КИЇВ (QHA) -

Координаторка Медійної ініціативи за права людини Марія Томак розповіла радіо «Hayat», які держоргани вирішують проблеми політв’язнів, чому необхідно проводити журналістські розслідування щодо порушення прав людини з боку РФ та в чому особливості дипломатичного скандалу з РФ.

Радіо "Hayat": Пані Маріє, розкажіть, будь ласка, що таке Медійна ініціатива за права людини, коли вона була створена? Бо за моєю інформацією раніше ви були журналісткою, а зараз ви правозахисниця: як ця трансформація відбулася і над чим ви зараз працюєте?

Марія Томак: По-перше, я знаю що ваше радіо мовить, у тому числі, на анексованій території Криму, тому хочу привітати усіх наших кримських співвітчизників, подякувати за їхню стійкість, висловити підтримку. Справді, я за освітою журналіст, тривалий час працювала в газеті «День». Але з 2013 року, перед революцією, буквально за декілька місяців, я почала працювати у правозахисній громадській організації Центр громадянських свобод. Потім був Майдан, ми створили «Євромайдан-SOS».

У березні 2014 року ми намагалися задокументувати випадки викрадень, тортур, безвісті викрадених в Криму, ми складали списки, потім Донбас та уся ця історія. Влітку 2016 року я разом з колегою Ольгою Решетиловою, яка на той час працювала у Фонді «Повернись живим», співзасновником якого вона є (цей фонд допомагає українській армії), ми вирішили, що хочемо надалі працювати разом, адже у нас було певне спільне бачення. Саме тоді ми створили організацію «Медійна ініціатива за права людини».

Насправді нам зараз дуже складно сконцентруватися на якихось конкретних питаннях, бо таких, що стосуються дотримання  прав людини в Україні настільки багато, що, образно кажучи, доводиться працювати на розрив — і Донбас, і якісь виклики, які тут відбуваються: або репресивні законопроекти чи такі, які певним чином звужують свободу, або треба, наприклад, реагувати на те, що Громадська рада доброчесності припинила своє існування. Адже є розуміння, що саме суди в Україні вирішують питання, які пов’язані з правами людини. Тому ми вимушені на ці речі реагувати та існувати у такому реактивному режимі.

На сьогодні головним нашим завданням є журналістські розслідування порушення прав людини, які відбулися унаслідок російської агресії. Тут у нас були розслідування порушень з боку Росії, а також з боку України — щодо роти "Торнадо" ми зробили величезний проект. Також активно займаємося адвокацією.

Радіо "Hayat": У результаті своїх розслідувань, яку ви маєте статистику щодо порушень прав людини в Криму, на Донбасі?

Марія Томак: Статистика досить невтішна, ми навіть не встигаємо оформлювати відповідну інфографіку. Тобто, насправді ситуація досить динамічна: когось засуджують, повертають до РФ, нажаль, динаміка негативна, тобто кількість людей, щодо яких Кремль здійснює протиправні дії, — збільшується. І це враховуючи той факт, що відсутній постійний переговорний процес.

Якщо казати про цифри, то це щонайменше 40 людей на території анексованого Криму та 27 людей на території Російської Федерації. Це ті, хто, як ми вважаємо, переслідуються з політичних мотивів. Звісно, на території Росії багато кримських в’язнів, люди або є вихідцями з Криму або кримськими татарами, або люди, які були затримані на півострові, як, наприклад, Валентин Вигівський.

Радіо "Hayat": Чи не складається у вас враження, що проблемами політв’язнів не опікується Міністерство юстиції, соціальної політики?

Марія Томак: Громадські організації насправді займаються цими справами, але я не можу сказати, що влада повністю бездіяльна. Зокрема, МЗС на рівні консулів реально допомагає. Але йдеться винятково про територію Росії, адже Україна не визнає анексії Криму і тому на півострові консули працювати не можуть. Роль консулів є дуже важливою, про що слід казати в контексті, у тому числі, глобального дипломатичного скандалу після отруєння Скрипаля та висилкою 13 дипломатів з України.

Зрозуміло, що такі дії України зумовлені намаганням бути солідарною з європейською спільнотою, розумію причини таких дій, але у мене доволі невтішні прогнози щодо наслідків таких дій. Якщо Росія відповість видворенням українських консулів, то перші, хто постраждають, — це громадяни, які зараз перебувають за гратами в Росії, і про це варто говорити.

Хочу також зазначити, що останнім часом вдалося досягти більш ефективної реакції з боку держави. Зокрема, після створення у Міністерстві з питань тимчасово-окупованих територій та внутрішньо-переміщених осіб відділу, який буде займатися вирішенням питань незаконно-утримуваних осіб. Він ще не запрацював, оскільки бракує кадрів, і це також великою мірою наш клопіт — зробити так, щоб цей відділ запрацював.

Окрім того, є 97 мільйонів гривен, які виділені в бюджеті для родин незаконно утриманих осіб в Криму та на Донбасі. Це доволі значна сума, але поки що відсутнє положення про використання вказаних бюджетних коштів. Будемо працювати над тим, щоб відповідний документ нарешті з’явився.

Радіо "Hayat": Чи будуть у 2018 році створені списки для обміну кримських татар, так званих українських диверсантів у форматі Уолкер — Сурков?

Марія Томак: Так, це дуже важливе питання. Загалом, треба розуміти, що якщо у рамках Мінську обговорюється винятково доля тих, хто утримується на території ОРДЛО та існують відповідні списки де-факто військовополонених та цивільних заручників. Жодного переговорного формату щодо кримських в’язнів не існує. Відповідно, немає і списку чіткого. Є перелік тих, хто, як ми вважаємо, переслідується з політичних мотивів. Але навіть з нашим МЗС не з усіх цих прізвищ ми маємо спільну позицію.

Але головна проблема все ж таки полягає не в списках, а у відсутності майданчика, де цей список можна обговорювати. Зараз такого майданчика, нажаль, досі нема. Тому, можливо, Сурков — Уолкер — це той переговорний формат, де це питання варто принаймні намагатися порушувати. Тим більше що, наскільки я розумію, одним із результатів роботи саме цього формату стало звільнення заручників ОРДЛО 26 грудня минулого року.

Росія не хоче говорити про Крим, але тут можна підійти до цього питання суто з гуманітарної точки зору і пропонувати поговорити про те, в яких умовах ці люди утримуються, чи законно здійснюється їхнє переслідування. Але зараз я не бачу навколо цього якоїсь активності з боку України.

Інтерв’ю провів Едуард Солодовник

QHA