КИЇВ (QHA) -

Постійний Представник Президента в АРК Борис Бабін, експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталя Беліцер, юрист, представник Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Тимочко, заступник прокурора Криму Олександр Удовиченко розповіли в ефірі Радіо Hayat про роботу представництва та те, яким запам’ятався 2017 рік у питаннях Криму.

Радіо Hayat: Чим ці святкові дні жила ваша структура? Які проблеми стоять перед вами?

Борис Бабін: У нас є певний деструктив у позиції митних органів щодо цих процедур, про які ми зробили оголошення, щодо переміщення трун через лінію розмежування. Ми зараз працюємо в новій реальності, бо схвалено бюджет на 2018 рік. Там є кошти на допомогу політв’язням, але немає коштів на облаштування КПВВ. Для нас кошти – велика проблема. Також зараз ми протидіємо фейкам, які вкидаються у ЗМІ, зокрема щодо проходження паспортного контролю на пунктах пропуску. Я хотів би офіційно зазначити, що громадяни України незалежно від місця реєстрації можуть безперешкодно перетинати пункти пропуску, як до Криму, так і з Криму, як за старим паспортом (книжечкою, 1994 року), так і за ID-карткою, біометричним закордонним паспортом. Вимоги чи прохання українських прикордонників надавати саме біометричні паспорти за наявності пов’язані з тим, що це швидше і зручніше для громадян. Якщо ви показуєте паспорт у вигляді книжечки, оформлення займає 1–2 хвилини. Якщо ви даєте біометричний паспорт, це декілька секунд.

Ми також доводимо до кінця питання документів на експертну раду при представництві. Вже можна казати, що багато авторитетних фахівців подали свої кандидатури. Це не ті так звані «експерти», які часто ходять на ефіри. Це справжні науковці, які мають величезний пласт робіт щодо Криму. Ми будемо мати великий потужний науково-практичний потенціал у нашій експертній раді. Ми також будемо утворювати в січні робочу групу високого рівня з посадовців Криму. Її формуванням ми також зараз займаємося.

Також є певний деструктив у діяльності окремих органів виконавчої влади. На сьогодні ми бачимо ситуацію, коли торгівельні судна під державним прапором України у державній власності перетинають Керченську протоку. У нас є відповідні питання до Адміністрації морських портів України, яка організувала таке переміщення суден. У нас є питання до Держрибагентства. Ми бачимо певний деструктив у розподілі квот на рибальство у Чорному морі і в Азовському морі в умовах окупації Криму. У лютому Україна подає наступний меморандум в арбітраж, пов’язаний з агресією Росії та окупацією Криму.

Радіо Hayat: Наталю, чим запам’ятався 2017 рік для вас як експерта щодо Криму?

Наталя Беліцер: Запам’ятався посиленням репресій проти всіх незгодних з окупацією, але передусім проти кримських татар. Також рік запам’ятався вражаючою акцією кримської солідарності, маю на увазі кримський марафон, до якого долучилася не тільки материкова Україна, а й деякі інші країни. Ну, і низкою міжнародних резолюцій, з яких дуже чітко і жорстко була сформульована резолюція Генеральної асамблеї ООН від 19 грудня минулого року. Кілька разів було і у висновках відомого адвоката Полозова, і у деяких журналістів, що загалом населення Криму призвичаїлося до умов окупації, багато хто пристосувався. Масового залякування на вулицях немає, тобто навчилися жити в умовах окупації. Це, звісно, дуже насторожує, стає дуже сумно.  

Радіо Hayat: Однією з певних передумов для повернення Криму є певні законодавчі зміни, які готує Україна для цього повернення. Я знаю, що ви входите в експертну групу, яка створена при Конституційній комісії і розробляє, вносить позиції до змін кримського розділу Конституції. Що вдалося за три-чотири місяці?

Наталя Беліцер: Поки події розвиваються доволі повільно, оскільки місяць тому наша експертна група закінчила вироблення пропозицій щодо змін до десятого розділу Конституції України. Буквально кожна позиція, кожне слово, кожне речення було предметом настільки серйозних поглиблених обговорень, міркувань, пошуків найкращого варіанту. Тепер попереду доволі довгий шлях. Поки немає відгуків від членів усієї робочої групи. Після того, як їх отримають,  все це буде подано спочатку на Конституційну комісію, потім до Верховної Ради, Конституційного суду.  

Радіо Hayat: Перед Новим роком був здійснений обмін так званими заручниками. Чи прийде час не тільки для донбасівців, а й для кримчан? 60 людей зараз перебувають за ґратами.

