КИЇВ (QHA) -

Про актуальні питання функціонування Української Гельсінської спілки з прав людини в інтерв’ю радіо «Hayat» розповів виконавчий директор цієї організації Олександр Павліченко. Зокрема, про спілкування з офісом Уповноваженого ВРУ з прав людини, про Національний превентивний механізм та модель «Омбудсмен-плюс».

Радіо "Hayat": Пане Олександре, нещодавно було обрано нового омбудсмена Людмилу Денисову, яка мала зустріч з правозахисниками, де ви були присутні. Які нагальні питання щодо захисту прав людини там обговорювали?

Олександр Павліченко: Метою зустрічі стало вирішення питань, зокрема, пов'язаних з необхідністю безперервності ефективного функціонування національного превентивного механізму, а саме представників неурядових організацій, які туди входять у якості експертів, утворюючи так званий «НПМ+».

Зокрема, йшлось про те, що 170 представників неурядових організацій для виконання завдань з моніторингу прав людини у місцях несвободи повинні мати нове доручення від новобраного омбудсмена після того, як у березні цього року було припинено повноваження попереднього Уповноваженого, за підписом якого моніторам були видані доручення. А відсутність такого документу унеможливлювала виконання програми візитів, запланованих на березень.

Радіо "Hayat": Зараз на сайті Уповноваженого з’явилася нова інформація щодо необхідності співпраці із законодавцями для експертизи документів, які стосуються захисту прав людини — що це означає? Чи існує певний механізм погодження проектів подібних документів?

Олександр Павліченко: Такий механізм і алгоритм існував та був присутній у роботі Офісу Уповноваженого з прав людини у 2012 — 2014 рр. Він передбачав, що усі законопроекти, які стояли на розгляді ВРУ, переглядалися відповідними підрозділами в Офісі Уповноваженого. Окрім того, урядові законодавчі ініціативи так само переглядалися перед погоджувальними зустрічами, сам Уповноважений або представник омбудсмена брали участь у засіданнях КМУ та ВРУ.

Відповідно, ця процедура була усталеною і працювала належним чином. Звичайно, що законодавчі ініціативи мають бути у фокусі уваги Уповноваженого, в контексті того, як дотримуються права людини, моніторинг дотримання яких належить до основних завдань омбудсмена.

Радіо "Hayat": Омбудсмен Людмила Денисова на зустрічі з головою моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Фіоною Фрейзер заявила про необхідність створення підрозділу юристів для розгляду законопроектів і постанов Уряду, для дотримання прав людини. Чим, на вашу думку, обумовлена така ініціатива?

Олександр Павліченко: Думаю, що тут йдеться про те, що експертизу має забезпечувати офіс уповноваженого, а певна ресурсна підтримка буде надана і зокрема такими міжнародними організаціями як ПРООН, інші міжнародні структури, які мають безпосереднє відношення до забезпечення прав людини, і, відповідно, посилення спроможностей Офісу Уповноваженого, завдяки саме такій ресурсній підтримці.

Радіо "Hayat": У чому полягають особливості моделі омбудсман +? Які новації будуть запроваджені або які аспекти алгоритму функціонування офісу уповноваженого з прав людини були обговорені під час зустрічі правозахисників з Людмилою Денисовою?

Олександр Павліченко: Ми не проговорювали ніяких новацій, під час спілкування йшлося лише про те, щоб цей інструмент продовжував працювати ефективно. В Офісі Уповноваженого з 2012 року було започатковано роботу Національного превентивного механізму, діяльнсть якого була закріплена у «Законі про Уповноваженого», у тому числі визначено його основні функції, повноваження.

НПМ передбачає регулярне відвідування з метою здійснення моніторингу місць несвободи, яких в Україні понад 5000. Власне, до складу НПМ входять працівники Офісу Уповноваженого, до його діяльності долучені регіональні представники Уповноваженого, які працюють в різних регіонах України.

Ми говоримо про те, що така кількість осіб, які працюють в структурі НПМ не може охопити всю ту велику кількість місць несвободи, яка є на сьогодні в Україні. Тому, для вирішення цієї проблеми було запропоновано започаткувати функціонування механізму підтримки з боку громадянського суспільства, так званого НПМ+.

Представники неурядових організацій, незалежні монітори, журналісти пройшли курс навчання стандартам моніторингу для відвідування таких місць несвободи, навчались документувати порушення. Це дає змогу постійно здійснювати моніторам НПМ + візити до різних місць несвободи у різних регіонах України. Монітори присутні практично в кожній області нашої країни і мають можливість швидко відреагувати на відповідний сигнал щодо неналежного поводження з особами, які пеебувають у місцях несвободи. Вони наділені можливостями відвідувати місця несвободи разом з представниками Офісу Уповноваженого.

Радіо "Hayat": Моніторинг діяльності Української гельсінської спілки з прав людини свідчить про те, що березень був багатий на події. В яких заходах ви безпосередньо брали участь, і що вам запам’яталося найбільше?

Олександр Павліченко: Вважаю, що дуже цікавим заходом березня став  XV Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays, який проводився у Києві з 23 — 30 березня. Фестиваль став однією з найбільш вагомих і ґрунтовних подій в Україні європейського рівня.

УГСПЛ була фактично одним із засновників цього кінофестивалю. Варто привернути увагу донорів для того, щоб він продовжував роботу і в майбутньому, як мистецька подія правозахисного спрямування. Адже Україна, на жаль, дуже слабко підтримує розвиток кінофестивалю правозахисного спрямування, який вже став важливою правозахисною подією в житті України. У квітні Українська Гельсінська спілка з прав людини готуватиме захід, який буде присвячений презентації нашої документальної бази зі свідченнями про злочини, скоєні на Донбасі та в Криму. Це потрібно, щоб створити базу порушень, пов’язаних з конфліктом на сході України та в Криму.

Також будемо говорити про окремі підготовлені у рамках діяльності організації звіти, які пов’язані з паспортизацією областей з точки зору дотримання прав людини — йдеться про індекс прав людини. Зокрема, у цьому місяці була проведена робота у Маріуполі, наші колеги працюють цього тижня в містах на сході України — у Слов’янську, Краматорську, де збирають інформацію для підготовки наступних звітів.

Інтерв’ю провів Едуард Солодовник

QHA