм про війну, не дивно, що камера тремтить разом з усім тим, що відбувається на екрані. Таким чином, ми ще глибше опиняємося в побудованій Сеітаблаєвим картинці. Не хотілося б відносити це до якихось серйозних мінусів, але все ж з монтажем трохи складніше. Буквально в одній бойовій сцені настає плутанина, де неясно: хто — українські військові, а хто — ворог. Але з огляду на те, що фільм не про війну, в першу чергу, а про людей, це не має такого великого значення. А от музичний супровід є надзвичайно важливим у подібних картинах. Створив його для «Кіборгів» композитор і аранжувальник, клавішник групи «Океан Ельзи» Мілош Єліч, у той час як пісня «Мить» групи стала саундтреком до фільму.

При перегляді вже чергового за рахунком українського фільму я задаюся питанням — скільки ще Держкіно буде різати хронометраж? Звичайно, ми всі розуміємо, що це питання фінансів. Але як же  складно знімальній команді урізати весь свій відзнятий матеріал, також важко усвідомлювати, що тобі фільму не вистачило! Ну ось ще трохи, хоча б 10 хвилиночок, щоб насолодитися тим, що відбувається на екрані. Хочеться тільки вірити, що серіал, який нам пообіцяли наступного року, буде таким же захоплюючим, як сам фільм.

Фільм Ахтема Сеітаблаєва «Кіборги» — це потужний меседж для кожного українця про наше минуле, сьогодення і майбутнє, про наше розуміння того, що відбувається, про хоробрість тих, хто бореться за Україну на сході країни. Цей фільм «б'є» потужніше за будь-який «Град» або «Буратіно» у самісіньке серце, не залишаючи байдужим нікого. «Кіборги» — це однозначно один із кращих фільмів за всю історію незалежної України і кращий фільм в кар'єрі самого Ахтема Сеітаблаєва.

Настя Бєлова

QHA