Наталя Беліцер: Докладаються доволі великі зусилля, але тут надто багато залежить від позицій Росії. Якщо будуть знайдені міжнародні важелі, які б її притиснули, і вона на це пішла так, як пішла на звільнення Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова. Але це дуже важко. Стосовно Сенцова по всьому світу підходять акції підтримки, поки нічого не допомагає. Треба не складати руки, а нарощувати зусилля нам усім.

Радіо Hayat: Максиме, для вас як правозахисника чим запам’ятався 2017 рік у кримському аспекті?

Максим Тимочко: Перш за все він запам’ятався сміливістю наших українських громадян і активістів, які проживають у Криму. Акції кримських татар дійсно сміливі, відчайдушні. Мені також запам’яталися міжнародні документи, резолюції ООН, інших міжнародних органів, зокрема і судових. Визначальною була робота і наших правоохоронних органів, і правозахисних організацій, які зверталися у зв’язку з порушеннями міжнародного права до Міжнародного кримінального суду, Європейського суду з прав людини, але запам’яталося також і те, наскільки Україна вживає заходів щодо захисту своїх громадян на своїй території. Вам відомо, що я займаюся, зокрема, юридичним захистом тих кримчан, які переселилися, представляємо їхні інтереси в судах. Ситуація у 2017 році була досить складна, залишається пріоритетом для кримчан питання житла, недосконалого пенсійного забезпечення. Мабуть, ви чули про ті випадки, коли Пенсійний фонд передавав персональні дані наших громадян до установ Пенсійного фонду РФ, зазначаючи про їхнє місце проживання в Криму і про місце проживання уже на підконтрольній території України, вказуючи адреси проживання. Залишилася та ж сама проблема з кримськими депозитами. Одиниці отримали кошти від Приватбанку. Люди не можуть отримати кошти, які вклали ще до окупації. Також 2017 року було багато звернень громадян, які були депортовані з території Криму через те, що вони нібито там ніколи не проживали і не мають так званого громадянства РФ. Таких людей дуже багато.

Радіо Hayat: Ви якось казали, що готується позов кримчанина до нашої держави через її бездіяльність. 2014 року був прийнятий закон, який компенсує втрати тим кримським татарам, предки яких були незаконно депортовані 1944 року, якщо вони мають документальне підтвердження про майно.

Максим Тимочко: Цей позов вже поданий і прийнятий Окружним адміністративним судом Києва. Він звернений до уряду України. Це абсолютно нормальний демократичний процес, коли громадянин може оскаржити бездіяльність свого уряду, якщо уряд не виконує певні обов’язки, встановлені законом. Позивачем у справі є жителька Криму, кримська татарка.

Радіо Hayat: Олександре, над чим ви працювали минулого року? Над чим будете працювати наступного року?

Олександр Удовиченко: Будучи у вас в ефірі, у різноманітних ЗМІ, ми доводили до суспільства, що передусім для нас є пріоритетом захист прав наших громадян на тимчасово окупованій території півострова Крим. З метою забезпечення захисту прав громадян нами розслідувалися кримінальні провадження щодо правоохоронців, які працюють у незаконно створених правоохоронних органах на території Криму та проводять незаконні обшуки, затримання щодо суддів, прокурорів, співробітників спецслужб та інших. Крім того, це було анонсовано прокурором Криму, Генеральним прокурором України, нами спільно з неурядовими організаціями були направлені інформаційні листи до Міжнародного кримінального суду щодо справ стосовно власності та інших на території Криму. Ми перебуваємо в постійному пошуку правових інструментів захисту прав наших громадян. Крім того, ми надаємо оцінку діям посадових осіб (громадян України), які зробили можливою тимчасову окупацію півострова Крим. Багато кримінальних проваджень, вони перераховуються десятками, щодо колишніх депутатів Верховної Ради АРК, щодо депутатів Севастопольської міської радинаправлено до суду.

Радіо Hayat: На інтернет-ресурсах розповсюдилася така інформація, що у Києві затримано, здається, колишнього «міністра охорони здоров’я» Криму.

Олександр Удовиченко: Дійсно, були проведені слідчі дії щодо цієї особи. На даний момент у спосіб, передбачений чинним Кримінальним процесуальним кодексом України, вона не затримана, однак прокуратурою Криму спільно з СБУ вирішується питання щодо повідомлення цієї особи про підозру у вчиненні злочину, передбаченого статтею "державна зрада", та вирішується питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою.

Радіо Hayat: Над чим працюватиме прокуратура АРК 2018 року?

Олександр Удовиченко: У пріоритеті ті ж самі захист прав наших громадян, звернення до національних та міжнародних інституцій з обвинувальними актами, інформаційними листами, позовами з метою досягнення тих цілей, про які я кажу, і наш внесок до якнайшвидшої деокупації півострова.

QHA