КИЇВ (QHA) -

Голова Ради українського незалежного Центру політичних досліджень Юлія Тищенко розповіла журналістові Едуарду Солодовнику в ефірі Радіо Hayat про питання Криму та статтю 10 Конституції Автономної Республіки Крим.

Радіо Hayat: Тривають репресії стосовно мешканців Криму, його корінного народу. Україна певним чином на цей процес впливає. Але я хочу зрозуміти, навіщо зараз потрібні санкції в процесі повернення під українську юрисдикцію Криму, і яким чином цьому може допомогти Конституція Криму та надання півострову статусу кримськотатарської автономії?

Юлія Тищенко: Щодо санкцій, то у нас і з боку ЄС, і з боку США дещо обмежене застосування санкцій саме щодо обмеження прав людини. Здебільшого санкції введенні за порушення територіальної цілісності. Ми маємо низку економічних санкцій у сфері неможливості розвитку туризму, залучення інвестицій, судноплавства, існують персональні санкції. Але прямого зв’язку щодо порушень прав людини на півострові і санкцій, на жаль, немає. Єдине, ми можемо зараз побачити, що і в Європейському парламенті, і в ООНівських структурах сьогодні наголошують не стільки на порушеннях територіальної цілісності, скільки на питанні порушення прав людини, зокрема на порушенні прав кримських татар. Це дає можливість зробити одним з базисів підґрунтя порушення прав людини .

Радіо Hayat: Щодо законотворчого процесу, який покликаний внести зміни до 10 статті Конституції. Як на мене, він іде повільно. Чому?

Юлія Тищенко: Цей процес відбувається так, як відбувається. Тим, хто хоче змін до 10 статті, хотілося б, щоб це було швидше. Тут складно говорити про можливості, щоб це відбувалося швидше. Але очевидним є сценарій, що не будуть проголосовані ті зміни, які були напрацьовані в рамках однієї з робочих груп Конституційної комісії. Тому що вони ще не розглянуті на рівні великої робочої групи. І тут запускається сценарій, який ускладнює подальше затвердження. Тому що Конституція має свої запобіжники стосовно внесення до неї змін. Вперше, коли відповідні зміни пропонуються, парламент має проголосувати щодо направлення цих змін до Конституційного суду, потім Конституційний суд ці зміни розглядає, далі на іншій сесії Конституційний суд доповідає, що ці зміни не порушують Конституції, і аж на наступній сесії вони голосуються повністю. А парламент вступає у виборчий цикл. Чим у нас характеризуються ці електоральні виборчі цикли? Популізмом, своїми сценаріями торгу, і нинішній склад Верховної Ради не є якимось винятком. Тобто шанси того, що депутати будуть мислити стратегічно, а не емоційно, зменшуються.

Радіо Hayat: Давайте спрогнозуємо: наприклад, прийнято низку поправок до 10 статті Конституції, і кримськотатарська автономія як юридичне формулювання остаточне затверджене. Чи стане це приводом для звернення до Російської Федерації і перегляду питання щодо Криму?

Юлія Тищенко: Не факт, що буде саме таке формулювання – кримськотатарська національна територіальна автономія. Там є суттєве формулювання, що джерелом автономії, тим, на чому вона базується, є право кримськотатарського народу на самовизначення в Україні як корінного народу України. Проте як будуть реалізовані відповідні зміни, які потенційно будуть гарантувати рівність у Криму? Якщо буде дійсно створений якийсь майданчик для переговорів щодо подальшого майбутнього Криму з політичним керівництвом Росії, то це надасть Україні додаткових підстав для викладення бачення майбутнього сценарію перебування Криму у складі України. В України є своє бачення майбутнього Криму, і з точки зору міжнародного права, і з точки зору підтримки різних партнерів воно є абсолютно логічним. Тому що сьогодні в тому статусі, як це прописано, абсолютно незрозуміло, на підставі чого ця автономія ґрунтується. 

Радіо Hayat: Ті люди, які не поділяють необхідності запровадження цих змін, вбачають в цьому загрозу унітарності України чи щось інше?

Юлія Тищенко: А хто що вбачає. Там у нас «зрад» в головах дуже багато. Вони некоректно проводять знак рівності – чому в «ДНР» та «ЛНР» неможлива автономія, а у Криму можлива? Навіть таке є. Але ж немає народу самопроголошених «ДНР» та «ЛНР», а кримські татари як народ Криму зі своєю історією та культурою, відповідно до міжнародного права, є. Є ще спекуляції, наприклад, навколо того, що зараз ми вчинимо так з кримськими татарами, а що завтра буде на Закарпатті чи Буковині? Такі спекуляції є. Але українські угорці сьогодні – це національна меншина, а тут корінний народ. Проте люди цього не розуміють.

