КИЇВ (QHA) -

Юрист Української Гельсінської спілки Дар’я Свиридова розповіла журналістові Олександру Вороніну в ефірі Радіо Hayat про правозахисну діяльність організації.

Радіо Hayat: У нас було багато колишніх дисидентів, напряму пов’язаних з Української Гельсінською спілкою – правозахисним рухом ще радянських часів. Ви маєте якесь відношення до цих традицій?

Дар’я Свиридова: Маємо. В назві криється відповідь. Ми так само є правозахисною організацією, як колись був правозахисний дисидентський рух. Історія нашої організації починається з часів незалежності України, але засадами, місією і основною діяльністю, метою діяльності нашої організації є саме захист прав людини.

Радіо Hayat: Ви з колегами берете участь у міжнародних заходах, які проводяться за кордоном?

Дар’я Свиридова: Безумовно. Дуже часто. Ми також беремо участь у певних правових діях, що стосуються захисту прав людини. Ми співпрацюємо з правозахисними інституціями Ради Європи, структур ООН.

Радіо Hayat: Я знаю, що ви безпосередньо займаєтеся кримською темою. Що вас спонукало обрати саме її?

Дар’я Свиридова: Я є внутрішньо переміщеною особою з Криму, ця тема для мене близька, бо Крим – це моя мала батьківщина. Це мій дім. Ситуація з анексією Криму, окупацією – це такий виклик як для юриста з точки зору міжнародного права, системи міжнародної безпеки, яка показала певну свою слабкість та неготовність до відповідних викликів, які проявила ситуація з Кримом. Міжнародне право, хоча і дає нам відповіді для цієї ситуації, доволі непросто і нешвидко може вирішити такі ситуації, як грубе порушення прав людини у вигляді окупації.

Важко казати про те, що лише правом можна вирішити ситуацію. Мені здається, що стосовно питань звільнення політв’язнів, захисту прав людини на окупованих територіях, передусім щодо політично мотивованих переслідувань, де найбільш яскраво проявляються порушення прав людини, потрібен комплекс дій. Дуже важливо паралельно займатися інформаційними кампаніями, проводити політичні, громадські, дипломатичні дії. Все це разом може давати певний результат.

Радіо Hayat: З чого складається ваша буденна робота?

Дар’я Свиридова: Робота складається з різного. Є і рутинна юридична робота, опитування жертв, свідків, робота з документами тощо.

Радіо Hayat: Чи існують якісь коефіцієнти, які визначають рівень країни стосовно дотримання прав людини? На якому місці Україна?

Дар’я Свиридова: Мені не відомо про якийсь такий універсальний індекс додержання прав людини. Є певні огляди окремих міжнародних правозахисних організацій щодо того чи іншого стандарту. Першими в голову приходять показники кількості звернень до Європейського суду з прав людини. Останні роки Україна в топі. Це не завжди свідчить про те, що у нас більше порушень. Це свідчить про те, що у нас є достатня кількість фахівців, які можуть кваліфіковано підготувати скаргу до Європейського суду.

Величезна більшість – це справи, які стосуються невиконання судових рішень. Це велика проблема України.

На жаль, багато скарг залишається щодо катування, жорстокого поводження, поводження, яке принижує гідність, особистої свободи, тобто незаконного позбавлення волі.

Радіо Hayat: Вчора Ільмі Умеров та Ахтем Чийгоз опинилися на волі. Як би ви прокоментували це?

Дар’я Свиридова: Більше інформації про те, як це відбулося, ніж можна знайти в ЗМІ, немає. Я сподіваюся, що, коли вони повернуться до України і дадуть прес-конференцію, буде більше інформації з приводу того, як саме вони були звільнені, на яких умовах. З того, що ми вже можемо казати, вони як мінімум відмовилися від звернення за так званим помилуванням, хоча по обох справах були подані апеляційні скарги, у них не було рішень, які б набули законної сили. Можливо, однією з умов було те, що вони не оскаржуватимуть ці рішення, які були винесені окупаційними судами. У справі Савченко, коли вона відмовилася звертатися до Путіна за помилуванням, знайшли людей, які це зробили.

Зараз ми не знаємо дійсних умов повернення політв’язнів. Очевидно, що ці люди незаконно переслідувалися в рамках видуманих кримінальних проваджень на території Криму. Те, що вони звільнені, чудово. Важливо розуміти, на яких правових умовах це відбулося, тому що переслідування були грубим порушенням прав людини. Це не звільняє від відповідальності тих людей, які здійснювали ці переслідування, які повинні бути притягнені до відповідальності. Кримінальному переслідуванню, яке здійснювалося щодо Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова, має бути надана оцінка правоохоронними органами України та міжнародними судовими інстанціями. Мають бути встановлені винні. В перспективі вони мають бути притягнені до відповідальності.

