КИЇВ (QHA) -

У Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» відбулося відкриття другого етапу міжмузейного проекту «Чумацький шлях», організатором якого виступило видання In Art. Виставка «Символи безкрайньому степу» знайомить киян та гостей Євробачення з унікальною спадщиною українського народу — трипільською культурою.

Символічні образи місяця, «древа життя», стилізованого змія, ромба, трикутника та інші відображені в образах трипільської кераміки і відбилися у творах сучасних майстрів, показують безперервний зв'язок між архаїкою і справжнім.

— Цією виставкою ми хочемо показати, що взаємовплив між кримськотатарською та українською культурами був набагато глибше, ніж прийнято вважати. Ми хочемо показати, що маємо єдине коріння, що залягає глибоко в тисячоліттях, і як трипільська культура відбилася на українській і кримськотатарській культурах, — розповідає керівник і один з ідеологів проекту «Чумацький шлях» Георгій Браїловський.

Підтримав проект Меджліс кримськотатарського народу. Глава Меджлісу Рефат Чубаров робить акцент на вагомості трипільської культури в нашій спільній історії. Сьогодні, на його думку, українці та кримські татари повинні пізнавати історію через власне бачення, не піддаючись на її спотворення Москвою.

— Якщо десятки народів, які проживали в Чорноморському просторі, протягом тисячоліть і створювали власну історію, і впливали на історію своїх сусідів, то Російська імперія з часів царя Петра намагалася виписувати історію — і власну, і сусідів — виходячи з власного розуміння та інтересів. Сьогодні нам дуже важливо сприймати історію через власне бачення, — вважає Рефат Чубаров.

Як зазначає Георгій Браїловський, основною складовою проекту стали картини Олексія Малиха. Художник написав їх після поїздки до Криму, де в творах місцевої кераміки та архітектури побачив солярні знаки, які використовували трипільці.

На виставці також представлені роботи Олексія Анда, Петра Антипа, Ігоря Бабія (VarrIng), Володимира Бахтова, Олександра Дяченка, Єгора Зігури, Миколи Журавля, Юрія Пікуля. Всі вони відображають тривалість зв'язків з трипільською культурою, при цьому відповідаючи вимогам сучасного динамічного світу.

Зокрема, фотороботи Ігоря Бабія, більше відомого під псевдонімом VarrIng, зображують стихію вогню. Над проектом, який є досить складним у виконанні, він працював п'ять років. Майстер створив 44 роботи, проте у цій експозиції представлено лише вісім. Картини свого часу виставлялися і у Франції.

— Вогонь завжди був засобом і виробництва, і перемоги. Вогонь — це добро і зло. Він занурює нас у минуле, і через якийсь його перетворення ми бачимо майбутнє. Саме завдяки йому людина сьогодні стала переможцем, можна сказати, повелителем Всесвіту, — так описує ідею свого проекту фотохудожник.

Реконструкції Трипільської кераміки представила народна майстриня Людмила Смолякова. За два десятиліття майстриня зуміла реконструювати понад три тисячі предметів. У символах трипільців Людмила Смолякова вбачає зв'язок з Кримом.

— Крим — це Таврія. Таврія — це Бик. А бика у трипільській культурі можна побачити на кожному виробі — на горщиках, будинках, печах... Навіть жінка сидить на троні бика, який є символом запліднення. Всі трипільські символи настільки потужні, що їх можна з легкістю прочитати сьогодні з глибини семи тисяч років, — каже майстриня.

Оригінальна ж трипільська кераміка на виставці представлена ​​з колекції Музею родини Фельдмана. Музейні експонати розташовані в піщаних барханах і земляних пагорбах, що створює відчуття присутності в безкрайньому українському степу.

Центральний же експонат виставки, який, за словами директора музею Олексія Артюхина, і став її символом, — Трипільська мадонна, єдина в світі стародавня фігура матері з немовлям на руках у реалістичному зображенні. Директор пояснює, що трипільський майстер додав статуетці риси ніжності та любові до своєї дитини, чого раніше не було в мистецтві людей, що жили сім тисячоліть тому.

Знайти власні символи і смисли в кераміці трипільців можна до 25 червня.

Нагадаємо, що третій етап проекту «Чумацький шлях» — виставка «Гіпероніми» — відкриється в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва.

QHA