Сьогодні в унітарних державах існують автономії, але в кожному випадку це вирішується відповідно до питання забезпечення прав національних меншин, взаємин між центром та регіонами. В нас ще дуже часто таке розуміння: якщо комусь дають, то в мене автоматично забирають. Мається на увазі, якщо визнають Крим кримськотатарською автономією, то що будуть робити інші етнічні групи, які проживають у Криму – українці чи росіяни? Але це не означає обмеження прав людей. Це просто надає можливість кримським татарам зберігатися, розвиватися та брати участь в управлінні тими процесами, які стосуються їхньої батьківщини. Тому що, на відміну від національних меншин, в них немає іншої материнської батьківщини.

Радіо Hayat: Якщо загадати про інші законопроекти – про статус Криму та корінні народи України, то їх теж спіткала така ж доля, як і всі законопроекти, що стосуються Криму. Чому вони так повільно рухаються?

Юлія Тищенко: Якщо я правильно зрозуміла, ви говорите про закон про статус кримськотатарського народу в Україні, що був зареєстрований у травні 2017 року. Закон про корінні народи України був розроблений групою експертів, його варіант є, але він ще не зареєстрований у парламенті. Наскільки я розумію те, чому не може так швидко просуватися цей закон про статус, тому що законопроект про конституційні зміни і цей законопроект пов’язані між собою. Тому, відповідно до тих формулювань, які закладаються в ті конституційні положення, залежить і подальша інтерпретація закону про статус кримськотатарського народу та про корінні народи. Але, на мою думку, закон про корінні народи можна було давно зареєструвати у парламенті. Тому що це рамковий закон. Він значною мірою ґрунтується та перегукується з декларацією ООН про права корінних народів. Там йдеться і про караїмів, і про кримчаків, та про ті самоврядні національні органи, що існують. Тому це було б надзвичайно корисно і зняло б низку питань в опонентів.

Радіо Hayat: Чи може бути так, що противники цих законодавчих змін бояться представництва кримських татар в органах управління? Чому така пересторога в цих питаннях?

Юлія Тищенко: Завжди була ця пересторога. Різні люди абсолютно по-різному сприймають питання, пов’язані з корінними народами, одразу всі згадують статтю Конституції, що всі ми рівні, що не може бути жодних привілеїв за національною ознакою. Все це так. Там йдеться про гарантування представництва корінних народів в органах влади, і це ті заходи, які можна вважати заходами посиленої підтримки. Сьогодні це неможливо реалізувати, тому що Україна не контролює те, що відбувається у Криму, але потенційно це закладає сценарій того, що називається реальною рівністю. Звичайно, гарно звучать фрази, що всі ми рівні – жінки, чоловіки і так далі, але завжди є хтось рівніший. І цей хтось  рівнішій, відповідно до стереотипів, які закладаються, до численності людей та інформаційних впливів. І у Криму наші громадяни весь цей час перебували під дуже щільним інформаційним впливом, який традиційно закладав стосовно кримських татар доволі негативні сенси, наприклад, що це народ-зрадник. І взагалі ми сьогодні бачимо, що Росія, м’яко кажучи, не поспішає визнавати кримських татар корінним народом.

Радіо Hayat: Як ви ставитеся до законопроекту про колаборацію? Зокрема, в контексті кримських татар – чи не намагаються їх таким чином поділити?

Юлія Тищенко: Є різні думки з цього приводу. Я знаю, що зараз опрацьовується цей законопроект, і мені здається, що такі закони мають бути, бо вони визначають певні процедури і демонструють кримчанам або тим, хто сьогодні в Донецьку та Луганську, що буде з тими, хто здійснював певні адміністративні функції в «органах державної влади» після деокупації. Люди мають розуміти, чи є різниця між керівником ЖЕКу і «міністром економіки» самопроголошеної «республіки». Мені здається, що ці запобіжники зловживань мають бути.

Щодо Криму, ті, хто зрадив присягу – військові, прокурори, міліціонери  мають розуміти, що буде певне покарання. Це не обов’язково в’язниця, а заборона, наприклад, обіймати певні посади. Тобто ці речі мають бути визначеними, а люди мають бути до цього готовими.

Радіо Hayat: У зв’язку із виборами в Російській Федерації у 2018 році, чи стане вона дещо поступливішою в питанні Криму?

Юлія Тищенко: Ні, не стане. Наскільки я розумію, Крим наразі інтерпретується в політтехнологічному дискурсі Росії навколо Путіна як одне з головних досягнень. А як же можна поступитися головним досягненням? Ніяк. Хоча російські еліти вже розуміють, що підвищення геополітичних ставок негативно відбивається на їхньому бізнесі. Але цей символізм навіть в перенесені дати виборів на чергову річницю анексії Криму та в тому, що Путін почав неформальну передвиборчу кампанію влітку саме з візиту до Криму, свідчать про те, цей тренд щодо Криму як головного досягнення зберігається.