Було б правильно, справедливо і стратегічно важливо, щоб на міжнародному рівні була надана правова оцінка.

Радіо Hayat: Як ви вважаєте, чому Кремль пішов на це? Можливо, це міжнародний тиск?

Дар’я Свиридова: Безумовно, це певні тривалі дії, політичні, правові, дипломатичні, які точилися навколо цих справ. Це велика робота адвокатів, правозахисних організацій, Міністерства закордонних справ, Меджлісу. Але ми розуміємо, що в даній ситуації, ймовірно, серйозний вплив мала Туреччина, яка домовлялася з владою РФ.

І Туреччина, і Україна знайшли механізм, який дозволив звільнити двох політичних в’язнів.

Радіо Hayat: Імена Умерова ти Чийгоза на слуху, але серед політичних в’язнів є менш відомі імена. Що треба робити, щоб їх звільнити?

Дар’я Свиридова: Вчорашній день показав нам, що все можливо. Вже більше року не було обміну, звільнення чи повернення політичного в’язня. Цей радісний день подарував надію.

Сьогодні залишається близько 50 політичних в’язнів. Що робити? Виходячи з повідомлень у ЗМІ, це досить активна робота Адміністрації президента й адміністрації президента Туреччини. Це приклад того, як можливо, залучаючи треті країни до переговорного процесу, досягати успіху.

Важко уявити прямий переговорний процес між Україною та Росією ефективним, коли між країнами триває відкрита війна. Коли ми залучаємо третю країну, мотивовану вступати в боротьбу за наших громадян, це також досить ефективний шлях.

Радіо Hayat: Міжнародний суд ООН прийняв перехідні положення, які зобов’язують Росію призупинити заборону Меджлісу. Можливо, є якийсь зв'язок? Росія ж вважає себе правовою державою.

Дар’я Свиридова: Росія є правовою державою там, де їй зручно, і виключно на підставі свого права. Чи відповідає законодавство РФ міжнародним стандартам прав людини? На мій погляд, ні. До сьогоднішнього дня Росія цинічно ігнорує позицію Суду ООН в рамках цього процесу. Переслідування членів Меджлісу фактично продовжилися. Умеров і Чийгоз до вчорашнього дня були тому прикладом.

Радіо Hayat: Ви координуєте свої зусилля з іншими правозахисними організаціями?

Дар’я Свиридова: Так, ми координуємо діяльність. Проводиться досить багато адвокаційних, інформаційних заходів та правових дій в партнерстві з іншими організаціями.

Радіо Hayat: Чи є якась координація дій з державними установами?

Дар’я Свиридова: Певна є. Передусім є платформа щодо допомоги політв’язням на базі МЗС, куди входять правозахисні і громадські організації. Є координація роботи нашої організації з правоохоронними органами.

Радіо Hayat: Ваша праця моніторингу ведеться здебільшого дистанційно?

Дар’я Свиридова: Ми не є спеціалізованою організацією, яка займається саме моніторингом, ми є організацією, яка займається професійною правовою допомогою на національному і міжнародному рівні. Інформація, яка є у нас, достовірна, тому що ми працюємо з жертвами, свідками порушень і з документами.

Радіо Hayat: Об’єктом скарг переважно є окупанти чи й українська влада?

Дар’я Свиридова: Країною-відповідачем в наших скарженнях і провадженнях часто є Україна. Передусім це питання дискримінації переселенців.

Радіо Hayat: Чи достатнє у нас законодавче та інституціональне забезпечення проблеми переселенців?

Дар’я Свиридова: Щодо Криму у нас є базовий закон, прийнятий одразу після окупації. Він визначає певні засади статусу осіб, але досі залишається купа проблем з дискримінацією переселенців. Це і питання дискримінації з боку Національного банку України.

Радіо Hayat: Ви також займаєтеся освітою. Давайте поговоримо про цей пласт діяльності.

Дар’я Свиридова: Пласт діяльності Української Гельсінської спілки з питань освіти величезний. У нас є велика програма «Розуміємо права людини». Це програма, яка включає в себе різні неформальні освітні програми для різних аудиторій. Я є координатором освітньої роботи щодо навчання юристів, адвокатів, суддів.

Радіо Hayat: Є якась статистика звернень до вашої організації?

Дар’я Свиридова: Тільки в кримські приймальня до нас звертаються щомісяця декілька сотень людей.

Радіо Hayat: Що, на вашу думку, треба з робити державі, щоб зменшити той тиск, який чинить окупаційна влада на людей?

Дар’я Свиридова: Україна могла б зробити те, що напряму залежить від неї. Передусім це усунення будь-яких дискримінаційних норм із законодавства та адміністративних практик, які стосуються переселенців. Це складнощі з банківськими послугами, питання в’їзду та виїзду.

Джерело: Радіо Hayat

QHA