Радіо Hayat: Зараз з’явилася риторика, зокрема від Явлінського та Собчак, які говорять, що Крим український та його треба повертати. І вона нарощуватиме оберти, мені здається.

Юлія Тищенко: Риторика може бути якою завгодно, але чи у вас є сумнів, хто виграє вибори?

Радіо Hayat: Немає.

Юлія Тищенко: Тому, звичайно, це дуже добре і позитивно, що в Росії сьогодні є люди, які про це говорять, але через різні причини в Росії такі тези не мають підтримки. З Собчак історія заплутаніша. З одного боку, вона говорить, що Крим український, з іншого боку, в неї екзотичні пропозиції щодо потенційного референдуму, що Крим не такий вже й український, а вже російський. У Навального була абсолютно однозначна риторика свого часу, але його не зареєстрували, він не бере участі в цих перегонах.

На превеликий жаль, якщо говорити про потенційно рейтингових політиків у Росії з усією умовністю цієї тези в умовах авторитаризму, то тема повернення Криму не буде сьогодні підтримана. Наприклад, якщо якийсь рейтинговий російський політик вийде завтра і скаже, що ми Крим повертаємо, то в мене є сумніви, що російське суспільство йому аплодуватиме. Для цього потрібне і усвідомлення, і певна робота. Зараз свідомість російських громадян мілітаризована, вони з особливими місіями, з колін встали, але все одно їх ніхто не любить та не розуміє. І дуже рідко вони пов’язують погіршення економічної ситуації в Росії з кримською тематикою, в них інші способи пояснення. Для цього потрібна робота з самим суспільством, чого ніхто в Росії не робить, і усвідомлення та розуміння цієї зв’язки.

Тут ще є один момент. Якщо припустити, що рано чи пізно зміни в Росії відбудуться в плані лібералізації, покращення взаємин між Росією та Заходом без кримської теми неможливе. Мені здається, що ці ілюзії, що можна і анексувати Крим, і повернути все, як було, не справджуються зараз. Тому, відповідно до цього усвідомлення, якісь зміни можливі. Як це буде, складно сказати. Подивимося, наскільки 2018 рік буде в цьому плані вдалий, але однозначно ні до виборів, ні одразу після них Путін не буде робити жодних різких кроків щодо переговорів.

Радіо Hayat: Кримське питання на Мінську не розглядається, єдиний майданчик, який налагоджується, це Сурков-Волкер. Чи можете ви спрогнозувати на найближчий час, як розгортатимуться події, до чого вони домовляться і що там стосовно Криму буде вирішено?

Юлія Тищенко: Я не думаю, що Сурков і Волкер розмовляють про Крим. Насправді Сурков-Волкер – це Нормандський формат+, намагання налагодити певний діалог між Америкою та Росією з найрізноманітніших питань. Зокрема там звучить тема Криму, але значною мірю на порядку денному  питання ОРДЛО і миру на Донбасі. Їх останні діалоги не дали результату, окрім абсолютно зрозумілих політичних характеристик Волкера щодо Криму. Ми розуміємо американську позицію, принаймні щодо тієї великої угоди, на яку розраховував Путін з приходом Трампа – Сирія, Корея, Україна, Крим. Цього не сталося і не станеться. І сьогодні Сурков-Волкер говорять про речі, пов’язані зі сценаріями миротворців на Донбасі, зі сценаріями для припинення вогню тощо. Крим не заявляється як якась безпосередня тема.

Радіо Hayat: Чи може сприяти тому, що все ж таки виникне майданчик для діалогів щодо Криму, збільшення тиску санкцій з боку США та Європи?

Юлія Тищенко: Звісно, може, але не в найближчі місяці. Той серйозний останній пакет санкцій, який був ухвалений Конгресом, а потім підписаний американським президентом, ще не набув чинності, він почне працювати десь наприкінці лютого. Там і персональні санкції, і санкції проти компаній, тобто доволі потужні речі. Коли все це почне працювати, це мусить справити враження на російські еліти.

Радіо Hayat: Як ви вважаєте, чи стане 2018 рік проривом у вирішення питань Криму?

Юлія Тищенко: Мені здається, що після виборів у березні може бути дуже складна ситуація, і не виключена ескалація на східному напрямі. Щодо Криму дуже хотілося б, що цей рік нас наблизив до створення якогось переговорного майданчику ззовні. Українських депутатів та політиків це б наблизило не просто до розмов «Крим – наш», а доопрацювання певних сценарних підходів, до напрацювання майбутнього, а також до заходів у сфері освіти, охорони здоров’я, які б демонстрували кримчанам, що ми з ними, що Україна має розуміння та свою політику, і навіть вкладає в це ресурси.

Джерело: Радіо Hayat

QHA